Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на сайт Сейму.

«З прийняттям закону була зміцнена автономія і незалежність ЛПЦ, яка історично існувала, що запобігло впливу чи владі рпц над нашою Православною церквою», — сказав голова парламентської Комісії з прав людини та громадських справ Артус Кайміньш.

Він також наголосив, що таке рішення відповідає інтересам латиського православ’я, всього суспільства та національної безпеки.

Ухвалений закон визначив порядок інформування державних установ та приватних осіб Латвії про призначення глави церкви, митрополитів, архієпископів та єпископів, а також про звільнення їх з посади.

Визначення обсягу правового статусу в законі не торкається і не заважає церковному віровченню та питанням канонічного права, наголошується в інструкції до законопроєкту.

До 31 жовтня ЛПЦ має привести свій статут у відповідність до поправок, внесених до закону про статус церкви. З іншого боку, до 1 жовтня Офіс президента повинен бути повідомлений про главу церкви, митрополитів, архієпископів і єпископів, які перебувають на посаді.

Закон набирає чинності наступного дня після його оприлюднення.

Поправки до Закону про православну церкву були розглянуті парламентською Комісією з прав людини та громадських справ, після чого одразу затверджені депутатами Сейму.

У самій Латвійській православній церкві раніше заявили, що коментуватимуть ситуацію лише після ухвалення закону. Наскільки церква бере участь у розробці законопроєкту — невідомо, зазначає національний мовник Латвії LSM.

Як повідомлялося, президент Латвії Егіл Левітс подав до Сейму законопроєкт про зміну статусу ЛПЦ. Після зустрічі з парламентськими фракціями відповідна заява була опублікована на офіційному сайті президента.

Наразі Латвійська православна церква підпорядкована московській патріархії, яка підтримує правлячий у рф режим і розв’язану ним повномасштабну війну в Україні.

Фото: Reinis Inkēns, Saeimas Administrācija