Таку думку висловив прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо на спільній з канцлером Німеччини Олафом Шольцом пресконференції у Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми часто втрачаємо себе в дискусіях щодо розширення (ЄС — ред.). Розширення є адміністративним важким процесом. Є причини, чому це важкий процес. Ми як європейські країни маємо розбудувати Acquis communautaire (комплекс законодавчих актів ЄС – ред.) для країн, що приєднуються. Планка доволі висока. Ми знаємо, що Балканські країни витратили майже десятиліття на ці зусилля. Думаю, що для нас, для Європейського Союзу, важливо підтримати їх у завершенні цих реформ, що приведуть до розширення», — сказав керівник Федерального уряду Бельгії.

Він зауважив, що ситуація в Україні змінила пріоритети. Важливо, щоб ЄС продовжував стояти поряд із Україною і при цьому зберігав єдність, яка стала несподіванкою для путіна. Європа продемонструвала солідарність з Україною у багатьох вимірах, у тому числі у постачанні зброї. Водночас на думку Де Кроо, не має бути питань, які можуть розділити Європу, адже саме єдність є сьогодні запорукою сили Євросоюзу.

«Я також думаю, що ми маємо дати чітку відповідь на вибір українців залишатися частиною вільного світу, де функціонує демократія та відкрите суспільство, де ми маємо угоди. Але ці угоди неможливо досягти зброєю, вони досягаються у дебатах, за допомогою слів. Ми маємо знайти шлях, щоб «заякорити» Україну, Молдову та інші країни як частину демократичної та вільної Європи. Як на мене, саме це означає об’єднання континенту. Для деяких країн це може бути частиною процедури розширення. Але найважливіше, щоб ми як Європейський Союз усвідомлювали відповідальність, яку маємо у нашому сусідстві», — зауважив глава бельгійського уряду.

Відповідаючи на запитання журналістів щодо ідеї президента Франції Макрона про певне альтернативне об’єднання Європи, чи не призведе вона до розмивання єдності ЄС і чи погодиться сама Україна на будь-який полегшений варіант, «ЄС-лайт», Де Кроо заявив: «Останнє, що ми маємо робити, – це вести дебати навколо термінів, членство це або не членство. Я вже сказав, що процес набуття членства є тривалим, він може зайняти понад 10 років. Я сподіваюся, що війна в Україні швидко завершиться. Але було б величезною помилкою з нашого боку сказати: «окей, ви є частиною процесу, тож побачимося знову років через 10-15». Наша роль має бути набагато активнішою — як у фізичному відновленні цієї країни, так і у її нематеріальному розвитку. Ми маємо досягти дуже чіткого розуміння, що вони є частиною вільного світу, частиною обговорення, коли йдеться про певні спільні програми. Але ці два процеси мають іти паралельно… Один не виключає іншого, хоча вони не обов’язково мають бути пов’язані між собою».

Прем’єр-міністр Бельгії зауважив, що Євросоюз має бути набагато креативнішим у баченні типу відносин, які можна вибудовувати з Україною та іншими країнами, які «дивляться в наш бік»: пропонувати їм відкрите суспільство з демократією, допомагати у розвитку, у просуванні перетворень. На думку Де Кроо, цей процес відрізняється від розширення, хоча й не виключає його у майбутньому, у міру готовності конкретної країни до членства в ЄС.

«Процес розширення — це довгий процес, адміністративний, який часто викликає розчарування. Але ЄС має відіграти свою роль на континенті… Зараз той момент, коли від нас чекають твердих та чітких відповідей. Європейський Союз часто починає рухатися під час кризи. Зараз саме криза. Ми маємо скористатися цим імпульсом, цим моментом, рухатися вперед», — заявив бельгійський політик.

Як повідомлялося, 28 лютого 2022 року Президент Володимир Зеленський подав заявку України на отримання членства в Європейському Союзі. Неформальний саміт ЄС, що відбувся у Версалі 10 березня прийняв резолюцію, в якій європейські лідери одноголосно визнали «європейські прагнення та європейський вибір України, як це зазначено в Угоді про асоціацію».

Лідери ЄС визнали також, що Україна належить до європейської родини, та закликали Єврокомісію надати свої висновки щодо заявки України. Відповідно до процедури, Україна заповнила дві частини опитувальника Єврокомісії щодо відповідності політичним критеріям членства в ЄС та адаптації країни до Acquis communautaire.