«Об’єднана правиця» історично, втретє поспіль, перемагає на парламентських виборах у Польщі. Партія Ярослава Качинського випереджає своїх запеклих політичних опонентів – «Громадянську коаліцію» Дональда Туска. Але на цьому хороші новини для партії влади закінчуються. Якщо дані екзит-полу підтвердяться офіційними результатами виборів, то правляча політична сила вже не зможе зробити те, що їй вдалося в 2015 та 2019 роках – сформувати однопартійний уряд. Коаліційного партнера на горизонті не видно, а перспектива втрати влади є більш ніж реальною.

РЕКОРДНА ЯВКА І ХОРОШИЙ РЕЗУЛЬТАТ ОПОЗИЦІЇ

Попри те, що на офіційні результати ще треба буде почекати, ймовірно, до вівторка, дані екзит-полу все ж показують головні тренди. Найімовірніше, кінцеві результати виборів не сильно відрізнятимуться від проведеного у день голосування опитування.

Екзит-пол загалом підтвердив той рівень підтримки «Об’єднаної правиці», який цій політичній сили давали офіційні соціологічні дослідження. Натомість «Громадянська коаліція», яка була в ролі того, хто наздоганяє, на фінішній прямій пробила «скляну стелю» у 30% і досягла рекордних для себе близько 32%.

Хороші результати показала також коаліція «Третій шлях», яка на вибори йшла як блок партій і тому мала перетнути 8%. Деякі соцопитування опускали тандем «Третього шляху» (Польської селянської партії і партії «Польща 2050») нижче прохідного бар’єра, що було би доброю новиною для Качинського і поганою для Туска. Однак ця політсила неочікувано для багатьох отримала дуже хороший результат – 13%.

З іншого боку, несподівано поганим виявився результат націоналістичної “Конфедерації”, яка всю кампанію відверто грала на антиукраїнських настроях у польському суспільстві. Ще влітку соціологи прогнозували підтримку польських націоналістів на виборах на рівні ледь не 15%, пророкуючи їм роль «джокера» при створенні правлячої коаліції. Втім, реальність виявилася для антиукраїнських сил жорсткою – вони здобувають трохи більше 6% голосів підтримки. Для них це очевидна поразка і вони цього не приховують.

Проте найбільшою сенсацією стала явка виборців, яка побила всі попередні рекорди. За даними екзит-полу, вона могла сягнути близько 73%, що на 10% більше, ніж під час доленосних для країни перших демократичних виборів у Польщі 1989 року. Про надзвичайно високу явку свідчило те, що черги на дільницях були весь день, а на деяких з них (хоч голосування офіційно завершилося о 21-й годині) люди в чергах очікували навіть до третьої ночі. Висока явка, особливо у великих містах, зіграла на руку опозиційним партіям, які дуже активно закликали поляків прийти на виборчі дільниці.

ЕЙФОРІЯ ЛІВИХ І РОЗЧАРУВАННЯ У ПАРТІЇ ВЛАДИ

Відразу після оголошення даних екзит-полу у виборчому штабі «Громадянської коаліції» не приховували радість. Водночас у штабі правлячої «Об’єднаної правиці» за легкими посмішками проглядалося відверте розчарування.

У виступі перед соратниками Качинський назвав третю поспіль перемогу на парламентських виборах «великим успіхом». За його словами, партія зробить все можливе, щоб остаточно перемогти. Лідер правлячої політсили зауважив, що “треба почекати на подальший розвиток подій” і «це будуть цікаві події». Більш оптимістичним був прем’єр Матеуш Моравецький, який зазначив, що «Об’єднана правиця» намагатиметься сформувати стабільний уряд, якщо президент доручить це зробити партії-переможцю.

