Міністерство фінансів Великої Британії, яке тоді очолював Ріші Сунак, дозволило фінансисту ПВК «Вагнер» Євгену Пригожину обійти санкції, щоб подати до суду на британського журналіста Еліота Гіґґінса.

Джерело: OpenDemocracy

Деталі: Видання зазначає, що санкції, запроваджені у Великій Британії та Європі у 2020 році, повинні були перешкодити будь-кому вести бізнес із Пригожиним. У 2018 році він також потрапив під санкції у США.

Але велика кількість зламаних електронних листів показує, Міністерство фінансів Великої Британії у 2021 році, яким керував Ріші Сунак, видало спеціальні ліцензії, які дозволили олігарху обійти санкції і розпочати агресивну юридичну кампанію проти журналіста в лондонських судах.

Сумнозвісний позов про наклеп проти Гіґґінса з’явився після викриттів видання Bellingcat про тіньові операції групи «Вагнера» і був частиною стратегії Пригожина, спрямованої на підрив санкцій проти нього.

Справа розвалилася в березні 2022 року після вторгнення Росії в Україну. Але ключові деталі того, як підсанкційному російському олігарху вдалося здійснити юридичну атаку, досі залишалося таємницею.

Розслідування OpenDemocracy з’ясувало це:

• Уряд надав британській юридичній фірмі ліцензію на роботу над справою і схвалив основні кроки на цьому шляху;
• Санкції не дозволили Пригожину приїхати до Лондона, але уряд Великої Британії дав дозвіл його британським юристам прилетіти бізнес-класом до Санкт-Петербурга, щоб вони могли зустрітися віч-на-віч і завершити юридичну проти Гіґґінса;
• Пригожин заплатив своїм лондонським адвокатам безпосередньо банківським переказом з Росії, що змусило британський банк спочатку утримати кошти через санкції;
• Лондонська справа була ключовим елементом його стратегії, спрямованої на те, щоб зірвати санкції проти нього.

Величезне сховище зламаних електронних листів і документів однієї з найбільших російських юридичних фірм стало доступним для openDemocracy і The Intercept.

«Це свідчить про неймовірну легкість, з якою один з найвідоміших у світі розпалювачів війни зміг використати правову систему Великої Британії для досягнення своїх цілей, навіть перебуваючи під санкціями», – пише видання.

Витік документів свідчить про те, як легко адвокати Пригожина отримували численні ліцензії на ведення справи, регулярно листуючись з урядовцями в особистій переписці.

Викриття про групу «Вагнера» та Пригожина були оприлюднені Bellingcat у 2020 році, що призвело до справи про наклеп проти Гіґґінса.

Схвалення уряду на співпрацю з олігархом отримала лондонська фірма Discreet Law на чолі з Роджером Герсоном, який спеціалізується на представництві інтересів заможних іноземних клієнтів.

Фірма працювала з російськими юристами Пригожина, Capital Legal Services (CLS), над розробкою детального юридичного плану.

OpenDemocracy відзначає, що Гіґґінс був обраний мішенню індивідуально, а не в рамках судової справи проти Bellingcat. Це означало, що замість того, щоб стверджувати, що розслідування Bellingcat щодо «Вагнера» були наклепницькими, адвокати покладалися на твіти, які Гіґґінс створював для просування розслідувань у соціальних мережах.

Такий підхід дозволив Пригожину розпочати юридичну атаку у Великій Британії, де живе Гіґґінс, і де закони про наклеп є більш суворими для журналістів, а не в Нідерландах, де знаходиться штаб-квартира Bellingcat.

Справа розвалилася, коли адвокати Discreet відмовилися від своїх послуг у березні минулого року, через місяць після вторгнення Росії в Україну, і була остаточно закрита в травні. Гіґґінс був змушений понести витрати в розмірі 70 000 фунтів стерлінгів.

Електронні листи і документи, з якими ознайомилося видання OpenDemocracy, були викриті в результаті серії хакерських атак на понад 50 російських компаній та державних установ, проведених після вторгнення Росії в Україну. Видання додає, що не знає особи хакерів, але оригінальність інформації не була оскаржена чи спростована тими, кого вона торкалася.

Источник: pravda.com.ua