Сьогодні ЗСУ активно використовує «народний» супутник ICEYE та інші «очі» на орбіті для ефективних ударів по штабах, складах та інших чутливих для окупантів об’єктах далеко за лінією фронту. Істотною підмогою також став Starlink, особливо на початку повномасштабного вторгнення, що допомагав підрозділам підтримувати зв’язок в умовах активного використання ворогом систем РЕБ.

Водночас РФ, попри бравурні заяви Роскосмосу, продовжує програвати орбітальне протистояння США. Чому це відбувається та які практичні наслідки має – в матеріалі Liga.Tech на основі тексту Bloomberg.

Програні перегони

Ідея того, що супутники можна використовувати для навігації спала на думку американським вченим одразу після успішного виводу радянського «Супутника» наприкінці 1950-х. Через 20 років система глобального позиціювання (більш відома під англомовною абревіатурою GPS) була успішно запущена. Само собою, що СРСР просто не міг не запустити власного конкурента, який отримав назву ГЛОНАСС.

Сьогодні GPS має в розпорядженні 30 супутників та використовується майже для всього: від роботи Google Maps до прокладання маршрутів комерційних авіалайнерів. Натомість ГЛОНАСС, попри 24 супутники та виділення урядом РФ значних коштів, значно поступається американському візаві в точності й надійності. 

На думку старшого дослідника аналітичного центру Rand Corp Брюса Макклінтока, російські генерали намагаються компенсувати технологічну відсталість завдяки різним екстенсивним методам. Звідси й розробка масивних 1500-кілограмових авіабомб. За задумом підопічних Шойгу, низька точність буде з надлишком компенсуватись вибуховою силою. 

Проблема з ГЛОНАСС стоїть настільки гостро, що окупаційним військам доводиться вдаватись до використання менш захищених GPS-чипів комерційного чи побутового рівня. Як порівняти з військовими, вони менш надійні та більш вразливі до дії РЕБ. Проте для атак великих стаціонарних цивільних об’єктів на кшталт житлових будинків, лікарень, портів, торгових центрів чи електростанцій їх цілком вистачає. 

Марні спроби все виправити

Проєкт модернізації мережі супутників ГЛОНАСС давно мандрував високими кабінетами, однак повноцінно дати йому старт вирішили вже на фоні невдалого вторгнення в Україну. За даними видання Janes, РФ запустила ракету з супутником «ГЛОНАСС-К2» у серпні. За прогнозами, задум Роскосмосу коштуватиме приблизно $5 млрд. Цікаво, що вперше про запуск цього супутника заговорили ще в 2018 році, однак дати постійно зсувались. 

За словами старшого наукового співробітника Фонду Джеймстауна Павла Лузіна, більш як половина супутників ГЛОНАСС вже безнадійно застаріли. Оскільки у ще більшої кількості термін експлуатації наближається до десяти років, РФ знадобиться 20 нових супутників – тобто повне оновлення. Водночас зараз країна-агресорка через брак необхідної електроніки може виводити один-два супутники на рік в кращому разі. Тобто проблема навіть не в модернізації системи, а в збереженні її на плаву. 

На думку старшого викладача Університету Південного Вельсу Крейга Робертса, супутники ГЛОНАСС, що є на висоті майже 2000 км над Землею, значно поступаються конкурентами. Російська мережа має як гіршу якість наземних станцій керування, так і атомних годинників у космосі, що робить їх вимірювання менш точними.

Якщо брати всі чотири доступні супутникові системи (є ще європейська Galileo і китайський BeiDou), то ГЛОНАСС очолює список з кінця. За словами того самого Робертса, Україна може отримувати від американських союзників доступ до більш безпечного GPS військового рівня, а це дає зовсім інші можливості. Вже бували прецеденти, коли ЗСУ з допомогою HIMARS знищували досить мобільні цілі на кшталт ворожих «Градів» чи САУ. 

Наша країна теж мала серйозні проблеми з супутниковим зв’язком. Здебільшого через капризи Ілона Маска, який то заявляв, що підтримка роботи Starlink є надто витратною для однієї з найбагатших людей планети, то самовільно відключав її в регіоні, де планувалась атака на базу ВМС РФ, бо боявся початку Третьої світової (хоча пізніше начальник ГУР Буданов стверджував, що бізнесмен не вимикав звʼязок над Кримом спеціально). У вересні Пентагон уклав контракт із Маском на послуги Starlink в Україні. 

Підсанкційний космос 

Крім високої вартості, на шляху планів модернізації ГЛОНАСС стоять два чинники. По-перше, з початком збройної агресії Роскосмос втратив істотну частину своїх прибутків. Так британський супутниковий оператор OneWeb відмовився від використання ракетоносіїв «Союз». І подібних зірваних контрактів з західними клієнтами вистачає. Раніше на їхню долю припадало від 10% до 20% бюджету російської космічної програми. Тепер вони просто випарувались. 

По-друге, санкції. Перші обмеження були введені після анексії Криму в 2014 році та були значно посилені після 24 лютого 2022 року. Система ГЛОНАСС залежить від величезної кількості компонентів західного виробництва. Завезти їх навіть контрабандою чи з допомогою «сірих» схем проблематично, тож уряд розпорядився підняти рівень російських інновацій. Проте далі красивих заяв про «імпортозаміщення» справа не рухається. 

У Кремлі, наймовірніше, знайдуть необхідні кошти для фінансування – їх можуть просто відірвати від інших проєктів, які не мають військового призначення. Однак одними тільки грошима не замінити відсутність спеціалістів і технічної бази. Водночас експерти не вважають, що ГЛОНАСС може повністю відключитись. 

На думку Джона Кляйна, професора Інституту космічної політики з університету Джорджа Вашингтона, російські інженери зможуть підтримувати роботу ГЛОНАСС ще якийсь час. Розплатою за це стане ще менша надійність і точність. Практичним наслідком цього буде те, що похибка тих самих ракет з 1-2 метрів збільшиться до 10 метрів, каже Джон Харді, заступник директора російської програми Фонду захисту демократій, позапартійного дослідницького інституту у Вашингтоні. А в умовах війни це може мати критичне значення.