Навіщо українцям національний роумінг, відгуки про зв’язок у форматі спід-тестів та моніторинг швидкості мобільного інтернету?

Недавно в парламенті зареєстрували законопроєкт №9463. Він запроваджує три інструменти, без яких якісний зв’язок в Україні неможливий.

Війна показала, наскільки критично бути в мережі, щоб дізнатися останні новини чи подзвонити близькій людині й упевнитися, що вона жива. Тому завдання держави – уже зараз закласти фундамент якісного зв’язку в Україні.

Що означає поняття «якісний зв’язок»? Це коли ви маєте 4G, як удома, відвідуючи рідних у селі або подорожуючи країною. Можете «зумитися» з колегами в дорозі з Одеси до Ужгорода без переривань. Або, відпочиваючи на дачі, надіслати друзям кумедне відео із смартфона без Wi-Fi.

Важко усвідомити, як у 2023 році, коли активно впроваджують ШІ, використовують дрони та супутниковий інтернет, досі існує інша реальність, у якій в українському селі можна опинитися «поза зоною досяжності».

Виїжджаючи з міста – не мати змоги надіслати об’ємний файл партнерам, бо базова станція є, а 4G немає. І головне – не мати зручного способу дати відгук і повідомити про проблеми із зв’язком, щоб їх оперативно вирішили.

Які зміни ми з командою заклали в законодавство і як це вплине на українців?

Нацроумінг назавжди: українці будуть із зв’язком і 4G там, де власний оператор «не ловить».

Мільйони українців дізналися, що таке національний роумінг у воєнний час. Коли відчули, як це дзвонити, замовляти доставку й викликати таксі під час екстрених вимкнень світла, якщо зв’язок від власного мобільного оператора зник.

Жителі деокупованих міст дізнавалися актуальні новини та отримували сповіщення про тривогу із смартфонів ще до того, як їхній оператор відновив мережу. Взимку Мінцифри проводило опитування, чи варто продовжувати національний роумінг після війни – 93% учасників проголосувати «за».

Ми почули про потребу людей і врахували її в законопроєкті №9463. Так, національний роумінг продовжить працювати і після війни. Крім голосового зв’язку, абонентам буде доступний і 4G-інтернет від усіх трьох операторів.

Хтось може подумати: зараз з нацроумінгом усе зрозуміло, а навіщо він після війни? Після перемоги національний роумінг допоможе вирішити дві проблеми.

1. Швидше повернути зв’язок у деокуповані міста. Країна-терорист пошкодила або знищила чверть інтернет-мереж і 4 тис базових станцій. Це десятки тисяч українців «поза зоною досяжності». Роумінг дозволить користуватися зв’язком від інших доступних операторів без зміни sim-карток.

2. Забезпечити українців, що живуть у селах, зв’язком від усіх операторів. Зараз в Україні понад 5 тис сіл, де люди із зв’язком лише від одного оператора, адже будувати там інфраструктуру не завжди економічно вигідно.

Відвідуючи там рідних чи проїжджаючи повз, користувачі інших операторів втрачають зв’язок. У таких випадках роумінг дозволить людям перемкнутися на будь-якого іншого оператора і швидко повернутися в мережу.

Спід-тести: у людей з’явиться зручний спосіб повідомляти державі про локальні проблеми із зв’язком.

Іноді трапляється, що ви йдете вулицею, а в цей час смс у месенджері довго не відправляється або сторінка не завантажується. У чому річ і що з цим робити?

Загалом в Україні понад 35 тис базових станцій, проте деякі з них не охоплюють певні ділянки. Це такі собі «сірі плями», які оператор може прибрати. Однак зараз знайти їх проблематично з трьох причин.

1. Довго. Телеком-регулятору НКЕК необхідно кілька років, щоб об’їхати всю країну та перевірити зв’язок із спецобладнанням.

2. Незручно. Люди можуть повідомляти про поганий зв’язок, але лише у форматі офіційного звернення до телеком-регулятора з аргументами, як саме оператор порушує законодавство чи права споживачів.

3. Неефективно. Через складний процес подання скарг їх кількість може бути недостатньою, щоб регулятор провів там позапланову перевірку.

У законопроєкті ми передбачили зручний спосіб для надання відгуків про якість зв’язку. Це спід-тести, що дозволять людям повідомляти державі про проблеми із зв’язком кількома кліками в смартфоні. Спід-тести стануть для телеком-регулятора законною підставою для перевірки локації.

Замість того, щоб чекати кілька років, поки телеком-регулятор перевірить якість покриття, або очікувати на офіційні звернення громадян, влада матиме дані про проблемні локації і зможе стимулювати операторів покращити там зв’язок. Завдяки абонентам держава зекономить десятки мільйонів гривень.

Моніторинг швидкості мобільного інтернету: українці зможуть постити відео, «зумитися» й обмінюватися файлами на всій території України.

Швидкість мобільного інтернету має бути не лише рекламною перевагою операторів, а й одним з офіційних показників якості зв’язку.

Середня швидкість мобільного інтернету в Україні – 2 Мбіт/с. Цього достатньо, щоб увімкнути малечі мультик із смартфона або вийти в зум. Така швидкість має бути в усіх населених пунктах і на дорогах, де є мобільний звʼязок.

Проте в деяких селах показник значно нижчий, ніж у містах. Тоді виходить так, що, проїжджаючи умовне село на Одещині, робочий відеодзвінок обривається, а замість мультику діти дивляться на кружечок «завантажується».

Це можна виправити. Якщо швидкість мобільного інтернету стане показником якості, держава зможе моніторити, чи всюди вона достатня, а регулятор матиме дані про локації, де її потрібно підвищити, і зможе стимулювати операторів.

Якщо підсумувати, то завдяки постійному роумінгу люди будуть на зв’язку та з 4G навіть там, де «не ловить» власний оператор. Спід-тести дадуть змогу повідомляти про локальні проблеми і вирішувати їх. Моніторинг швидкості мобільного інтернету допоможе абонентам і в селах бути онлайн із смартфона.

Наступний крок – читання в парламенті. Закликаємо депутатів підтримати законопроєкт №9463.

Источник: epravda.com.ua