Про це йдеться у заяві Міятович, оприлюдненій на сайті Ради Європи, передає Укрінформ.

Комісар підкреслила, що нещодавнє присудження Нобелівської премії миру та премії Вацлава Гавела правозахисникам з України, росії та білорусі є ще одним визнанням міжнародним співтовариством вирішальної ролі, яку правозахисники грають у просуванні та захисті прав людини, особливо в часи війни та кризи.

Зазначивши, що багато з цих правозахисників потребують — у вигнанні чи вдома — більшої підтримки з боку членів РЄ, Міятович визначила чотири напрямки, на яких слід зосередити зусилля.

Перший — відкрито виступити проти порушень, скоєних проти правозахисників у росії та білорусі, особливо за їхню опозицію до війни проти України.

Другий — надавати постійну політичну та практичну підтримку, зокрема, адекватну фінансову допомогу тим, хто залишився в росії та білорусі, бажає й може продовжувати свою діяльність, одночасно забезпечуючи безпеку одержувачів.

Третій — підтримувати комплексну політику переселення, щоб допомогти правозахисникам та активістам громадянського суспільства оселитися за межами росії чи білорусі, запровадити ефективні гарантії проти екстрадиції осіб, які переслідуються або засуджені за свою законну роботу.

Четвертий — надати правозахисникам та активістам громадянського суспільства постійне місце проживання в країнах Європи, полегшити їхню роботу, надати їм та членам їхніх родин соціальні пільги, спростити доступ до фінансування, забезпечити гарантії, включаючи захист персональних даних.

“Правозахисники, волонтери та незалежні журналісти, зокрема з росії та білорусі, грають важливу роль у контексті війни, що триває в Україні. Деякі з них працюють на місцях, документуючи порушення прав людини, допомагаючи жертвам і незалежно повідомляючи світ, особливо російськомовні суспільства”, — заявила Міятович, додавши, що “іноді вони ризикують своєю свободою, безпекою та навіть життям”.

Комісар РЄ переконана, що підтримка правозахисників та будівництво мостів для кращого майбутнього має вирішальне значення для мирної Європи.

Як повідомляв Укрінформ, лауреатами Нобелівської премії миру 2022 року стали українська правозахисна організація «Центр громадянських свобод», керівник білоруського правозахисного центру «Вясна» Алесь Біляцький та російська правозахисна організація «Меморіал».

Лауреатом Премії імені Вацлава Гавела з прав людини, яка відзначає видатні дії громадянського суспільства в Європі та за її межами, у 2022 році став російський опозиціонер Володимир Кара-Мурза.