Про це Кориневич сказав в ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі.

“По-перше, я хотів би відзначити, що по суті ніхто не говорить про те, що ця справа стала справою проти України, як дехто починає запевняти. Зовсім ні. Україна залишається позивачем, а РФ є відповідачем. Від самого початку розгляду справи однією із позовних вимог України була декларація, рішення суду про те, що Україна не вчиняла жодного геноциду. Це важливо, бо якщо ми отримуємо цю декларацію, то, відповідно, зможемо розбивати повністю російську брехню про те, чому було розпочато повномасштабне вторгнення. Цю позовну вимогу на стадії визначення юрисдикції задовольнив суд. І ми будемо рухатися далі по справі”, – сказав він.

Дипломат заявив, що ця справа була правовою реакцією на повномасштабне вторгнення.

“Я думаю, що такий потужний наказ про тимчасові заходи і чітке рішення суду в цьому наказі про те, що РФ має припинити всі свої військові дії на території України, є ключовим визначальним чинником”, – відзначив Кориневич.

Представник МЗС нагадав, що згідно з Конвенцією, держава не може застосовувати силу на підставі  якихось надуманих звинувачень про начебто скоєння злочину геноциду представниками іншої держави.

“Звісно, це порушення з боку РФ. Але суд ухвалив у п’ятницю, 2 лютого, що питання застосування сили та визнання певних суб’єктів залишається поза межами Конвенції”, – зазначив Кориневич.

За його словами, імовірне рішення на користь України чітко заперечить будь-які звинувачення з боку РФ у геноциді.

“Воно матиме вплив на подальшу юридичну та політичну боротьбу. Ми отримаємо судову фіксацію того, що весь нібито геноцид, про який заявляв президент РФ, російські дипломати та представники при міжнародних організаціях, все це абсолютний фейк, цього не було, це брехня. Власне кажучи, таким чином РФ, користуючись своїм місцем постійного члена Ради Безпеки ООН, вирішила продовжити напад на Україну, який вона розпочала 2014 року, вже як повномасштабне вторгнення та взялася вигадувати для цього причини, зокрема щодо запобігання та покарання міфічного геноциду. Ми будемо доводити, що це було фейком. Ми будемо працювати, щоб впоратися з цим завданням. Також важливо відзначити, що справа стосується саме звинувачень у геноциді до початку повномасштабного вторгнення. І тоді, і зараз немає жодного джерела ані рівня міжнародної міжурядової організації, ані рівня міжнародної неурядової організації, яке б свідчило про якийсь геноцид із українського боку”, – резюмував Кориневич.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний суд ООН визнав свою юрисдикцію у справі України проти РФ щодо звинувачень у «геноциді».

Зокрема, суд визнає, що він має юрисдикцію розглядати запит України про те, що вона не порушувала своїх зобов’язань за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, і що цей запит є прийнятним.

Суд дійшов висновку, що він має юрисдикцію на підставі статті IX Конвенції про геноцид розглядати подання (b) у пункті 178 Меморандуму України, відповідно до якого Україна просить “винести рішення та заявити, що немає достовірних доказів того, що Україна несе відповідальність за вчинення геноциду з порушенням Конвенції про геноцид у Донецькій та Луганській областях України”, і що це твердження є прийнятним.

16 березня 2022 року Міжнародний суд ООН оголосив рішення за запитом про запровадження тимчасових заходів у справі «Україна проти Росії» щодо геноциду. Мова про звинувачення у геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.

Відповідно до рішення суду, Росія має негайно призупинити всі військові дії в Україні та зупинити будь-які військові чи нерегулярні збройні формування під її контролем чи впливом. 26 лютого 2022 року Україна подала до секретаріату Міжнародного суду ООН в Гаазі заяву про порушення справи проти Росії щодо «спору… про тлумачення, застосування та виконання Конвенції 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього».