Свій терористичний акт проти мирних мешканців Кривого Рогу у РФ видали за «ракету ППО ЗСУ, яка впала у двір. Внаслідок чого стався вибух газу, що призвів до трагедії, відповідальність за яку Київ намагається вчергове перекласти на Росію».

НАСПРАВДІ, подібні цинічні «пояснення» чергової трагедії пропагандою переслідують одну ціль: підірвати моральний дух простих українців. За задумом Москви, вони вже мали б вимагати від «київського режиму» виконати одну з «цілей СВО» – демілітаризуватися.

Залякування подібними терактами мирних людей (з огляду на кількість та масштабність ще з 24 лютого), свідчить про одне – це не працює.

Єдине, чого досягає Москва цими терактами, так це наочного підтвердження того, що ЗСУ дійсно конче потребують значно більшої кількості сучасних систем ППО, які б закрили усе небо України.

І бажано – з радіусом дій до Каспійського моря, Саратовської та Мурманської областей.

Адже, саме звідти по ночах «російська авіація геройські класно воює» (за словами Путіна на зустрічі з «воєнкорами» 13 червня) з мирними українцями. Від стратегічних терористів потрібен стратегічний захист.

Лукашенко віджимає частку «ядерного общака» РФ

На тій самій зустрічі з «воєнкорами» Путін запевнив, що «конфлікт завершиться, коли припиняться поставки озброєння Україні». І зазначив, що «Захід при цьому порушує міжнародні правові акти».

Трохи раніше того ж 13 червня білоруський диктатор Лукашенко почав черговий ядерний вибрик. Знову став наполягати, що то «його зброя»: «Не дай боже мені доведеться приймати рішення на застосування цієї зброї».

НАСПРАВДІ, Лукашенко бреше. Вона – не його, а російська. Кнопка у Москві, яка перетворила Білорусь на склад своєї ядерної зброї. І Лукашенко це добре знає. Але вперто вдає з себе «великого геополітичного гравця з яким треба рахуватися», а ще намагається показати білорусам, що тільки він і дбає про їхню безпеку.

А ось передача Лукашенку ядерної зброї – дійсно порушує усі міжнародні правові акти щодо її нерозповсюдження. На що вказав Москві та Мінську вже навіть Пекін.

Взагалі-то дивно з боку РФ виглядає передача ядерної зброї Білорусі, яку за переконанням Лукашенка, постійно намагаються «розхитати». Тим паче, що в Білорусі, за офіційною версією, буквально нещодавно мало не відбулася «кольорова революція на гроші західних кураторів».

Можливо, пояснення, чому ж Лукашенко вперто називає російську ядерну зброю «своєю», в тому, що він дійсно відчуває у недалекому майбутньому розпад РФ. І під шумок спробує віджати частину її «ядерного общака».

Як готуються зведення Конашенкова

Путінські зведення з фронту, якими він поділився 13 червня, виявилися ще більш «блискучими», ніж у Конашенкова: «контрнаступ ЗСУ провалюється… втрачається велика кількість західної бронетехніки…». Особливо Путін наголосив на американській БМП M2A2 Bradley.

Для паритету він назвав й кількість одиниць російської втраченої техніки, зауваживши, що частину їх можна відновити.  

НАСПРАВДІ, за підрахунками українського військового аналітика Олександра Коваленка, за час повномасштабного вторгнення в Україну окупанти втратили, згідно з задокументованими (фото/відео) даними, 1 665 БМП-1/2/3.

Згідно із незадокументованими, втрати даних типів бронетехніки склали близько 3 тисяч. Лише з початку червня окупанти втратили всі типи бойових броньованих машин – 164 одиниці.

Ці дані Путін, звичайно, не навів. Натомість нагадав про прейскурант: «за збитий український літак платимо 300 тисяч, за танк — 100 тисяч рублів».

З цього приводу лейтенант ВКС РФ Мішов, який втік з РФ, нещодавно розповів, як окупанти завищують кількість знищеної української бронетехніки заради отримання виплат.

