Верховний суд вперше сформулював позицію щодо використання ChatGPT під час процесу
Верховний суд вперше сформулював позицію щодо використання штучного інтелекту, зокрема ChatGPT, під час судового процесу. Про це повідомляється в судовому реєстрі.
Це було зроблено в межах судового процесу за позовом фермерського господарства про стягнення 707 000 грн з боржника. Заявнику відмовили в задоволенні касаційної скарги, але за деякий час він знову звернувся до Верховного суду з проханням роз’яснити постанову. В обґрунтування цієї необхідності він пояснив, що ChatGPT по-іншому розтлумачив одне з понять, сформованих у постанові Верховного суду.
Судді вирішили, що це неповага.
«Заявник фактично просить Верховний суд спростувати чи підтвердити те, що з окресленого питання згенерував штучний інтелект ChatGPT […] на противагу висновкам, що були зроблені судом в судовому рішенні. У такий спосіб заявник поставив під сумнів суддівський розсуд та судове тлумачення цього питання у рішенні, що набуло статусу остаточного, чим знехтував авторитет судової влади», – йдеться в ухвалі.
Судді заявили, що штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити роль суддів і ставити під сумнів їхні рішення.
«Натомість у справі, що розглядається, учасник використовує технологію штучного інтелекту не як засіб сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки – з метою заперечення (ставлення під сумнів, оскарження) вже зроблених судом висновків», – йдеться в ухвалі суду.
У зв’язку з цим вони вирішили, що заявник зловживає процесуальними правами.
«Верховний суд вважає, що дії заявника у сукупності (подання завідомо безпідставної заяви на роз’яснення постанови касаційної інстанції, право на роз’яснення якої не передбачено статтею 245 ГПК України, апелювання до «позиції» штучного інтелекту ChatGPT, згенерованого ним у відповідях з окремого питання, що вже розглянув суд) є виявом неповаги до суддів Верховного суду, не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача. Заява є явно необґрунтована та завідомо безпідставна (фактично зводиться до незгоди з рішенням суду, повторного перегляду висновків суду з наданням іншого судового тлумачення та наданні відповіді на питання, що взагалі не були предметом спору), не відповідає завданню господарського судочинства та є зловживанням правом на подання заяви, тому Верховний суд вважає її неприйнятною», – заявив суд.
Источник: biz.liga.net