Розкриття анонімності Телеграм-каналів: Юрчишин розповів про ідеї в Раді
Верховна Рада пропонує покласти відповідальність у вигляді деанонімізації на власників Телеграм-каналів, які, зокрема, розповсюджують російську пропаганду.
Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
«Рада зараз напрацьовує певний кейс. Одна з ідей – це покласти відповідальність — деанонімізацією за умови, якщо користувачі порушують певні кримінальні статті у соціальних медіа. Тобто ми не говоримо про повну деанонімізацію. Але якщо анонімні користувачі починають займатися розповсюдженням, зокрема, російської пропаганди, то звісно, тоді ми будемо вимагати від соціальних мереж деанонімізувати саме цих користувачів», — сказав він.
Юрчишин уточнив, що зараз перед Верховною Радою постало завдання напрацювати таке рішення, що б водночас воно відповідало європейському Закону про цифрові послуги (Digital Service Act), вирішувало безпекові виклики у країні та підготувало користувачів соціальних мереж до змін. Голова комітету також зазначив, що рішення щодо соцмереж можуть бути ухвалені на рівні інших структур, зокрема, Ради національної безпеки та оборони.
«Я маю інформацію, що Рада національної безпеки та оборони в цьому плані працює. Йдеться, зокрема, про напрацювання рекомендацій для органів державної влади щодо використання тих чи інших соціальних мереж на робочих місцях», — сказав він.
Парламентарій також додав, що можливе регулювання розповсюджуватиметься на всі соціальні мережі, не лише на Телеграм.
«Що стосуватиметься Телеграму, скоріш за все, стосуватиметься і інших соціальних мереж, бо регулювання буде поширюватися на всі соціальні мережі», — сказав він.
Водночас Юрчишин наголосив, що про заборону жодних соцмереж не йдеться.
«Верховна Рада не має повноважень забороняти щось. Ми можемо санкціонувати певні соціальні мережі, як це було з «Однокласниками» чи в «ВКонтакті», але для цього потрібно рішення РНБО, введене в дії указом Президента. Верховна Рада в цьому випадку може дати лише матеріал для цього, як і Служба безпеки, як і Національна поліція, але не більше. Тому закон про заборону точно не на порядку денному, та і в принципі не може бути», — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, лише 9% українців підтримують повну заборону месенджера Телеграм. Натомість більшість — 54% вважають, що варто запровадити щодо нього певні обмеження і контроль.
