Сі Цзіньпін дуже уважно спостерігає за російським вторгненням в Україну

Протягом лютого позиція Пекіна на міжнародних майданчиках щодо російсько-української війни формально залишалася незмінною – «проросійський нейтралітет». Однак із середини місяця Китай стрімко наростив міжнародну активність: для обговорення можливих шляхів врегулювання своє перше закордонне турне в ЕС та рф у якості нового глави канцелярії комісії ЦК Компартії Китаю з іноземних справ здійснив екс-глава МЗС Ван Ї.

15 лютого він провів переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном, на яких заявив, що Китай «готовий співпрацювати з Францією та рештою міжнародної спільноти для вивчення політичних засобів вирішення питання, щоб як можна швидше досягти припинення вогню та завершення війни». При цьому зазначалося, що Китай цінує ту роль, яку грає Франція як незалежна велика держава у врегулюванні кризи. У заяві Єлисейського палацу вказувалося, що обидві країни висловили «однакову мету» щодо України.

16-17 лютого Ван Ї відвідав Рим, де провів переговори з міністром іноземних справ Антоніо Таяні та президентом Сержо Маттарелло, які закликали Пекін використати усі свої сили для переконання росії припинити війну проти України. Пізніше, в інтерв’ю італійськім ЗМІ А. Таяні поділиться таким баченням китайської ролі: «Китай – друг росії, але повинен давати найбільш мудрі поради, тому що москва не зможе перемогти на землі. І в цьому проявляться здібності до миротворчого лідерства Китаю та його стабілізуюча роль». Він визнав, що «повернути Донбас і Крим непросто», але «необхідно знайти комплексну угоду, і в цій партії повинні відігравати роль в першу чергу американці, китайці з іншого боку за участю ООН та Туреччини».

18 лютого Ван Ї виступив на Мюнхенській конференції з безпеки, зокрема, анонсував оприлюднення Китаєм позиції щодо політичного врегулювання війни в Україні. На полях заходу він провів переговори з Дмитром Кулебою, під час яких заявив, що Китай та Україна є стратегічними партнерами, та висловив надію, що «відносини між двома країнами будуть продовжувати неухильно розвиватись». У свою чергу, Д. Кулеба зазначив: «Українська сторона надає великого значення міжнародному статусу та значному впливу Китаю, надає великого значення позиції Китаю щодо політичного врегулювання кризи та сподівається на продовження конструктивної ролі Китаю». Про стратегічний характер відносин із КНР він не згадував.

У Мюнхені Ван Ї провів переговори з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, чий візит до Пекіна на початку лютого був скасований через інцидент з китайською повітряною кулею-шпигуном. Як повідомило CNN, зі посиланням на високопоставленого чиновника Держдепартаменту, Е.Блінкен «був дуже прямолінійний, попереджаючи про наслідки надання Китаєм матеріальної підтримки росії або допомоги рф у систематичному ухилянні від санкцій». Після Мюнхена Ван Ї відвідав Угорщину, де 19 лютого провів переговори із прем’єр-міністром Віктором Орбаном, а 20 лютого – з главою МЗС Петером Сійярто. Повідомлялося, що сторони «обмінялися поглибленими думками з українського питання, вважаючи, що чим складніше ситуація, тим більше необхідно зберігати тверезість і спокій, робити правильний вибір, який відповідає нормам міжнародних відносин і довгостроковим інтересам Європи та якнайшвидше добитися миру в Європі».

21 лютого Ван Ї вирушив до москви, де спочатку провів переговори з секретарем Ради безпеки рф миколою патрушевим, які проходили у форматі консультацій з питань стратегічною безпеки. Як повідомило МЗС КНР, співрозмовники домовилися «протистояти менталітету холодної війни, конфронтації блоків та ідеологічної опозиції», а також «зміцнювати співробітництво на багатосторонній основі для покращення глобального управління». Також вони обговорили війну рф проти України, однак подробиць не повідомлялося.

22 лютого Ван Ї зустрівся із сергієм лавровим і заявив, що Пекін «твердо проводить незалежну та автономну зовнішню політику», а відносини між КНР та рф продовжують діяти на високому рівні. Щодо російсько-української війни китайський дипломат наголосив, що «чим складніше ситуація, тим більше не можна відмовлятися від зусиль щодо досягнення миру», і висловив надію, що «всі сторони подолають труднощі, продовжать створювати умови для діалогу та переговорів, знайдуть ефективні шляхи політичного врегулювання […]

Потім відбулася зустріч Ван Ї з володимиром путіним, в якій також узяли участь з китайського боку посол КНР у рф Чжан Ханьхуей та заступник міністра іноземних справ Ден Чи, а з російського боку – м.патрушев та с.лавров […]

Звернемо увагу, що фактично одночасно з турне Ван Ї Європою та росією, з 16 по 25 лютого делегація міністерства оборони КНР проводила «інституційні діалоги та консультації» з генеральними штабами Угорщини, Німеччини, ЄС і НАТО з питань міжнародної й регіональної безпеки для зміцнення взаєморозуміння та взаємної довіри, а також щодо розвитку двосторонніх відносин в області оборони.

23 лютого Китай утримався під час голосування на Надзвичайній спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН з резолюції «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні».

24 лютого МЗС КНР опублікувало «Позицію Китаю щодо політичного врегулювання української кризи» («China’s Position on the Political Settlement of the Ukraine Crisis»). Її оприлюдненню передували публікації двох інших документів. 20 лютого МЗС КНР представило комюніке «Гегемонія США та її основи», в якому була розкритикована зовнішня політика Вашингтона. Примітно, що Україна в документі згадувалася двічі – у числі «кольорових революцій», організованих США, а також серед країн, де американці нібито усунули демократично обраних керівників і поставили своїх маріонеток. 21 лютого МЗС КНР оприлюднило «Концепцію Ініціативи глобальної безпеки» (фактично, це роз’яснення заяв Сі Цзіньпіна на Боаоському азійському форумі у квітні 2022 р.).

Згідно з документом, усі держави повинні твердо підтримувати консенсус щодо: неможливості виграти ядерну війну; прихильність баченню загальної, всеосяжної, кооперативної та стійкої безпеки; поважати суверенітет та територіальну цілісність всіх країн і дотримуватися цілі та принципи Статуту ООН; усвідомлювати законну стурбованості безпекою окремих країн тощо. Крім того, документ закликав сприяти політичному врегулювання міжнародних та регіональних питань у гарячих точках. Власне, локалізацією «Концепції Ініціативи глобальною безпеки» на російсько-українське протистояння і стала «Позиція Китаю з політичного врегулювання української кризи». Документ складається з 12 пунктів і є систематизацією раніше озвучених офіційними китайськими спікерами оцінок та закликів. Це не є планом, а, швидше, сукупністю принципів.

Реакція західних лідерів на «Позицію …» була, переважно, негативною. Джо Байден висловив думку, що запропонований Китаєм «мирний план» піде на користь лише росії: «Якщо путін аплодує йому, то як це може бути добре?». А ідею, що Китай може бути посередником у мирних переговорах між Україною та росією Дж. Байден назвав ірраціональною. Помічник президента США з національної безпеки Джейк Салліван зазначив: «Китай запропонував цей план без жодного обговорення між президентом Сі й президентом Зеленським з початку війни. Китайці говорили з росіянами багато разів, але на найвищих рівнях вони не говорили з українцями». І додав: «Ми вважаємо, що критичним є те, що будь-який мирний план, який пропонується будь-ким, повинен залучати Україну. Як президент Байден постійно говорив: нічого про Україну без України. І це стосується цієї ініціативи, як і будь-якої іншої».

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, коментуючи китайські пропозиції, зазначив: «Китай не користується великою довірою, тому що він не зміг засудити незаконне вторгнення в Україну». Верховний представник Євросоюзу з питань іноземних справ та політики безпеки Жозеп Борель розкритикував пропозиції Китаю, оскільки «він не відрізняє агресора від жертви, ставлячи сторони на один рівень». Канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував пропозиції Китаю, оскільки в ньому немає згадки про виведення російської армії з української території, водночас назвав вірною згадку про недопущення застосування ядерної зброї.

З іншого боку, офіційний представник генсека ООН Стефан Дюжаррік заявив, що керівництво Організації розглядає запропонований Китаєм документ як важливий внесок у врегулювання. При цьому особливо важливим він назвав заклик до необхідності уникати застосування ядерних озброєнь.

Прогнозовано позитивно оцінила китайську «Позицію…» росія. 27 лютого прессекретар президента рф дмитро пєсков заявив, що Кремль з великою увагою відноситься до плану Китаю […].

Офіційна реакція на китайську позицію України була стримано позитивною. 23 лютого Володимир Зеленський зазначив: «Те, що Китай почав говорити про Україну й пішли певні сигнали, – загалом, я вважаю, це дуже непогано». А наступного дня, на великий пресконференції для українських та іноземних ЗМІ «Лютий. Рік незламності» Президент дав більш розгорнутий коментар китайського документа, звернувши увагу, що він частково збігається з українською «формулою миру»: «Я вважаю, що там є повага до територіальної цілісності. Там не вказано, щодо якої країни, але порушена територіальна цілісність нашої держави. Там ідеться про ядерну безпеку. Я вважаю, що це дуже важливо. Це збігається з інтересами світу й нашої держави. Є якісь пункти, які мені зрозумілі. Є думки, з якими я не погоджуюсь». Водночас президент наголосив, якщо принцип поваги до територіальної цілісності не передбачає виведення всіх російських військ з території України, то це не підходить нашій державі. Він підкреслив, що для України важливі конкретні кроки та результат, до якого вони приведуть, зокрема, щоб Китай не постачав зброю до росії. Нарешті, президент підкреслив, що хотів би зустрітися з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.

Протягом лютого українські дипломати повідомляли, як йде робота на китайському напрямі. Так, Д. Кулеба розповів, як вибудовується українсько-китайська комунікація. З одного боку, з початку російського вторгнення не було жодної телефонної розмови між В. Зеленським та Сі Цзіньпіном, але між лідерами мало місце листування. З іншого боку, міністр повідомив, що Сі Цзіньпін став першим лідером у світі, який офіційним листом привітав президента з днем народження (25 січня). Д.Кулеба також відзначив «змістовний діалог», який «вівся на рівні міністрів»: «У нас були і телефонні розмови, були особисті зустрічі». Відповідаючи на запитання про те, як у Києві оцінюють політику Пекіна щодо конфлікту, глава МЗС сказав: «Якщо скласти таку табличку, де будуть плюси з точки зору наших інтересів, і мінуси, то в результаті кількість цих плюсів і мінусів буде приблизно однаковою. Ми звісно працюємо над тим, щоб позиція Китаю дрейфувала в бік більш проукраїнський».

Заступник міністра закордонних справ Андрій Мельник також зазначав, що Україна намагається покращити дипломатичні відносини з КНР, але при цьому констатував: «На жаль, комунікація була і залишається дуже складною на рівні найвищому – на рівні керівництва. І уряд, і президент, і вся дипломатична наша служба намагалася і до війни, і з початку війни, і під час війни знайти ключик до цієї надважливої для нас держави, для того, щоб її позиція була більш сприятлива, ніж є сьогодні. Щоб це був не тільки цей нейтралітет, який, в принципі, ми теж цінуємо. Ми не втрачаємо надію достукатися як до розуму, так і до сердець китайського керівництва для того, щоб зробити неможливим будь-який альянс з путінською росією».

Водночас зазначимо, що 24 лютого пресслужба МЗС випустила заяву, в якій висловлювалося глибоке розчарування України щодо спільних військово-морських навчань з російською федерацією Китаю та ПАР (проходили з 20 по 27 лютого в акваторії Індійського океану). Особливий акцент був зроблений на тому, що «у навчаннях бере участь російський фрегат, маркований символами «Z» та «V», під якими нині російська армія скоює воєнні злочини та злочини проти людяності в Україні». А Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло китайську компанію ComNav Technology до списку міжнародних спонсорів війни через поставки до росії навігаційного та радіолокаційного обладнання.

З іншого боку, від китайських офіційних спікерів лунали наративи російської пропаганди. Спікер МЗС Китаю Ван Веньбінь у ході брифінгу 23 лютого заявив, що західна зброя, призначена для України, нібито контрабандою потрапляє злочинцям у Європу та інші регіони світу через міжнародні злочинні угруповання. Зокрема, він послався на деяких «африканських лідерів», за словами яких, терористи у районі озера Чад використовували контрабандну зброю з України. Спікер МЗС України Олег Ніколенко виступив із спростуванням даної інформації: «Наша держава має сучасну ефективну систему контролю над отриманням та використанням озброєння, яка користується високою довірою з боку партнерів. Ця система є багаторівневою і повністю виключає будь-яку можливість незаконного вивезення зброї. Натомість росія інвестує численні ресурси в дезінформацію, аби підірвати міжнародну військову допомогу Україні». Відповідно, він закликав китайську сторону керуватися виключно фактами і не бути інструментом у руках російської пропаганди.

Після публікації Пекіном «Позиції…» Е.Макрон анонсував плани відвідати Китай «на початку квітня» і закликав китайську сторону «допомогти нам натиснути на росію», щоб «зупинити агресію» та «побудувати мир». У свою чергу, посол Китаю в ЄС Фу Конг заявив, що глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської Ради Шарль Мішель можуть відвідати КНР у першій половині 2023 р. Він також відзначив, що незабаром почнуться дуже часті взаємні візити на високому рівні між ЄС та КНР. Газета The Wall Street Journal зі посиланням на анонімні джерела опублікувала інформацію, що Сі Цзіньпін готується відвідати росію для зустрічі з в.путіним, ймовірно, у квітні-травні. Джерела видання, знайомі з планами поїздки, кажуть, що зокрема на зустрічі буде підніматися питання, щоб росія не застосовувала ядерну зброю.

Насамкінець, звернемо увагу на думку, висловлену директором ЦРУ Уільямом Бернсом, що Сі Цзіньпін дуже уважно спостерігає за російським вторгненням в Україну: «Немає жодного іноземного лідера, який би спостерігав за досвідом путіна в Україні, за розвитком війни більш уважно, ніж Сі Цзіньпін. Я думаю, багато в чому він був збентежений і протверезів через побачене».

Читайте огляд січневих подій китайської політики за посиланням.

Володимир Головко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства