Комплексна оцінка зусиль влади України зі впровадження реформ (період – перша половина липня 2024 року)

До 242 випуску Індексу реформ (за період з 1 по 14 липня) потрапило лише три нормативні акти, а значення Індексу склало 0,5 бала. Далі про них детальніше. У попередньому випуску значення Індексу становило 1,3 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

ЗАКОН ПРО ЗАПОБІГАННЯ НАСИЛЬСТВУ НАД ДІТЬМИ, +2 БАЛИ

Головною новацією закону 3792-IX є створення механізмів для запобігання випадкам насильства у дитячих колективах. 

Кабмін має затвердити Типову програму унеможливлення насильства, а також порядок реагування на випадки насильства. На основі цих документів керівники закладів освіти,  дитячих центрів, закладів культури, спортивних секцій будуть затверджувати внутрішні положення про протидію насильству. На них покладають обов’язок розглядати повідомлення про випадки насильства та у випадку підтвердження інформації з них, передавати її батькам чи іншим представникам дитини, а також поліції і службі у справах дітей.

Місцева влада має створити програми для тих, хто вчинив булінг, та програми для постраждалих від насильства. Кривдники проходитимуть їх за рішенням суду, батьків чи добровільно, а постраждалі — за згодою.

На сайті «Вокс Україна» виходив огляд цього законопроєкту у статті «Захист від цькування не лише у школі: що пропонують народні депутати».

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТКИ

Евеліна Чорнобай, юристка ГО «Ла Страда-Україна»:

«Цей закон має удосконалити наявне законодавство в сфері захисту прав дитини та захистити від булінгу (цькування) дітей та інших учасників колективів, де діти перебувають для навчання, тренування, творчості, оздоровлення, відпочинку, лікування тощо.

Завдяки змінам профільного закону “Про охорону дитинства” насильство за ознакою статі, булінг та мобінг (цькування) визнаватимуться як одні з форм жорстокого поводження з дітьми. 

Якщо раніше булінгом згідно із законодавством вважалися насильницькі дії учасників освітнього процесу, то тепер булінгом вважатиметься будь-яке психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи.

Прийнятий закон також передбачає створення механізмів унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми. Зокрема будуть започатковані програми для дітей та інших осіб, які вчинили булінг, та програми для дітей та інших осіб, які постраждали від булінгу або стали його свідками. Відповідальними за виконання таких програм будуть місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Водночас на розгляді у Верховній Раді України перебуває проєкт закону (№9400), який серед іншого вноситиме зміни до статті 173-4 КУпАП щодо вдосконалення поняття булінгу (цькування) та приведення його у відповідність до наявної нормативно-правової бази. Неухвалення цього законопроєкту до моменту набрання чинності законом, про який ідеться (він набуде чинності за три місяці з дня опублікування, тобто 06.10.2024), означатиме неможливість притягнути винних осіб до відповідальності за вчинення булінгу (цькування) в будь-якому іншому середовищі, не пов’язаному з освітнім».

ЄДОЗВІЛ: ЛІЦЕНЗІЇ ТА ДОЗВОЛИ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ, +2 БАЛИ

Уряд ухвалив постанову про Єдину державну електронну систему дозвільних документів. Експериментальний проєкт триватиме 2 роки. Планується, що в системі буде доступне отримання дозволів у сфері охорони праці (виконання робіт підвищеної небезпеки, великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів тощо), видача та зупинення ліцензій на різні види діяльності. Також в системі можна буде поскаржитися на дії органів ліцензування.

В рамках надання послуг система єДозвіл буде взаємодіяти з понад 10 реєстрами, серед яких Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО), Єдиний державний реєстр юросіб, ФОП та громадських формувань (ЄДР), Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та іншими. Тому здобувачі ліцензій зможуть не подавати документи, які вже є в цих реєстрах.

