Корозія – затятий ворог не лише автомобіліста, а й всіх, кому доводиться ремонтувати щось з некольорового металу. І коли уражені зони великі, майстер покладає надії на хімічні засоби – перетворювачі іржі. Але допомогу від них можна отримати не завжди.

Відразу треба зрозуміти, що перетворювач знімає не всю іржу, а лише ту, які майстер підготував для цього. Тобто певні зусилля – і часом чималенькі – від людини все одно потрібні. Але за умови грамотних дій сенс у використанні цього виду автохімії однозначно є.

Перетворювач іржі працює на невелику глибину – не більше 100 – 150 мікрон. Тому перед його застосуванням треба зчистити якомога більше іржі вручну.

З іржею в автомобілі доводиться боротись, коли кузов хоча б в окремих місцях втратив захисні покриття і почав іржавіти. Це найбільш масштабна “корозійна проблема”, пов’язана в першу чергу з великим ремонтом кузова. Але є і менш масштабні – і більш поширені випадки, коли буде бажано використати перетворювач іржі.

• Локальні вогнища корозії на кузові в місцях пошкодження фарби або антикорів;
• Обробка окремих деталей перед фарбуванням – важелів підвіски, пружин, підсилювачів тощо;
• Підготовка до фарбування колісних дисків;
• Обробка важкодоступних місць, в яких виявлена корозія. Йдеться, наприклад, про внутрішні об’єми дверей, в які ви зазирнули при ремонті склопідйомника.

В принципі, в усіх цих випадках можна обійтися і без перетворювача, але доведеться знищувати плями корозії іншими засобами – щіткою та наждачною шкіркою, тобто виключно вручну. Варіант з піскоструменевою обробкою допоможе в місцях, куди не можна дістатися з щіткою, але в цього способу маса застережень, гідних окремої статті.