Глобальне потепління – це не міфічна загроза і не гіпотетичні прогнози наукової спільноти. Турбуючись лише про короткострокові питання, що стоять на порядку денному, людство в більшості своїй не задумується, що планета знаходиться на порозі катастрофічних змін, а найпохмуріші прогнози починають здійснюватися.

У 1980-х Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA) опублікувало звіт, попереджаючи про небезпеки, які нас чекають, якщо люди терміново не почнуть вживати заходів щодо зміни клімату. Видання Science Alert проаналізувало дані сорокарічної давнини та дійшло до висновків, що неабияк лякають.

Що таке глобальне потепління

Глобальним потеплінням називають зміни у навколишньому середовищі, що спричинені викидами парникових газів. Науковці застерігають: зміни клімату вже відбуваються, а головна причина цьому – людська діяльність. Танення льодовиків та зміни у продуктивності сільськогосподарського виробництва – це лише верхівка айсберга. Характер майбутніх змін буде залежати від того, наскільки швидко суспільство усвідомить свою відповідальність та почне вживати заходів реагування, щоб зменшити антропогенні викиди парникових газів.

Звіт 1983 року та стан екології в 2023 році

У звіті Агентства з охорони навколишнього середовища США (EPA, вересень 1983 року) вчені наголошували, що за відсутності адекватної реакції людства на зміни клімату, «сільськогосподарські умови будуть суттєво змінені, а екологічні та економічні системи – потенційно порушені».

Після чотирьох десятиліть недбалості та зволікань ми бачимо, як багато жахливих прогнозів EPA вже зараз стають реальністю.

У звіті під назвою «Can we delay greenhouse warming» («Чи можемо ми відстрочити парникове потепління») вказано, що до 2050 року середня температура підніметься на 2 °C вище показників періоду до промислової революції. Здавалося б, всього два градуси – це ж так несуттєво. Насправді це критичний показник, що призведе до глобальних змін.

Розглянемо найочевидніші наслідки зростання температури. Сильна спека змінює атмосферні течії, призводить до масштабних пожеж, танення льодовиків та повеней, знищує флору та фауну, призводить до вимирання риб. Усе це – при зростанні температури всього 1,1°C.

Коли показник досягне прогнозованих 2 °C, планеті, ймовірно, доведеться пережити наслідки порушення циркуляції Атлантичного океану, зникнення коралових екосистем, втрати поживних речовин у їжі, а також подальше зниження врожаю.

Протягом останніх десятиліть людство потроху намагається усвідомити наслідки глобального потепління, однак щодо пом’якшення наслідків у цій сфері все ще не спостерігається прориву.

Вільям Ріс, еколог Університету Британської Колумбії, пропонував аналогію: «Покладатися на те, що технологічне рішення врятує планету від глобального потепління не можна. Це було б рівнозначно «електрифікації Титаніка» в надії, що електрика допомогла би розтопити айсберги».

Натомість, навіть у 1980-х роках дослідження показали, що стратегії порятунку планети мають бути засновані на екології: вирощування лісів, відновлення дикої природи, є найбільш перспективними напрямками поза енергетичним сектором.

У доповіді EPA вчені зробили висновок, що заборона вугілля та нафти є найефективнішим способом запобігання майбутнім катастрофам. У звіті сорокарічної давності навіть розповідали, чому це було б політично чи економічно доцільним – при цьому основну увагу звертали на «корпоративну жадібність і відсутність співпраці між націями».

Багато можливостей вже втрачено, але ще не пізно зменшити майбутні впливи – важливо пам’ятати, що кожна частка градуса рятує життя на планеті.

Источник: uainfo.org