Перелік видів діяльності, для яких доступне отримання ліцензій через єДозвіл, буде збільшуватися поступово. Спочатку там можна буде отримати ліцензію на туристичну діяльність, ветеринарну медицину, дошкільну освіту, обіг наркотичних речовин.

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Олександр Почкун, співзасновник та керуючий партнер Baker Tilly в Україні

«Це фактично перевід всієї дозвільної системи в електронну форму. Незважаючи на те, що система спочатку функціонуватиме в рамках експерименту, вже зараз до неї залучене широке коло державних установ. 

Подібний перехід на електронні сервіси однозначно підвищить ефективність комунікації громадян і бізнесу з державою; прискорить обіг інформації, що стосується дозволів. Адже те, що можна зробити через смартфон, відбувається набагато швидше й зручніше, ніж те, що потребує паперових носіїв. Документи у смартфоні завжди з вами, вам не треба їх кудись нести, ксерити, зберігати копіїї. Оригінал може зберігатися в місці обліку, а все, що пов’язано з наданням таких документів «тут і зараз», може відбуватися електронним шляхом. Якщо експеримент удасться, ми отримаємо аналог “Дії”, яку багато людей зараз використовують, надаючи свої паспортні дані чи водійські посвідчення при перевірці документів.

Ще один момент, який вирішує нововведення, це те, що зараз держава перекладає функцію підтвердження наданих цією ж державою дозволів на людину — це відбирає багато часу і в бізнесу, і у людей. З єДозволом державні органи чи органи, які вимагають надання підтверджуючих документів, зможуть самостійно отримати до них доступ через електронну систему, а отже, здійснювати необхідні перевірки без залучення бізнесу чи людини, які зараз мають надати такі документи. 

Важко сказати, чи допоможе нова система захистити бізнес від зловживань з боку держави, адже всі недоброчесні практики (вимагання, зловживання, корупція) базуються скоріше на моральних принципах конкретних людей, ніж на недоліках законодавства і лежать не так у площині регуляторного законодавства, як у площині Кримінального кодексу. Найбільшим ризиком цієї системи, на мою думку, може стати недостатня IT-безпека, через що дозвільні документи та персональна інформація отримувачів дозволів можуть бути злиті в мережу».

НОВИЙ ЗАКОН ПРО ДОШКІЛЬНУ ОСВІТУ, +1 БАЛ

Новий закон про дошкільну освіту ухвалений на заміну попереднього, який діяв з 2001 року і за цей час суттєво застарів.

Він містить відразу кілька новацій. По-перше, у ньому впроваджено кілька нових форм організації дошкільної освіти:

• мобільний садок, який надає послуги за місцем проживання дітей. Для цього можуть використовувати облаштований транспортний засіб, наприклад, автобус;
• сімейний садок, що знаходиться у приватному будинку і може приймати дітей з народження;
• міні-садок, що опікується не більше, ніж 5 дітьми;
• центр педагогічного партнерства, який проводить розвиткові заняття для малят за участі їхніх батьків;
• центр розвитку дитини, що навчає дошкільнят певним компетентностям.

Багато зроблено для забезпечення інклюзивності дошкільної освіти: дітям з порушеннями слуху мають забезпечити освіту жестовою мовою, при облаштуванні території мають бути враховані потреби маломобільних людей, представникам національних спільнот мають на запит батьків створити окремі групи з освітою їхньою рідною мовою.

Також держава гарантує всім дітям, що перебувають в Україні, безоплатне здобуття дошкільної освіти у державних та комунальних садочках. 

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТОК

Олена Парфьонова, співголова ГО «Батьки СОС»:

«Ухвалення нового закону зумовлено в першу чергу застарілою версією попереднього закону 2001 року, який уже не відповідав сучасним реаліям. До того ж, якщо розглядати освіту як безперервний процес, то новій українській школі передує саме дошкілля. Що зміниться для батьків з моменту імплементації нового закону (до речі саме зараз відбувається оновлення нормативно правової  бази): 

• близькість дитсадка до місця проживання дитини;
• запроваджуються різні форми дитячих садочків — від класичного типу до мобільного дитячого садочку для дітей із віддалених населених пунктів, де не працює жоден заклад дошкільної освіти;
• оновлення програм, посібників, методик і технологій;
• інклюзія — команда супроводу дитини;
• запровадження системи «кошти йдуть за дитиною»; 
• обов’язковість дошкільної освіти з 5 років;
• ясла для дітей з трьох місяців.

Все це запрацює вже у 2025 році, а поки робоча група готує проєкти актів для реалізації положень закону».

Інна Лиховид, журналістка онлайн-медіа «Нова українська школа», засноване ГО «Смарт освіта»:

«Новий закон про дошкільну освіту стане стартовою точкою для реформи дошкільної сфери загалом. Він робить Україну ще ближчою до інноваційних міжнародних практик дошкільної освіти.

Закон про дошкільну освіту має кілька важливих змін:

• у ньому прописуються очна (денна), дистанційна та сімейна (домашня), мережева форми навчання, а також педагогічний патронаж;
• у батьків з’являється можливість вибору зручної форми здобуття дошкільної освіти. Скажімо, за нагальної потреби родина може влаштувати дитину, якій виповнилося три місяці, у ясла. Або ж віддати дитину в дитсадок у три роки;
• визначається черговість зарахування дітей у дитсадок, за якою гарантується місце дітям, які мешкають на території обслуговування дитсадка, а далі надається перевага дітям пільгових категорій та дітям, які не мешкають на території обслуговування дитсадка;
• у громад з’являється можливість створювати мобільні дитячі садки для дітей із віддалених населених пунктів, де не працює жоден надавач послуг дошкільної освіти. Це може допомогти з доступом до дошкільної освіти там, де дитсадки зруйновані чи пошкоджені через воєнні дії, а збудувати нові приміщення найближчим часом не вдасться;
• громади можуть відкривати центри педагогічного партнерства, де вихователі та психологи допомагатимуть батькам немовлят (дітей до одного року) та дітей раннього віку (від одного до трьох років), наприклад, якщо батьки потребують психологічної підтримки через післяпологову депресію чи загибель одного з подружжя;
• для педагогічних працівників дитсадків унормовується їхнє навантаження. Так, закон визначає, що робочий час керівника, вихователя-методиста, соціального педагога, асистента вихователя становить 35 годин, а вихователя, практичного психолога та інших педагогічних працівників — 30 годин на тиждень.

Крім цього, уперше на рівні закону визначено гарантований обсяг часу для безоплатної дошкільної освіти — до 11 годин на день. За законом усі діти від п’яти років мають здобувати дошкільну освіту. Відвідувати дитсадки діти можуть до шести або семи років залежно від їхнього розвитку та готовності йти до школи. Діти з особливими освітніми потребами можуть відвідувати садочки до восьми років.

Однак, у законі є напрями, які потребують окремої роботи депутатів та стейкхолдерів. Наприклад, громадам не вистачає нормативних важелів, щоб відкривати мобільні дитсадки чи створювати центри педагогічного партнерства. Незрозуміло, чи впораються із цим завданням громади, якщо всі видатки з бюджету спрямовані на оборонні потреби, а відкриття мобільного дитсадка чи центру педагогічного партнерства теж потребує фінансових ресурсів. Інше питання стосується ясел: держава гарантує батькам їхню доступність для дітей від трьох місяців. Проте нині немає розуміння, хто саме працюватиме з такими маленькими вихованцями. Вочевидь, це мають бути фахівці з медичною, а не лише педагогічною освітою, бо в такому віці більше йдеться про догляд за дітьми, ніж навчання».

Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5

Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Фото: depositphotos.com/ua

Автори:

Ксенія Алеканкіна, лідерка проєкту «Індекс реформ», комунікаційна менеджерка

«Вокс Україна»

«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства