Про це на брифінгу в Раді Європи у Страсбурзі заявила прем’єр-міністр Ісландії Катрін Якобсдоттір, передає кореспондент Укрінформу.

“Я думаю, безумовно, що агресивна війна в Україні змінила все в Європі, і я також думаю, що саміт є важливий”, — зазначила очільниця уряду Ісландії, яка 9 листопада перебирає головування у РЄ.

“Я вважаю, що дуже важливо говорити саме про цінності цієї Ради. Бо війна пролила ще яскравіше світло на той факт, що ми стикнулися з відступом від демократії, з проблемами у сфері прав людини, цінностей, які ми створили в міжнародній системі з моменту закінчення Другої світової війни”, — пояснила Якобсдоттір.

Стосовно питання, чи стосуватиметься саміт війни в Україні, вона зазначила: “Я вважаю, що війна в Україні є найбільшим чинником. Але я думаю, що у нас є виклики, які, можливо, стали для нас ще очевиднішими зараз, коли ми стикнулися з війною на континенті”.

За словами Якобсдоттір, усім зрозуміло, що Європа перебуває в тіні цієї жорстокої, агресивної війни, розв’язаної росією проти України.

“І як ми всі знаємо, війна — це не лише відсутність миру, це також відсутність поваги до основних цінностей цієї Ради: прав людини, демократії та верховенства права. Ми бачимо, що права, за які боролися, важко зароблені права — гендерна рівність, права ЛГБТІ+, права дітей — усі вони стають другорядними… коли ми перебуваємо у війні”, — наголосила прем’єр Ісландії.

Саме тому, зауважила вона, Рада Європи, можливо, ще ніколи не була такою важливою: “Тому ми повинні зробити все, що в наших силах для захисту та збереження цінностей, на яких побудована ця Рада. Я щиро сподіваюся, що саміт у Рейк’явіку стане можливістю ще раз підтвердити ці цінності, спільну причетність до цієї організації та рухатися вперед сильнішими та згуртованішими”.

Своєю чергою міністр закордонних справ Ірландії, яка цими днями завершує головування в РЄ, Саймон Ковені сказав: “Якщо Рада Європи не зреагує так, як було запропоновано, тоді рішення будуть прийматися в іншому місці. І я думаю, що це надзвичайна втрачена можливість. Але також багато в чому це майже невиконання обов’язків”.

Ковені зауважив, що йдеться про організацію, яка несе відповідальність за захист прав людини, верховенства права та демократій великих і малих країн.

Він указав: “Зараз ми бачимо на нашому континенті рівень військової агресії, якого ми не бачили з часів Другої світової війни. І це впливає не лише на Україну, а й на європейський континент загалом”. При цьому він нагадав, що до Ірландії за останні вісім місяців прибули близько 60 тисяч українців, які були змушені залишити свою країну, і ще приблизно 7 мільйонів перебувають у таких умовах по всьому ЄС.

“Щодня ми бачимо атаки на цивільну інфраструктуру в європейській країні, спроби силою переписати кордони. Отже, якщо така інституція не реагує на все це, виходячи з верховенства права, захисту демократії, застосування міжнародного права тощо, чи не треба поставити питання — а про що взагалі Рада Європи?”, — резюмував Ковені.

Відповідаючи на запитання журналістів, він пояснив, війна рф проти України — не єдина причина для саміту, але, поза сумнівом, це “каталізатор”, який прискорив необхідність його проведення. Адже саміт може відновити актуальність і важливість Ради Європи та Європейського суду з прав людини, — оскільки багато з того, чим опікується ця інституція, знаходиться під прямою загрозою.

Ковені висловив сподівання, що саміт буде успішним і дуже важливим, та стане історичним у контексті ролі Ради Європи на наступні роки.

Як повідомляв Укрінформ, у понеділок Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення про проведення четвертого саміту глав держав та урядів РЄ 16-17 травня у Рейк’явіку (Ісландія).