У таборі всіх опозиційних партій, крім націоналістичної «Конфедерації», після оголошення результатів екзит-полу панувала абсолютна ейфорія. Лідери трьох опозиційних політсил не мають сумніву, що саме вони формуватимуть наступну правлячу коаліцію. Туск оголосив про «кінець ери правління PiS» («Право і Справедливість» – ред.), заявивши про початок коаліційних переговорів відразу після оголошення офіційних результатів виборів. Один із лідерів «Громадянської коаліції», мер Варшави Рафал Тшасковський повідомив, що його політсила формуватиме коаліцію  з лівими і «Третім шляхом», а лідер «Нової лівиці» Влодзімєж Чажастий безапеляційно заявив, що після 18-ти років перерви його політична сила повертається до влади в Польщі.

Такий оптимізм трьом лівоцентристським опозиційним партіям дає попередній розподіл депутатських мандатів за результатами екзит-полу. Зокрема, вони сумарно отримують 248 місць у нижній палаті парламенту при мінімумі для коаліції в 231 мандат.

Натомість якщо партії Качинського, яка попередньо отримує в Сеймі найбільше – 200 місць, навіть і вдасться перетягнути на свій бік «Конфедерацію», то це додасть лише 12 додаткових мандатів і нічого суттєво не змінить. Варіант коаліції «Об’єднаної правиці» з будь-якою іншою опозиційною партією практично виключений з огляду на полярність поглядів, логіку перебігу виборчої кампанії і високі показники опозиційних партій. Крім того, явка і результати виборів показали, що у польському суспільстві накопичилася втома після восьми років правління політсили Качинського і воно вимагає перезавантаження влади.

НОВИЙ УРЯД ПІД НОВИЙ РІК

Президент Польщі Анджей Дуда, який є вихідцем із PiS і симпатизує партії Качинського, безумовно, надасть право формувати коаліцію політсилі, яка перемогла. Він уже заявив, що за усталеною традицією президент доручає формувати уряд партії, яка фінішувала першою.

Голосування за кандидатуру прем’єра і новий склад уряду в Сеймі, у відповідності до встановлених термінів, може відбутися не пізніше кінця листопада. Для отримання вотуму довіри за прем’єра і Раду міністрів мають проголосувати щонайменше 231 депутат. Якщо кандидат Дуди, а це з великою долею ймовірності знову може бути Моравецький, не зможе заручитися підтримкою більшості в новому Сеймі, тоді нижня палата парламенту сама визначає прем’єра і склад Ради міністрів, а президент має затвердити це рішення.

За нинішньої розстановки сил сценарії створення міноритарного уряду чи дострокових виборів наближені до нуля.

Водночас ймовірним видається, що чинний прем’єр Моравецький, який через кілька тижнів вже буде з приставкою в.о., за дорученням президента Дуди намагатиметься вести коаліційні переговори з різними політичними партіями. Утім, якщо не трапиться нічого несподіваного, то опозиційні сили не підуть на співпрацю з «Об’єднаною правицею». Тож шанс на формування коаліційного уряду отримає представник опозиції. Ймовірно, це буде лідер найбільшої опозиційної партії Дональд Туск, який вже був прем’єром Польщі в 2007-2014 роках. Враховуючи всі часові рамки, новий уряд у Польщі може з’явитися наприкінці цього, або вже на початку наступного року.

Що зміниться для України від приходу до влади опозиційних сил у Польщі? Загалом, як чинна влада, так і та, яка може прийти їй на зміну, підтримують Україну і засуджують російську агресію.

Утім, у разі створення в Польщі нового лівоцентристського уряду він намагатиметься швидко залагодити «гострі кути», які з’явилися у польсько-українських відносинах в останні місяці і вийти на докризовий рівень взаємовідносин. Йдеться насамперед про намагання деполітизувати питання складної історії у двосторонніх відносинах. Стосовно так званої «зернової кризи» Варшава також намагатиметься швидко знайти консенсус у відносинах з Києвом.

Юрій Банахевич, Варшава

Перше фото: wyborcza.pl