Випуск 32: зареєстровані партнерства, посилення покарання за домашнє насильство, новий податок для виробників ліків. Огляд законопроєктів, зареєстрованих 25 листопада — 8 грудня цього року

За вказаний період було зареєстровано 64 законопроєкти: один (ратифікація Угоди між Україною та ЄС про впровадження Механізму кредитного співробітництва для України) – від Президента, дев’ять – від уряду і 54 – авторства народних депутатів. Серед ініціатив: запровадження зареєстрованих партнерств, нові податки для виробників ліків, реформування бюро кредитних історій, ув’язнення за систематичне домашнє насильство.

ЗАРЕЄСТРОВАНІ ПАРТНЕРСТВА: НОВІ ПРАВИЛА ДЛЯ ПРАВОВИХ ВІДНОСИН

Законопроєкт 12252 пропонує узаконити зареєстровані партнерства як окремий вид цивільного стану для двох повнолітніх осіб. Зареєстроване партнерство не вважається шлюбом, але надає партнерам статус близьких родичів із відповідними правами та обов’язками. Проживання осіб однією сім’єю не є зареєстрованим партнерством, якщо такий союз не зареєстровано. Наявність партнерства не дозволяє його учасникам вступати у шлюб з іншими людьми, однак вони можуть укласти шлюб між собою, тоді партнерство анулюється. 

Детальніше про впровадження реєстрованих партнерств ми писали раніше.

Для реєстрації партнерства треба подати заяви до органів державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) особисто чи онлайн. Під час воєнного стану можливо передати нотаріально засвідчені документи від одного з партнерів через представника, військові чи медичні установи. Для розірвання партнерства потрібно звернутися в органи реєстрації чи суд. 

Законопроєкт містить положення про спільну власність партнерів, соціальний захист (зокрема виплати в разі смерті одного з них), а також враховує потреби військовослужбовців, які через воєнний стан не можуть особисто брати участь у реєстрації союзу. 

ЗАПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО ПОДАТКУ ДЛЯ ВИРОБНИКІВ ЛІКІВ

Законопроєкт 12276 пропонує збільшення податків для виробників ліків. Ініціатива містить два основні нововведення.

Перше – підвищення для них ставки податку на прибуток підприємств до 50%. Це стосується як прибутків, отриманих в Україні та за кордоном, так і прибутків контрольованих іноземних компаній (оподаткуванню підлягає частка прибутку КІК, що відповідає частці володіння чи контролю компанії з боку українського виробника). 

Друге – запровадження збору 10000 грн за виробництво кожного окремого виду лікарського засобу. Щомісяця ліцензовані виробники рахуватимуть кількість видів ліків, які вони виробили, подаватимуть податкову декларацію (протягом 20 днів наступного місяця) та сплачуватимуть збір (упродовж наступних 10 днів).

РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ

Законопроєкт 12260 пропонує нову редакцію чинного закону про кредитні історії та встановлює нові принципи функціонування бюро кредитних історій в Україні. Документ передбачає обов’язкове передавання інформації про кредитні правочини постачальниками даних (банками, кредитними спілками, підприємствами, що продають товари з відстрочкою платежу тощо) до принаймні одного бюро кредитних історій без необхідності отримання окремої згоди позичальників. Унікальний ідентифікатор кредитного правочину забезпечує відстеження кредитів на всіх етапах їхнього існування. 

Нововведення законопроєкту: бюро будуть зобов’язані створити системи внутрішнього контролю та кіберзахисту відповідно до стандартів, які установив Національний банк України, відкрити структуру власності та щорічно звітувати про власників істотної участі (виконання вимог закону перевірятиме НБУ). Запроваджуються чіткі процедури авторизації та деавторизації бюро Нацбанком. 

Транскордонний обмін даними з іноземними бюро кредитних історій (до переліку проєктом входять  країни ЄС, США, Канада, Японія, та Швейцарія) відкриває можливість перевіряти, чи немає в українців проблем із кредитами за кордоном.

Проєкт передбачає автоматичну перевірку статусу осіб у державних реєстрах для уникнення шахрайських дій з оформленням кредитів на померлих чи зниклих безвісти. Родичі зниклих безвісти під час воєнного стану отримують право перевіряти кредитну історію, щоб виявити можливі спроби шахрайства. Закон також передбачає можливість спадкоємців перевіряти кредитну історію померлих для розуміння фінансових зобов’язань, які переходять у спадок.

Одне з нововведень законопроєкту – можливість для особи заблокувати видавання кредитів на своє ім’я, щоб унеможливити шахрайські дії, а також у будь-який момент відмовитися від цього блокування.

ЗАХИСТ ЧАСТИНИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ Й ПЕНСІЙ БОРЖНИКІВ ВІД АРЕШТІВ

Законопроєкт 12242 пропонує змінити правила стягнення із заробітної плати та пенсії боржників. Тепер закон дозволяє стягнення лише певної частини доходу боржника – до 50% зарплати у разі аліментів, відшкодування боржником шкоди, завданій іншій особі, що призвела до каліцтва чи шкоди для здоров’я, втрати годувальника, а також до 20% для інших боргів. Якщо йдеться про аліменти на неповнолітніх дітей та якщо боржник покараний виправними роботами, можна стягнути до 70% зарплати.

Законопроєкт  уточнює, що не дозволено накладати арешт на залишок коштів заробітної плати або пенсії після цих відрахувань. Також не можна накладати арешт на залишок коштів після відрахувань. Їхній власник отримає право вільно ними розпоряджатися – наприклад, покласти на інший рахунок в банку, ці кошти будуть захищені від арешту. Це допоможе забезпечити мінімальні життєві потреби боржників і запобігти ситуаціям, коли вони могли втратити всі свої кошти через стягнення.

ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ ВИЗНАННЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ ВНАСЛІДОК ВІЙНИ ТА ЇХНІХ ПРАВ

Законопроєкт 12212-1 пропонує зараховувати до категорії осіб з інвалідністю внаслідок війни будь-яких осіб (не тільки військовослужбовців), які отримали поранення, контузії, каліцтва або захворювання через бойові дії, терористичні акти чи збройну агресію Росії в період воєнного стану, а також внаслідок вибухів боєприпасів чи ракетних обстрілів.

Особи, які мають статус учасника бойових дій і одночасно є особами з інвалідністю внаслідок війни, зможуть обирати, за якою категорією отримувати пільги.

ЗНИЖЕННЯ ЗАРПЛАТ І КОНТРОЛЬ ЗА КОНФЛІКТОМ ІНТЕРЕСІВ: НОВІ ПРАВИЛА ДЛЯ ВРП

Законопроєкт 12265 пропонує внести низку змін до роботи Вищої ради правосуддя (ВРП). По-перше, члени ВРП під час перебування на посаді не зможуть брати участь у конкурсах на суддівські посади. По-друге, у разі виникнення конфлікту інтересів член ВРП буде зобов’язаний заявити про це, після чого він не зможе брати участь у розгляді відповідного питання. По-третє, проєкт пропонує знизити винагороду членів ВРП, прирівнявши її до окладу судді місцевого суду (приблизно 63 тис. грн). Сьогодні ця винагорода прив’язана до зарплати судді Верховного Суду і становить понад 236 тис. грн.

Крім того, проєкт передбачає, що голова ВРП зможе обіймати цю посаду лише протягом одного строку.

Законопроєкт пропонує зміни й до процедури звільнення членів ВРП. Сьогодні рішення про звільнення ухвалює той орган, який призначив або обрав члена ВРП (Президент, Верховна Рада, з’їзди суддів, адвокатів чи науковців), але за поданням самої ВРП. Законопроєкт пропонує дозволити відповідним органам звільняти членів ВРП самостійно за наявності підстав для цього, таких як неспроможність виконувати повноваження за станом здоров’я, подання заяви про звільнення, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, порушення антикорупційного законодавства тощо.

ДОПЛАТА СУДДЯМ МІСЦЕВИХ СУДІВ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

Законопроєкт 12244 пропонує запровадити щомісячну доплату суддям місцевих судів у розмірі 10,5 тис. грн. Ця доплата є тимчасовою, діятиме до завершення або скасування воєнного стану, не входитиме до складу суддівської винагороди й не впливатиме на розмір раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддів. Її запровадження передбачено статтею 41 Закону «Про Державний бюджет України на 2025 рік». На сьогодні посадовий оклад судді місцевого суду становить близько 63 тис. грн (30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що застосовуються для визначення базового розміру посадового окладу судді та згідно з бюджетом на 2025 рік становить 2102 грн).

ЗАХИСТ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ: НОВІ ПРАВИЛА ВІДСУТНОСТІ НА РОБОТІ

Законопроєкт 12255 пропонує гарантувати працівникам, які через бойові дії або небезпеку для життя не можуть виходити на роботу, збереження робочого місця та посади. Їхня відсутність вважатиметься відсутністю з поважної причини до моменту з’ясування обставин, і роботодавець не зможе звільнити таких працівників із власної ініціативи. Проте час таких неявок не оплачуватиметься і не враховуватиметься у стаж, що впливає на право на відпустку.

ПОСИЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО

Якщо людину двічі оштрафували за домашнє насильство відповідно до норм адміністративного кодексу (наприклад, словесні образи, економічний тиск чи незначне фізичне насильство) і вона далі це робить, її вчинки можуть кваліфікуватися як систематичне насильство (проєкт 12290 пропонує уточнити поняття «систематичність»). Систематичне насильство, нарівні з уже передбаченими кримінальним кодексом насильством (умисне вчинення дій та насильства, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності), розглядатимуть як кримінальний злочин. За це можуть призначити більш серйозне покарання, зокрема громадські роботи, обмеження волі чи навіть тюремний строк до двох років. Проєкт має спростити доведення провини у кримінальних справах і посилити боротьбу з домашнім насильством.

ВПРОВАДЖЕННЯ ОБОВ’ЯЗКУ ІНФОРМУВАТИ НАРЕЧЕНИХ ПРО ЗДІЙСНЕННЯ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА В МИНУЛОМУ

Законопроєкт 12240 пропонує доповнити Сімейний кодекс новою статтею, яка зобов’язує наречених інформувати одне одного про будь-які випадки притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності за вчинення домашнього насильства. Порядок такого повідомлення має встановити уряд. Мета цього проєкту – посилити превентивні заходи проти домашнього насильства. Однак неясно, як цей обов’язок буде реалізований на практиці.

РОЗШИРЕННЯ ДОСТУПУ БЕБ ДО ІНФОРМАЦІЇ, ЩО Є ПРОФЕСІЙНОЮ ТАЄМНИЦЕЮ НА РИНКАХ КАПІТАЛУ

Законопроєкт 12296 пропонує надати детективам Бюро економічної безпеки на письмовий запит доступ до інформації, що становить професійну таємницю суб’єктів, що працюють на ринках капіталу та організованих товарних ринках. Це містить можливість отримувати дані із систем депозитарного обліку цінних паперів (інформація про рахунки клієнтів, номери цих рахунків, залишки цінних паперів та активів, операції, які відбулися на цих рахунках, а також призначення платежів та ідентифікаційні дані контрагентів). Таку інформацію наразі можуть отримувати органи прокуратури, Служби безпеки, Державного бюро розслідувань, Нацполіції, Національного антикорупційного бюро, Антимонопольного комітету, Нацагентства з питань запобігання корупції, Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

У попередньому огляді ми писали про ініціативу надання БЕБ доступу до інформації, що є страховою таємницею.

ПОРЯДОК ТИМЧАСОВОГО ПЕРЕБУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ ЗСУ ЗА КОРДОНОМ: НОВІ ПРАВИЛА

Урядовий законопроєкт 12293 пропонує встановити механізм тимчасового перебування підрозділів Збройних сил України за кордоном під час дії воєнного стану. Рішення про це ухвалюватие Верховний Головнокомандувач ЗСУ (Президент України) за поданням Головнокомандувача ЗСУ, погодженим із Міністром оборони. Таке рішення передбачає чіткі умови: мету, строки, чисельність особового складу, тип озброєння, порядок заміни та утримання підрозділів. Після завершення воєнного стану всі підрозділи повинні негайно повернутися до України. 

Сьогодні направлення підрозділів ЗСУ за кордон здійснюється на підставі міжнародних договорів України, а рішення про це, згідно з Конституцією, має ухвалювати Верховна Рада. Можливо, цей проєкт потрібний для спрощення цієї процедури, яка уповільнює оперативне реагування на військові потреби.

КАР’ЄРНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ В ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ

Законопроєкт 12235 запроваджує посаду кар’єрного консультанта в закладах вищої освіти. Ці фахівці будуть оцінювати професійні схильності студентів, розвивати їхні «м’які» (здатність взаємодіяти з іншими людьми) та «жорсткі» (знання та вміння, які можна виміряти, наприклад, розв’язання математичних задач, володіння іноземною мовою) навички, організовувати майстеркласи, тренінги, а також взаємодіяти з роботодавцями. Метою законопроєкту є сприяння професійному становленню і працевлаштуванню студентів.

Законопроєкти 12236, 12237, 12238 передбачають впровадження регулярного психодіагностичного тестування на різних рівнях освіти – у школах, коледжах та закладах вищої освіти. У школах тестування пропонується проводити кожні два роки (5, 7, 9, 11 класи), а в закладах професійної та професійно-технічної освіти й університетах – щорічно. Метою є визначення психологічного профілю, схильностей до наук, здібностей і навичок, а також рівня фізичної підготовки здобувачів освіти. Результати матимуть рекомендаційний характер. Їх можна буде використовувати викладачам для індивідуалізації навчального процесу, а також учням, студентам та їхнім батькам – для побудови освітньої траєкторії, вибору профілю навчання, професійного напрямку, у побудові кар’єрного плану та планування фізичного виховання (спортивного розвитку).

ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗАЛИШКІВ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ ДЛЯ ШКІЛ З 2024 РОКУ НА 2025 РІК

Законопроєкти 12273  і 12274 пропонують перенести на 2025 рік залишки коштів державних субвенцій, виділених місцевим бюджетам у 2024 році. Перший проєкт стосується субвенції на закупівлю обладнання та модернізацію шкільних їдалень. Другий – субвенції на облаштування безпечних умов у школах. Загальна сума коштів, які можуть перейти на 2025 рік, становить 4 млрд грн (2,5 і 1,5 млрд грн відповідно). У супровідних документах до проєктів відсутні конкретні фінансові розрахунки, зокрема щодо очікуваних залишків коштів, щодо проведених і непроведених робіт і фактичних потреб регіонів. У бюджеті на 2025 рік кошти на ці програми не передбачені.

Фото: depositphotos.com/ua 

Автори:

Олег Іванов, аналітик проєкту «Індекс реформ»

Вокс Україна

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства