За 100 днів війни в українців з’явилися символи незламності і стійкості, любові й самопожертви українців, героїчного спротиву і сміливості.

Кухонна шафа на четвертому поверсі, здавалося, єдине, що вціліло у зруйнованому будинку в Бородянці. Сюди на початку березня російські окупанти скинули дві авіабомби. Власниці квартири Надії Сватко довелося виїхати, але її розшукала ТСН.

Жінка тоді розповіла, що шафу повісив її молодший син, якого вже кілька років тому не стало. Тому, те що вціліла шафа — для неї самої дуже символічно — вона теж має триматися. «Витримати треба все на світі. Ну що ж я зроблю, нічого ж не повернеш. Обов’язково буде мир. Перемога за нами», — запевнила Надія.

Кухонну шафу, яка встояла, першою помітила фотографиня «Суспільного» Єлизавета Серватинська. Її світлина розлетілася соцмережами і стала символом стійкості українців. У мережі одразу з’явилися підбадьорливі меми з шафкою, яка витримала бомбування. А згодом помітили, що уцілів і півник із васильківської майоліки, яка славиться на весь світ.

Після виходу сюжету ТСН із Надією Дмитрівною зв’язалася меблева фірма. Вони домовилися зробити їй кухню в новій оселі, після перемоги. А вцілілу шафку разом із півником забрали до музею.

На цій самій вулиці Центральній у Бородянці — українці помітили ще один символ нашої незламності. Кішка, яка застрягла на сьомому поверсі зруйнованого будинку і провела там майже 2 місяці.

Зайти в будинок сходами, щоб врятувати тваринку, було неможливо. Тож на допомогу волонтерам прийшли рятувальників. І після кількох невдалих спроб підступитися до зруйнованої оселі — врятували кішку.

«Котик забився в одному кутку, але побачивши, що до нього наближаються люди, він сам прийшов в руки», — розповідали рятувальники.

Знесилену, але незламну кішку з Бородянки почали називати «обличчям народу», бо вона трималася попри все. Завдяки розголосу, знайшлися і її власники. І розповіли — вони її не покинули, це вона сховалася і вони не могли її знайти, коли виїжджали.

Символом любові й самопожертви стала Марія Юхимівна з Горенки. Зіркою соцмереж її зробила ось фотографія Олега Переверзова. Жінка кутала свого песика в хустку, щоб він не лякався обстрілів.

Пані Марії пропонували евакуюватися, але для Боні місця не було, тож вона вирішила залишитися вдома і разом з песиком ховалася від обстрілів у підвалі. «Вона мені як дитина була, мені її так шкода, що я вам розказати не можу. А яка вона розумна», — розповідала Марія.

А символом нашого героїчного спротиву — вже у перший день повномасштабного наступу стали наші прикордонники, які вказали куди має йти російський корабель. Згодом цю подію і вислів закарбували на марці.

Через два дні після введення цієї марки в обіг російський крейсер «Москва» пішов на дно. Хіба не символічно? Кожен українець за ці 100 днів війни знайшов для себе свій символ, свій оберіг і свій хороший знак.

Для журналістів ним став телевізор, який залишився незворушно висіти на стіні. Ми тримаємося так само, як і він. І віримо: настане день, коли його увімкнуть, аби нарешті почути найважливішу новину — Україна перемогла.

Источник: tsn.ua