«Припустимо, є пошкоджений танк. І по ньому стріляють кілька вертольотів – кілька разів, а навідник за невелику суму щоразу підтверджує, що знищено нову одиницю техніки. І всім припадають виплати за один танк», – пояснив схему Мішов.

За його словами, ніхто з військових не вірить зведенням, які озвучує Конашенков. В них відмовився вірити та ватажок ПВК «Вагнер» Пригожин: «Барон Мюнхгаузен відпочиває. І судячи з того, що МО РФ доповідає, ми найближчим часом дістанемося вже інопланетян».

Так само, тепер ніхто не вірить й Путіну з Шойгу, які в запалі самонавіювання перетягнули на себе ковдру Конашенкова і вже самі нещадно «нищать» українську бронетехніку.

Росіянам наказано гинути «злагоджено та енергійно»

Після цього «переможного нищення» Путін невдовзі нарікатиме: «мене знову обдурили». На зустрічі з «воєнкорами» він вже поскаржився на зернову угоду і заявив, що Москву вкотре обдурили. Крім того, він знову пожалівся на те, що його відкрито обманювали з Мінськими угодами, обіцяли не розширювати НАТО на Схід, а потім «ще і до України добралися».

НАСПРАВДІ, «наратив обдуреного» він вмикає вже давно. Підраховано, що Путін в подобі ображеного виступає приблизно раз на місяць. Він говорив про «обман Заходу» 18 січня, 21 лютого, 14 березня та 30 травня. І ось знову 13 червня.

А загальне враження від спілкування з Путіним озвучила сама Z-спільнота. Якщо прибрати в бік усілякі «нарешті нам відповіли на всі питання», враження у всіх лише одне – розпач. І «патріотів-пропагандистів» навіть можна зрозуміти.

Наприклад, з одного боку Путін каже: «Ми не планували Кримських подій та СВО, ми намагаємося припинити збройний конфлікт, нас змусили робити це збройним способом». З іншого запевняє: «ми готували наш ВПК протягом останніх 8 років».

З одного боку зізнається, що свого часу «хотів, щоб Росія була в НАТО», з іншого  називає «джерелом проблеми спроби втягнути в НАТО Україну з російськомовним населенням».

Здається найбільше всіх спантеличила нова вказівка Путіна, що «потрібно з повагою ставитися до існування України»

Інший традиційний ображений, Гіркін, на це написав: «якщо Путін з повагою ставиться до незалежної України, то на який ляд взагалі почали Спецоперацію? Що за маячня?». Z-канал Wagner поруч із цитатою Путіна написав: «Ось мене часто звинувачують у біполярному розладі…».

На «прямій лінії з воєнкорами» можна було побачити (крім звичних і загальновідомих симптомів біполярного розладу Путіна на кшталт «засновника України Леніна», «неонациста Зеленського, в жилах якого тече єврейська кров») і декілька нових:

–   «Цілі СВО» залишаються тими самими, але змінюються відповідно до поточної ситуації»;

–   «На території України потрібно створити санітарну зону, щоб унеможливити обстріл території Росії»;

–    Україна не повинна існувати за рахунок Росії та на історичних російських територіях, якщо немає нормальних стосунків».

Коротко сенс всієї промови Путіна 13 червня можна стиснути в одну тезу: «все йде за планом СВО, яку ми не планували через те, що нам завжди брехали».

Навіть неповторна «логіка Маркова», яка регулярно випускає свої потворні наративи, після путінської зустрічі з «воєнкорами» визнала, що «ясності не побільшало. І це правильно. Бо що менше ворог знає про наші плани, то краще. А наші люди повинні не так знати про плани керівництва, як виконувати їх, злагоджено та енергійно».

Висновок з цього лише один. Вже і Путін не знає цілей своєї війни в Україні. Але гинути в ній росіянам наказано як і раніше мовчки, «злагоджено та енергійно». 

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки