Європейські справи – це фактично вже наші справи, оскільки відбулася перша робоча зустріч, яка розпочала переговори і процедуру скринінгу щодо приєднання України до Європейського Союзу. Крім того, не так давно пройшла сесія Європейського парламенту, що для нас теж є важливим. А голова Європейської Комісії представила новий склад європейських комісарів, це також було в середині вересня. Після представлення нових комісарів президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн побувала в Києві з візитом. Крім того, в Європі продовжуються важливі процеси щодо встановлення справедливості внаслідок агресії, зокрема працює Реєстр збитків і триває робота над покаранням злочинців, пошуками форми, як створити трибунал для розгляду цих справ.

Отже, що відбувається в Європі і як до цього ставиться Україна, нам допоможе розібратися народна депутатка України Євгенія Кравчук. Вона активно працює у Верховній Раді України на посаді заступниці голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, а також входить до постійної делегації ВР України у Парламентській Асамблеї Ради Європи. І в ПАРЄ пані Євгенія очолює Комітет Парламентської Асамблеї Ради Європи з культури, науки, освіти й медіа. А віднедавна вона ще й віцепрезидентка європейської партії АЛДЕ (Альянс лібералів та демократів за Європу).

— Почнемо з того, що відбулося важливе для всіх нас засідання переговорних груп України та Європейського Союзу у Брюсселі. Це був фактично початок переговорів. Ми пам’ятаємо, що офіційно ці переговори стартували 25 червня, а тепер уже пішла практична робота. І глава української делегації Ольга Стефанішина сказала таке: «Це, скажімо так, стартер переговорного процесу. Від того, як відбудеться перший раунд переговорів, залежатиме, як розвиватиметься переговорний процес абсолютно по всіх напрямках у 2024–2025 роках». І дійсно, цей перший розділ був украй важливим, адже він стосується верховенства права. І тому перше питання – чи Верховна Рада України вже відчула, що переговори з Європейським Союзом про членство почалися?

— Верховна Рада, починаючи з подання нашої заявки на кандидатство, а це відбулося наприкінці лютого 2022 року, працює в євроінтеграційному темпі. Згадайте 7 кроків, які нам потрібно було ухвалити. До речі, серед них якраз медійна реформа, якою займався наш комітет. І на кожній сесії досить велика частка законопроєктів, за які голосує Верховна Рада, стосуються або євроінтеграції (і є навіть спеціальне маркування таких документів прапорцем ЄС, щоб наголосити, що це в рамках приведення українського права до права Євросоюзу), або ж це те, що стосується нашого довгострокового фінансування від ЄС чи плану із Світовим банком або МВФ.

Тобто великою є міжнародна компонента. Загалом це рух до правоохоронної системи, судової системи, яким можна довіряти, до міцної антикорупційної системи. Звісно, ми вже довго над цим працюємо, потрібно завершити судову реформу. А це все, безумовно, – велика частина першого розділу, де верховенство права, зокрема і свобода слова, і тому медійна реформа була важливою.

Верховна Рада на кожному засіданні робить ще 1, 2, 3, 4, 5 кроків у бік європейської інтеграції. Це, звичайно, в рамках переговорів щодо членства. Найбільше переговорне навантаження буде на уряді, саме тому дуже важливо мати команду людей, достатньо фахових, зі знанням англійської мови, що працюватиме. Якщо поговорити з будь-якою країною зі Східної Європи чи нашими балтійськими друзями, вони всі кажуть: вам треба тисячі насправді фахових чиновників за різними напрямами. Тобто це велика така машина. Але народні депутати також будуть долучені до переговорних груп. І відповідного листа Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка і тепер міністерка юстиції, відправила Голові Верховної Ради і в комітети, які подають свої пропозиції саме за тематикою комітетів по відповідних кластерах. Але кластер, про який ви сказали, є чи не найважливішим, тому що відкривається цей розділ першим, а закривається останнім. Тобто ми можемо ухвалити все щодо транспорту, екології, будь-чого іншого, але фінальний свисток на фініші йде саме по першому розділу.

— Отже, верховенство права, з нього починається все, і все закінчується цим. Наскільки успішний та інтенсивний буде цей шлях між першим засіданням з верховенства права і останнім, залежить від нас. І багато в чому це залежить також від Верховної Ради, бо переговорний процес – це інклюзивна історія. Це багато напрямів. І громадянське суспільство має бути залучене, і бізнес, де це потрібно, і, безумовно, Верховна Рада.

Дуже важливим було подивитися, як почне свою роботу новообраний Європейський парламент. Маю сказати, що мене він не розчарував. Були побоювання, що парламент став правіший. Але серед тих документів, які на цій сесії у Страсбурзі  розглянув Європарламент, була резолюція щодо України. Вона стосувалася того, щоб переконати всіх європейських лідерів дати дозвіл Україні використовувати далекобійну зброю по цілях на території ворога. У цьому зв’язку важливою буде подальша співпраця наших депутатів і депутатів Європейського парламенту. Ви, напевно, дивилися на списки. Побачили знайомі прізвища?

— Звичайно, ми ж працювали з попереднім скликанням, і досить багато депутатів переобралися. І сам принцип цієї коаліції зберігся. А коаліція – це ЄНП, соціалісти і ліберали. Відповідна робота на рівні цих груп до цього була, і тепер ми її перезапускаємо. Буде, я думаю, оновлений склад такої спеціальної спільної комісії, це той інструмент, який мають Верховна Рада та Європарламент для постійних засідань, – Парламентський Комітет асоціації Україна–ЄС. Представники Європарламенту приїдуть, я думаю, до кінця цього року в Україну, і ми проведемо перше спільне засідання. А вже в березні ми поїдемо в Європарламент.

Але, окрім того, важливими є спільні засідання онлайн з нашими візаві, тобто нашого бюджетного комітету з бюджетним комітетом Європарламенту. Ми як комітет, у сфері якого є туризм, робили спільне засідання нашого комітету й комітету туризму та інфраструктури ЄП. Зробимо ще спільне засідання з комітетом культури і, безумовно, будемо далі працювати для боротьби з дезінформацією.

Щодо представників ультраправих партії, які об’єдналися, вони не отримали жодного комітету, не отримали посад віцепрезидентів. Тобто фактично збільшення їх кількості і присутність окремої групи (а вони тепер у двох групах присутні), не вилилися в якісь внутрішні впливи. Безумовно, у них є група, у них є фінансування на цю групу, але вони не мають керівних посад. Коаліція залишилася та сама.

Якщо ж дивитися на склад Єврокомісії, там делегує вже країна, тобто хто формує уряд, той і пропонує комісара. Там, безумовно, є і представники консервативних сил. Але в переважній більшості це також представники тих партій, які формують коаліцію в Європарламенті. Тому зрозуміло, що такі резолюції будуть ухвалюватися і дебатуватися, і буде лунати підтримка. Важливо, що хоч і різні групи подали свої резолюції, вони, зрештою, їх об’єднали і мали один спільний текст. Заклик про далекобійну зброю – це, безумовно, важливий сигнал. Дуже хотілося б, щоб він пройшов через Атлантичний океан, бо основне – це те, що немає рішення Вашингтона.

— Дуже важливо почути, що де-факто робота між комітетами почалася. Це те, про що говорила Роберта Мецола ще рік тому, і ось є вже результат. Тобто це не тільки слова, і дай Боже, щоб так і продовжувалося з усіма комітетами. А стосовно партійного складу Європейського парламенту і національних парламентів у нас вибору немає, нам треба працювати з усіма. І ви це підтвердили: ми контактуємо, працюємо з усіма, так само, як і з усіма країнами-членами Європейського Союзу.

— Тут ще дуже важливо розуміти, що Європарламент не засідає за національними делегаціями, він працює за оцими «партійними родинами», і нам з ними треба працювати. Наприклад, наша партія, я, багато працюємо з ліберальною партією з АЛДЕ, Альянсу лібералів і демократів, в Європарламенті це група Renew. І ми маємо з ними таку спеціально створену контактну групу встановлену, більш тісні зв’язки на особистому рівні. Тобто депутати не пишуть імейли чи факси, але мають прямий постійний контакт у месенджерах, і ми фактично так уже «інтегруємося» в Європейський парламент. Ми, до речі, можемо отримати певний статус спостерігача, але теоретично це вже питання бюджету Європейського парламенту. Україна зможе мати більшу присутність і працювати більш заглиблено в комітетах, щоб уже дивитися зсередини на цю європейську машину.

— Так, це машина складна, і нам ще треба її вивчати і вивчати, як правильно користуватися. Але вже є ваш досвід, є бажання опанувати ці напрями, дай Боже, так і буде.

Тепер кілька слів про європейських комісарів. Так само, як і у складі депутатів Європейського парламенту, серед оголошених пропозицій є старі прізвища, але є й нові. Для нас тепер уже немає неважливих, кожен з комісарів важливий, оскільки по всіх напрямах будуть йти переговори. Водночас для нас особливо важливими є Високий представник, у цьому випадку – висока представниця – Кая Каллас, комісар з розширення Марта Кос і комісар з оборони й космосу, нова посада, новий комісар Андрюс Кубілюс, наш старий друг. І головне для нас тепер те, що Урсула фон дер Ляєн, обираючись на новий термін, чітко заявила про зміни, які очікують на Європейський Союз: посилення власних спроможностей в галузі безпеки і оборони, допомога Україні, особлива увага і координація питань оборонно-промислового комплексу. Урсула фон дер Ляєн нещодавно відвідала Київ і під час цього візиту, першого після переобрання, відкрила офіс оборонної промисловості й високих технологій ЄС в Україні. Які очікування у Верховній Раді щодо співпраці з новим складом європейських комісарів?

— Це той склад Єврокомісії, з яким Україна буде вступати в Європейський Союз. І, безумовно, важливо, що підтримка Урсули фон дер Ляєн постійно на високому рівні, і вона насправді щиро вірить, що Україна посилить Європейський Союз. Взагалі, до певної міри, Україна повернула в правильне русло дискусію про те, що європейський проєкт вартує того. Після Брекзиту, будьмо відвертими, помітно посилилися якісь націоналістичні рухи в різних країнах, які кажуть: навіщо нам той Брюссель, ми тут самі розберемося. Тобто Україна повернула цю європейську ідею, вселила в неї нове дихання. Європейський Союз почав себе бачити дійсно як союз політичний і оборонний, а не лише економічний. Вони відчули себе суб’єктом політики.

Безумовно, Кая Каллас як головний дипломат ЄС – це сильне надбання, вона симпатик України, до речі, офіційно оголошена в міжнародний розшук в Росії. Це, звичайно, ознака гідної людини. Вона, до речі, з ліберальної родини, як і комісар з розширення пані Кос. Отже, ліберальні зв’язки дуже важливі. Пан Кубілюс – однозначно великий друг і великий плюс для Єврокомісії, але перед ним будуть цілком конкретні практичні завдання. Бо, наприклад, як пояснювала на Мюнхенській безпековій конференції прем’єрка Данії, про яку сумісність можна говорити, якщо ми для своєї артилерії виробляємо різні снаряди. Безумовно, це переговори з оборонною сферою, де виробники зброї кажуть, що їм потрібне довгострокове планування. Ну і для нас важливо, щоб були інвестиції в наш оборонний комплекс, щоб прибутки від заморожених російських активів фінансували оборонний комплекс України.  

— Власне, відбуватиметься інтеграція, і вона вже почалася. Добре, що цей процес починається активно, партнерські країни зацікавлені, чи то німці, чи то фіни, норвежці, французи не тільки говорять, а вже щось роблять. Як ви сказали, Європейський Союз зрозумів свою суб’єктність і знайшов себе через війну в Україні, через відбиття агресії. Європейський Союз усвідомлює себе сьогодні як великий світовий гравець, президент Європейської Ради і президент Європейської Комісії нарівні з лідерами Групи семи ухвалюють рішення. І дуже важливо також наголошувати, що членство України зміцнить ЄС і в конкурентоспроможності, і в глобальній ролі Союзу як світового гравця.

Повертаючись до Формули миру і справедливого закінчення війни, варто зазначити, що справедливість народжується й набуває сенсу у взаємодії з європейськими інституціями та між ними. Отож важливо від вас почути, як відбувається взаємодія між Парламентською Асамблеєю Ради Європи і Європейським парламентом, бо деякі з цих рішень потребують взаємної підтримки, а їх реалізація також пов’язана між собою.

— Вони погано взаємодіють, тут я відкрию таємницю, і це насправді різні міжнародні організації, бо Рада Європи – ширша, ніж Європейський Союз. Рада Європи – це 46 країн, було 47 до березня 2022 року, коли з Ради Європи та з усіх її інституцій – ПАРЄ, СПЛ, Венеційської комісії і Комітету Міністрів – виключили Росію повністю. До речі, це єдина поки що організація, яка так зробила, і треба віддати належне Раді Європи.

Безумовно, Рада Європи і Єврокомісія взаємодіють, я просто вже ширше беру, як інституцію, не просто ПАРЄ і Європарламент. Ми справді дуже добре взаємодіяли, коли був ремонт у будинку ПАРЄ, то ми рік засідали у приміщенні Європарламенту, там є такий перехід всередині, який їх з’єднує. А коли тільки зводили будівлю Європарламенту, спочатку європарламентарії засідали в приміщенні ПАРЄ, бо Рада Європи старіша, ніж Європейський Союз.

Безумовно, вони пов’язані з процесом вступу в Європейський Союз. Чому? Тому що в дуже багатьох питаннях Європейська Комісія покладається на експертні оцінки Ради Європи. Це може бути Венеційська комісія, як це відбувалося, наприклад, із законом про національні меншини, це можуть бути загалом відповідні директорати Ради Європи, наприклад, з Радою Європи ми готували медійну реформу і закон про медіа. Звичайно, в цьому ми взаємодіємо. Дуже часто резолюції в ПАРЄ випереджають Європарламент за тематикою, за гучними заголовками про те, що Росія країна-терорист, що відбувається геноцид українців. Треба віддати належне ПАРЄ, особливо після 2022 року, тут дуже стійка підтримка України, мало на що можна поскаржитися. Але між собою Європарламент і Парламентська асамблея Ради Європи недостатньо працюють, і в ПАРЄ на це скаржаться. Але насправді робота над конвенціями теж дуже важлива, наприклад, Рада Європи готує конвенцію по штучному інтелекту, а це те, що, безумовно, цікавить Єврокомісію, бо у них є теж свої регулювання, тому підтримка і взаємне доповнення є важливими.

— Якщо я правильно розумію, ці інституції взаємопов’язані, зокрема, в тому, що стосується створення трибуналу для Росії, це так?

— Не зовсім. Звичайно, країни Євросоюзу є серед ключової групи з понад 40 країн, які працюють над цією формулою. Але власне міжнародна організація, яку бачать тепер як найбільш вірогідний формат, з ким Україні підписати угоду, з якою міжнародною організацією, то це саме Рада Європи. І тут зручніше, бо тут 46 країн, – це більше, ніж в ЄС. Так, це європейський континент, але так само, як у випадку з Реєстром збитків, який був створений після Рейк’явікського саміту Радою Європи у травні 2023 року, угода буде відкрита до підписання іншими країнами. Бо, наприклад, Канада має статус спостерігача в Раді Європі, канадські депутати постійно приїжджають, виступають, вони не мають ті самі права, бо вони не є членами, але присутні. І, до речі, Євросоюз як організація –  також співпідписант щодо Реєстру збитків, але саме Рада Європи буде відповідати за цю організацію, за цей механізм. І буквально, мабуть, два тижні тому було засідання цієї робочої групи, яка фактично вже вийшла на фінальну формулу, а далі буде питання певних моментів у статуті цього суду.

Суть у тому, що серед тих злочинів, які судять в Міжнародному кримінальному суді, немає злочину агресії, відповідно треба створити цей спеціальний трибунал. І тепер основні дискусії, причому з країнами Великої сімки, тривають щодо імунітету, щодо можливості судити за відсутності людини на лаві підсудних. Бо, наприклад, кримінальний суд не судить за відсутності, вони виписали ордер на арешт, але для того, щоб людину судити, ця людина має бути доставлена фактично в цей суд. Уже зрозуміло, що трибунал буде в Гаазі, це погоджено, і Нідерланди готові як світова юридична столиця. Цей процес рухається, і він тепер уже видається як найбільш вірогідний, що Рада Європи буде міжнародною інституцією, яка рухатиме трибунал до реалізації.

— Це хороші новини. Ви згадали, що від рішення в Рейк’явіку до відкриття офісу Реєстру в Гаазі та офісу тут, у Києві, – темп дуже пристойний, дуже швидкий. Тому на закінчення хочу побажати, щоб так само швидко були завершені юридичні процеси щодо оформлення трибуналу, і щоб злочинці не за відсутності, а фізично були там, де вони повинні бути. Дякую вам.

— Ну а для Реєстру збитків ще потрібно конфіскувати кошти, бо Реєстр збитків поки що має вигляд, як черговий перелік воєнних злочинів, а ми хочемо, щоб люди, які подають заявки на житло та за іншими категоріями (а цих категорій близько 40), отримали компенсації, і компенсувати має Росія. Просте правило: ти зламав, ти платиш.

— Отже, Реєстр збитків – це перша частина, триває робота над компенсаційним механізмом?

— Так, має бути певна комісія, я думаю, у 2025 році ми вже перейдемо до формування цієї компенсаційної комісії.

Довідково: Євгенія Кравчук 6 жовтня була обрана віцепрезиденткою європейської партії АЛДЕ (Альянс лібералів та демократів за Європу). Це додатковий інструмент для відстоювання інтересів України в Європі. «Щойно на з‘їзді ALDE Party – Liberals and Democrats for Europe в Португалії мене обрали віцепрезиденткою цієї європейської партійної родини!» –повідомила Кравчук у фейсбуці. 

Ігор Долгов

Фото: Павло Багмут

Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на ютуб-каналі Ukrinform