Використання інституту угод позитивно вплине на переслідування корупції — TI Ukraine

Незабаром мине рік від затвердження угоди ексміністра екології Злочевського зі слідством. Здається, саме це рішення ВАКС стало одним із найрезонанснішим з усіх подібних. Воно спричинило палкі дискусії про те, як має розвиватися інститут угод у кримінальних справах про топкорупцію, і всі інші аналогічні рішення ВАКС так само отримали багато уваги у громадськості та ЗМІ. 

Міжнародні партнери також вимагають удосконалення цього інституту через внесення змін до законодавства.

Раніше ми в TI Ukraine досліджували питання угод і визначили, що для активного та ефективного використання цього інструмента в кримінальному процесі України доцільно:

● зобов’язати прокурора надавати вмотивовану відмову на клопотання сторони захисту щодо укладення угоди;

● надати можливість суду витребовувати зібрані матеріали досудового розслідування або ж зобовʼязати прокурора разом з обвинувальним актом та угодою направляти до суду матеріали досудового розслідування;

● урегулювати питання з різною практикою судів щодо тлумачення ч. 2 ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням;

● сформувати узагальнення судової практики ВАКС щодо угод про визнання винуватості.

Крім цього, ми висловлювали пропозиції, що укладення угод у кримінальних справах має не тільки прискорювати судовий розгляд, а й уможливлювати пропорційне покарання та конфіскацію злочинних доходів. Тому варто визначитися, чи треба надавати учасникам угоди свободу вибору узгоджувати покарання, яке обвинувачений відбуватиме реально, а не умовно.

14 червня 2024 року уряд зареєстрував проєкт закону 11340, в якому навів низку пропозицій для поліпшення наявної ситуації, узгоджену з дотичними стейкхолдерами. Експерти Transparency International Ukraine проаналізували цей документ і виявили, як пропоновані норми можуть змінити ситуацію.

Короткі висновки:

● проєкт закону розв’язує окремі проблеми, що стосуються укладення угод за корупційні та повʼязані з корупцією кримінальні правопорушення;

● законопроєкт створює можливості для зловживань щодо укладення таких угод, окремі критерії для їх затвердження – істотно субʼєктивні;

● у разі запровадження пропонованої Кабміном моделі особливу увагу потрібно приділяти розшуку та конфіскації активів, отриманих злочинним способом.

Що ми пропонуємо:

● визначити, що відшкодування збитків, викриття іншої особи або ж сплату штрафу разом із конфіскацією злочинних доходів стануть умовами звільнення від відбування покарання у звʼязку з випробуванням;

● надати суду можливість витребовувати зібрані матеріали досудового розслідування або ж зобовʼязати прокурора разом з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості направляти до суду матеріали досудового розслідування;

● узагальнити практику ВАКС щодо перевірки угод відповідно до вимог КПК України.

ЯК ПРАЦЮЮТЬ УГОДИ В ТОПКОРУПЦІЙНИХ СПРАВАХ ТЕПЕР

Укладення та затвердження угод про визнання винуватості за корупційні та повʼязані з корупцією кримінальні правопорушення на сьогодні є однією з найбільш дискусійних тем. Зокрема, тому, що полегшення покарання має відповідати вигодам, які від таких угод отримує держава. І саме до дотримання цього балансу під час затвердження угод у громадськості зазвичай виникає найбільше запитань.

Угода відкриває шлях до звільнення від відбування реального покарання, однак є нюанси:

● угоди в особливо тяжких корупційних злочинах можливі, лише якщо особа викриє іншу людину або допоможе викрити злочинні дії співучасників;

● строк ув’язнення, від якого можна звільнити, не має перевищувати 5 років;

● в іншому разі суд не може затвердити покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченої у статті.

Водночас угоди мають приносити вигоду не лише обвинуваченому, а й державі. Однак, наприклад, штраф як додаткове покарання можуть накласти лише тоді, коли його передбачено в санкції статті, за яку засудили людину. Розміри таких штрафів достатньо обмежені та не мають стримувального ефекту. А, наприклад, конфісковувати майно, якщо особу звільнили від відбування реального строку у в’язниці, теж не можна. 

Також закон тепер не передбачає можливості вносити зміни до вже укладеної угоди, як і не дозволяє повторно звертатися з угодою в одному кримінальному провадженні. Тобто якщо суд вже відмовив у затвердженні угоди з якихось формальних підстав, то повторно звернутися до суду з новою угодою неможливо.

ЩО ПРОПОНУЄ ЗМІНИТИ УРЯД

Ключові зміни, які пропонує уряд, зводяться до такого:

● надати можливість сторонам угоди погодити покарання у вигляді штрафу навіть тоді, коли він не передбачений у санкції статті.  Розміри таких штрафів є великими – від 20,4 млн грн за вчинення тяжкого злочину;

● надати можливість сторонам угоди погодити покарання у вигляді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, за умов викриття іншої особи або відшкодування збитків. У такому разі особа не може скористатися звільненням від відбування покарання, а повинна відбувати його реально;

● чітко визначити, що звільнення від відбування покарання у звʼязку з випробуванням у разі укладення угоди можливе. Одночасно пропонують збільшити іспитовий строк – до 6 років, а також строк позбавлення волі, який дає змогу застосувати звільнення від нього, – 8 років (раніше було 5 років);

● уможливити застосування конфіскації майна, якщо особа звільняється від відбування основного покарання у звʼязку з випробуванням; 

● передбачити можливість укладання угоди в особливо тяжких злочинах, віднесених до підслідності НАБУ, за умови повного або часткового відшкодування збитків;

● запровадити погодження керівником органу прокуратури укладення угоди про визнання винуватості;

● надати можливість змінювати угоду до моменту переміщення суду до нарадчої кімнати, а також подавати її до суду одноразово повторно, якщо підстави, на основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди, усунуто.

ЗАГАЛОМ ЗМІНИ ЯКІСНІ, АЛЕ Є РИЗИКИ

Зміни, які розробив уряд за комунікації з різноманітними стейкхолдерами, є досить якісними. Однак їх ухвалення може спричинити, що прокурори зловживатимуть повноваженнями домовлятися про звільнення осіб від відбування покарання з випробуванням. 

Раніше затвердження угод в такій категорії справ зі звільненням від відбування покарання було притаманне лише ВАКС. Це було обумовлено усталеним підходом до тлумачення положень частин 1 та 2 ст. 75 КК України, а також забороною внутрішніми актами Офісу Генерального прокурора укладати угоди в корупційних справах. 

Нові зміни ж визначають, що ця практика пошириться на всі суди, хоч і з запобіжником, – прокурор повинен погоджувати укладення угоди з керівником органу прокуратури. Збільшення кількості потенційних угод ускладнить моніторинг їх укладення, тож поза суспільною увагою можуть опинитися неправомірні домовленості фігурантів справ із прокурорами.

Тому потрібно запровадити механізми, які б убезпечували від зловживань у цих процесах. 

Аналізований проєкт закону частково враховує наші рекомендації. Однак під час розгляду його в парламенті слід також розв’язати певні невраховані проблеми.

Дозволити замінювати реальне покарання іспитовим строком, якщо у фігуранта конфіскують злочинні доходи, а також він викриє іншу особу або сплатить збільшений штраф

Наразі ми маємо ситуацію, що багатомільйонні штрафи, які передбачаються у проєкті змін до ст. 53 КК України для корупціонерів, – це одна з опцій, яку може призначити суд. 

Умови помʼякшення покарання визначаються лише в проєкті ст. 69-2 КК України. Вони полягають у тому, що особа повинна реально «відсидіти» меншу кількість років, аніж ту, що визначена в санкції статті, якщо особа відшкодує збитки або викриє іншу особу. 

Натомість звільнення від відбування покарання з випробуванням можливе без будь-яких умов, суд має лише перевірити угоду, наприклад, відповідно до інтересів суспільства. І тут слушне зауваження від Головного науково-експертного управління парламенту – а де ж оцінювання можливості виправлення особи без відбування покарання? Цей недолік проєкту закону варто усунути. 

Ми також вважаємо, що «інтереси суспільства» – це субʼєктивна категорія. Практика її оцінювання навіть у ВАКС не є сталою. Тому потрібно додати чіткі критерії, за якими угода може бути затверджена, – наприклад, відшкодування збитків, викриття іншої особи або ж обовʼязкова сплата штрафу. 

Формулювання «інтереси суспільства» можна також змінити на «завдання кримінального провадження», що має більше змісту в доктрині та практиці правозастосування.

Для досягнення ефективного стримувального ефекту від притягнення до кримінальної відповідальності недостатньо лише покарати винних осіб. Потрібно ще й конфіскувати доходи, отримані злочинним способом. 

У практиці ВАКС є приклади, коли суд конфіскував такі доходи, але не завжди. У справі ексмера Полтави Мамая чомусь не застосували спеціальну конфіскацію до 571,7 тис. грн, що їх хатні працівниці Мамая незаконно отримали як зарплату.

Не слід також забувати про можливість конфіскації майна засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізацію доходів, його пов’язаної особи, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно (п. 6–1 ч. 9 ст. 100 КПК України).

Це може справити достатній стримувальний ефект для осіб, які бажали б учинити корупційне правопорушення і потім «відкупитися» від нього, а також забезпечило б усунення першопричин вчинення корупції – бажання збагатитися.

Надати можливість суду витребовувати зібрані матеріали досудового розслідування або ж зобовʼязати прокурора разом з обвинувальним актом та угодою направляти до суду матеріали досудового розслідування

Наразі КПК України не регламентує детально, чи зобовʼязаний суд дослідити всі матеріали кримінального провадження під час затвердження угоди. Він також не зобовʼязує прокурора направляти матеріали досудового розслідування для їх оцінювання судом. Тож із практики ВАКС бачимо, що дослідження матеріалів кримінального провадження не відбувається у повному обсязі, а кваліфікація діянь особи часто встановлюється через оцінювання лише істотних обставин кримінального провадження.

І це може призводити до неправильного, на перший погляд, кримінально-правового оцінювання дій особи. Сумнівна, на нашу думку, перекваліфікація була у справі Сергія Шевченка, пособника екскерівника Кіровоградської ОДА Андрія Балоня. Видається, що для укладення угоди кваліфікацію дій Шевченка змінили на мʼякший злочин. Санкція статті, за якою висунули первинне обвинувачення, не дозволяла звільнити Шевченка від відбування покарання, і залишався вибір лише в межах від 8 до 12 років тюрми.

Крім цього, відсутність матеріалів досудового розслідування не дозволяє оцінити, чи вжив прокурор всіх заходів для розшуку активів, набутих злочинним способом, для того, щоб застосувати до них спеціальну конфіскацію.

Узагальнити практику судів щодо перевірки угод відповідно до вимог КПК України

Оскільки Верховний Суд переважно не переглядає угод про визнання винуватості, драйвером у цій частині може бути ВАКС. Лише за І півріччя 2024 року Антикорсуд постановив 35 вироків, з них 15 – на підставі угод. Тому саме цей суд має серйозну практику перевірки угод щодо корупційних злочинів. 

Хоч такі узагальнення матимуть рекомендаційний характер, однак якісно випрацюваний документ допоможе скерувати практику загальних місцевих судів в єдине річище.

ВИСНОВКИ

TI Ukraine підтримує зміни в інституті угод, які пропонує уряд  завдяки проєкту закону №11340, але рекомендує доопрацювати його.

Розширення можливостей укладати угоди за корупційні та повʼязані з корупцією кримінальні правопорушення потрібно супроводжувати адекватними запобіжниками щодо зловживання цими можливостями. 

Для цього потрібно:

● дозволити замінювати реальне покарання іспитовим строком, якщо в обвинуваченого конфіскують злочинні доходи, а також він викриє іншу особу або сплатить збільшений штраф;

● надати можливість суду витребовувати зібрані матеріали досудового розслідування або ж зобовʼязати прокурора разом з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості направляти до суду матеріали досудового розслідування;

● узагальнити практику ВАКС щодо перевірки угод відповідно до вимог КПК України.

Ми впевнені, що використання інституту угод може позитивно вплинути на переслідування корупції. Однак важливо, щоб це не перетворилося на «відкуп» корупціонерів, які не відчують жодних негативних наслідків за вчинені дії.

Павло Демчук, юридичний радник Transparency International Ukraine

Transparency International Ukraine

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства