Женева-Берн-Цюріх… У цих відомих швейцарських містах щодня кипить життя, далеке від традиційного уявлення про Швейцарію як про безтурботну альпійську країну. В Конфедерації постійно тривають позалаштункові політичні консультації, йдуть міжнародні переговори, ухвалюють глобальні фінансові рішення. 

Нинішнього тижня до місцевого гірськолижного курорту, знаменитого тепер під брендом як Всесвітній економічний форум «Давос» (ВЕФ), з’їхалися дві з половиною тисяч учасників чергових щорічних зустрічей світових лідерів. Вони зібралися після перерви, спричиненої пандемією коронавірусу. Їхньою безпекою опікуються до п’яти тисяч правоохоронців. 

Про теперішній порядок денний Давосу та новітні зміни від початку війни в країні перебування «Укрінформ» веде бесіду з Надзвичайним і Повноважним Послом в Швейцарії, а також за сумісництвом в Ліхтейнштейні Артемом РИБЧЕНКОМ.     

— Як відреагували сьогодні учасники ВЕФ на онлайн-звернення Президента України Володимира Зеленського?

— Виступ глави нашої держави був сприйнятий надзвичайно доброзичливо, обнадійливо і з позитивними перспективами. Чимало хто порівнював його слова з доповіддю Президента під час приїзду до Давосу в 2020 році, коли ще тоді він попереджав про ризики загравання з рф. 

Сьогодні присутні однозначно підтримали організаторів Форуму, що категорично відмежувалися від агресії і виступили проти приїзду російської офіційної делегації, підсанкційних представників їх влади та олігархів.

Було важливо, що Давос дізнався з перших вуст не тільки про перебіг нищівної війни, а й почув, на що очікують українці від світової еліти — на її небайдужість і глобальну відповідальність. Яка позицію буде обрано – активно підтримувати Україну чи осторонь спостерігати за протистоянням? Від цього залежить чимало.  

Із України до Швейцарії прибула авторитетна делегація високопосадовців. Серед них — міністр МЗС Дмитро Кулеба, міністр цифрової трансформації Михайло Федорів, мер Києва Віталій Кличко, народні депутати України тощо. Про наслідки їх перемовин із міжнародними партнерами дізнаємося трохи згодом. 

— Керівники Форуму пообіцяли докласти максимум зусиль для припинення війни. Хіба Давос готовий стати переговорним майданчиком для воюючих сторін?

— Всесвітній економічний форум має високу репутацію переговорних процесів. 

Однак він є неурядовою організаціється, а в нашій ситуації посередництво відбувається на офіційному рівні між столицями. 

Ми не отримували від ВЕФу жодних пропозиції бути посередником. Зрештою, сторони повинні підтвердити готовність до цього, про що наразі взагалі не йдеться. 

—  Нині швейцарці впускають до себе в країну всіх українців, надаючи їм спеціальний статус S. Хоча в історії Швейцарії було, коли під час Другої світової на кордонах розвертали тисячі єврейських біженців. Де-факто виник прецедент, коли нейтральна країни визначилася на користь однієї зі сторін. Як вдалося цього досягти?

— Швейцарці справді відкрили свої домівки і надали всі можливості для наших тимчасово переміщених громадян, було затверджено широкий перелік санкцій, в Україну направили допомогу і планують ще.

Ставлення до українців в Швейцарії дуже позитивне. Нас сприймають як націю, що попри початок війни в 2014 році, ми не відступили і продовжували йти своїм шляхом. Для них ми беззаперечно належимо до тих, хто вже входять до великої родини європейських народів. Їм імпонує наша наполегливість. 

Імидж України, що сформувався до війни, спрацював на нашу користь. У нас й до того було чимало спільних програм  із реформування економіки і побудови інклюзивного суспільства. Показова Програма співробітництва на 2020–2023 роки, до якої увійшло до 20 проектів – на них було виділено 120 мільйонів франків. 

Зрештою, особисто я був свідком, коли Федеральні збори ухвалювали рішення щодо українських біженців. Як для такої неквапливої країни, парламент спрацював напрочуд динамічно і конкретно. Ми вдячні президенту Швейцарії Ігнаціо Кассісу, що є водночас міністром закордонних справ, за його політичну волю. Не менш  красномовним підтвердженням місяць тому був візит швейцарських законодавців на чолі зі спікером Національної ради Ірен Келін до Верховної Ради в Києві.

Без сумніву, допомога Швейцарії є знаком солідарності з діями всієї Європи. У Берні не могли залишатися осторонь драматичних порушень волелюбних прагнень України.

– Яким чином надходить місцева гуманітарка в Україну? 

— По-перше, ми отримуємо її власне від Конфедерації — харчі, медикаменти, обладнання для відновлення інфраструктури, техніка для рятівників тощо. Окремо ведемо переговори для використання швейцарського досвіду з розмінування. На майбутнє навчання і розмінування заберуть чимало часу з урахуванням площ окупованих територій. 

По-друге, гуманітарна допомога надходить також від небайдужих громадян. У ключових швейцарських кантонах ми створили збірні пункти, де накопичуємо засоби першочергової допомоги (медикаменти, їжу, предмети гігієни) вже від приватних осіб і підприємців. Завдяки МЗС, згодом без бюрократичної тяганини ми спрямовуємо допомогу у найбільш уражені райони бойових дій. 

Приємно, що чимало авторитетних швейцарців дають прихисток українцям. Разом шукають варіанти співпраці, де можуть бути корисними. 

— Сьогодні в  Швейцарії нараховують мінімум 50 тисяч українських біженців, до кінця літа прогнозують ще 30 тисяч. Вони отримують чимало пільг — можливість офіційно влаштуватися на роботу, стабільну соцдопомогу, безкоштовну освіту, пересування Європою… Але чому вони повертаються додому, де на них чекає затяжна війна?      

— Складно підрахувати точне число прибулих. Посольство перебуває на постійному зв’язку з міграційною службою. Проте не всі українці  стають на консульський облік, вони мають змогу від’їжджати до інших країн, перебувати поблизу кордону з Україною і знову повертатися до Швейцарії.

Але скільки б я особисто не спілкувався з нашими співгромадянами в Швейцарії, я не зустрічав жодного, хто не хотів би повернутися якнайскоріш додому. Їхнє найбільше бажання — відновлювати країну.

— Логічно згадати про Міжнародну конференцію в швейцарському містечку Лугано, заплановану на 4-5 липня, і присвячену відбудові нашої держави. Швейцарська сторона заявляла, що хоче зробити її максимально інклюзивною і запросити представників української влади всіх рівнів – центрального, регіонального, органів місцевого самоврядування. Розкажіть детальніше про зміни в концепції заходу з огляду на війну в Україні?

— Як ви пам’ятаєте, попередні чотири таких конференції були присвячені  проблемам реформуванню України. Зараз ми розширили формат і зберегли дату проведення. Конференція справді буде присвячена відбудові з урахуванням, але не просто реформ, а створення абсолютно нової України. Зібрання в Лугано не буде формальним конгресом з деклараціями чи міжнародною донорською конференціією для збору коштів. 

Ми маємо на меті поставити запитання про  історичне місце Української держави в світі. Це буде масштабний старт для відновлення України. На участь в ній ми очікуємо від 700 до 1000 учасників з багатьма міжнародними партнерами, сподіваємося на  їх активність. 

Ми розраховуємо не просто на заяви підтримки, а на конкретні результати та практичні кроки. Для використання досвіду, зокрема, у сферах енергетики, агробізнесу, інфраструктури, системи охорони здоров’я, соціальної політики, культури тощо. 

— Україна пропонує союзникам брати по одній із зруйнованих областей, або допомагати в їх відбудові. Чи пропонували це Швейцарії? 

— Так, про це також йшлося. Водночас, ми погодилися, що внаслідок війни області постраждали в різній мірі, фінансові можливості партнерів є також різними. Це могло б створити нерівні можливості. 

Свого часу Швейцарія мала проекти з Вінницькою, Одеською областями. Завдяки швейцарцям активно стартувала діяльність комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», що мало постачати питтєву воду для чотирьох мільйонів жителів Донецької області. Успіхи були і  чималі. Тож ми більше схильні не так регіональної, як до галузевої співпраці.

— Швейцарія нещодавно розблокувала $3,4 млрд російських активів, які раніше були заблоковані в рамках санкцій проти рф, що становить майже третину від усіх заморожених активів. Висопосадовець, який є куратором санкцій, аргументував тим, що «ми не можемо затримувати без використання кошти, якщо у нас немає достатніх підстав». Якою є вірогідність того, що незабаром будуть розморожені наразі заблоковані $6,33 млрд? 

— Ми чудово усвідомлюємо, що в Швейцарії набагато більше фінансових активів і нерухомого майна росіян, причетних до злочинів проти України. І розраховуємо на значно більші обсяги, що фігурують в медіа. Це було б справедливо, враховуючи обсяги накопичень, якби ці кошти пішли на відновлення. 

Ці питання вже піднімають в Канаді, Великобританії, не кажучи про США. Готують відповідні законопроекти.

Ухвалення санкцій у Швейцарії на федеральному рівні — набагато складніший і відповідальний процес. Нейтралітет теж має обмеження. Швейцарія й так вже перебуває у переліку країн, недружніх до рф. Це свідчить про багато що і ми маємо враховувати. 

Не чекаючи узгодження з Берном, окремі кантони ухвалили власні рішення про арешт деяких об’єктів нерухомості, причетних до росіян. Таке явище — взагалі нове. Внесення змін до місцевого законодавства дозволить Швейцарії ухвалювати санкції самостійно, не озираючись на «пакети» ЄС. 

Однак розблокування попередніх коштів, що не могло залишатися невикористати без достатніх підстав, зовсім не означає, що обсяги інших заморожених активів так само будуть розблоковані ближчим часом. Термін може бути подовжений, відтак тривають консультації. 

Одне з проблем: яким чином розкривати кінцевих бенефіціарів, адже чимало майна приховано за допомогою інших компаній чи приватних осіб, зокрема, й європейських. Такий пошук є особливо дражливим в фінансовій сфері.

— Нейтральна Швейцарія заборонила Німеччині реекспорт в Україну своїх боєприпасів, які використовуються в німецьких БМП Marder. Це рішення є виключно позицією швейцарського уряду чи воно відображає громадську думку? 

— Складно говорити про позицію суспільства,  адже це межує з порядком денним референдумів. Чимало швейцарців живуть у зоні комфорту і їх не обходять подібні проблеми.

Сьогодні Швейцарія починається в Україні так само, як українське суспільство завершується не на кордоні Шенгенської зони. Згадаймо хоча б про бізнес, побудований швейцарцями у нас. Під час війни там порушуються права так само, як швейцарців.

Але найважливіше, що Україна не поводиться агресивно, вона захищає себе і Європу, бореться за дієвість міжнародного права, захист прав людини та інших ключових принципів демократії. Вона зберігає незалежність і власну ідентичность. І Швейцарія цінує це. 

Василь Зоря — спеціально для «Укрінформу» з Давоса

Фотографії надані автором