Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Delfi.

«Давайте порадіємо досягнутому (в комюніке, — ред.), адже могло бути й так, що рішення не було б прийнято. І знаєте, хто в такому разі найбільше тішився б такими підсумками саміту НАТО… Я думаю, що це був максимум, який міг бути досягнутий учора, тому що про членство наразі ніхто не говорить. Ми говоримо про членство так, як дозволяють обставини», – сказав Науседа на другий день саміту.

Він запевнив, що особисто розмовляв із президентом України Володимиром Зеленським щодо передбачених у декларації перспектив України на шляху до НАТО. Науседа також наголосив, що варто утриматися від будь-яких оцінок публічної критики, яку висловив Зеленським щодо рішення, ухваленого на саміті НАТО. «Ми підтримуємо Україну, але ми не воюємо. Тому я вважаю, що ми повинні утриматися від будь-яких оцінок, оскільки ці оцінки дає президент країни, яка воює за свою свободу та за свободу всіх нас», – наголосив глава Литви.

При цьому він визнав, що текст комюніке щодо перспектив отримання Україною запрошення в НАТО можна інтерпретувати по-різному. «Ми дійсно іноді читаємо той самий текст трохи по-різному. Ще раз повторюю – коли будуть виконані умови, можна розуміти і – коли виникнуть об’єктивні обставини, а можна розуміти і як те, що потрібно зробити (Україні, — ред.) певну домашню роботу», – сказав литовський Президент.

За його словами, це не принципове питання, адже поки що йдеться про реалізацію реформ в Україні. «Вони мають бути проведені якнайшвидше, і це, перш за все, в інтересах самої України. І вони (українці – ред.) домагаються відмінного прогресу, вони виконають рекомендації Єврокомісії щодо реформ, і я дуже сподіваюся, що вже у жовтні цього року вони отримають запрошення розпочати переговори про членство в ЄС», — наголосив Науседа.

Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що попри недостатню амбітність комюніке саміту НАТО у Вільнюсі, процесу євроатлантичної інтеграції України надано нового імпульсу, отже це можна вважати «програмою-мінімум».

11 липня на Вільнюського саміту держави-члени НАТО узгодили пакет підтримки із трьох елементів, який має наблизити вступ України до Альянсу. Цей пакет передбачає скасування вимоги щодо виконання ПДЧ; довгострокову програму військової допомоги; запуск Ради Україна – НАТО.