Про це йшлося під час дебатів щодо соціально-економічних наслідків війни в Україні та запровадження податку на надприбуток, передає кореспондент Укрінформу.

Віцепрем’єр-міністр Чехії, яка головує у ЄС, Іван Бартош констатував, що нинішня ситуація ставить у дуже скрутне становище багато європейських домогосподарств і підприємств.

“Мета росії зрозуміла — вдарити по наших суспільствах і дестабілізувати їх, підірвати нашу соціальну згуртованість. Ми не можемо цього дозволити”, — наголосив він.

За його словами, Рада ЄС вживає необхідних заходів, щоб не допустити дефіциту в галузі енергетики цієї зими, поповнюючи запаси енергоносіїв та запроваджуючи заходи з економії споживання.

Бартош визнав, що зростання цін на енергію найбільшого удару завдає по малозабезпечених домогосподарствах, і їм необхідна допомога урядів. Потерпають малі та середні підприємства, багато з них закриваються, банкротують або виїжджають за межі Європи, що також потребує реагування.

Говорячи про податок на надприбутки, Бартош звернув увагу на виробників енергії, включно з посередниками, які продають технології для альтернативної енергетики, а також на заходи, спрямовані на захист кінцевого споживача.

Своєю чергою виконавчий віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс зауважив, що агресія росії проти України провокує проблеми соціально-економічного характеру у всій Європі.

“Наша мета — мінімізувати наслідки цієї війни і підготувати грунт для майбутнього добробуту”, — зазначив він, додавши, що ЄС вже має платформу для колективної закупівлі газу і підвищує його закупівлі у надійних постачальників, таких як Норвегія і США.

За словами Домбровскіса, також узгоджені цільові показники скорочення споживання газу й електрики.

Він заявив, що Єврокомісія представить сьогодні додаткові заходи, які «гарантують нам безпеку постачання на зиму”. За його словами, йдеться і про додаткові фінансові ресурси від країн-членів.

“Ми не зможемо захистити всіх від наслідків цієї війни, але мусимо захистити тих, хто найбільше потерпає від високих цін на харчування і енергію, надавати фінансову допомогу тим, хто перебуває під найбільшим ризиком або постраждав найбільше. Ця підтримка має бути адресною і заохочувати скорочення споживання”, — сказав Домбровскіс.

За його словами, необхідно також використовувати надприбутки, отримані від продажу енергетики, для того, щоб підтримувати найбільш вразливих. «Інакше ми побачимо зростання інфляції, зростання цін і подальше ослаблення економіки”, — додав він.

Виконавчий віцепрезидент ЄК зауважив, що фіскальна і монетарна політики держав-членів мають працювати разом і забезпечувати ефективні заходи підтримки, які відповідали б ситуації.

Крім того, за словами Домбровскіса, необхідно вже думати про майбутнє. “Я маю на увазі реформи інвестицій, які ми узгодили в контексті планів виходу з кризи. Сотні мільярдів євро буде видано державам-членам протягом наступних років для виконання поставлених у планах цілей. 225 млрд євро у формі кредитів зможуть отримати держави-члени”, — сказав він.

Як повідомлялося, Єврокомісія працює над планом заходів реагування на складну ситуацію в енергетичній сфері.