Про це у Брюсселі перед початком засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ заявив керівник зовнішньополітичного відомства Литви Кястутіс Будріс, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Рішення, які будуть прийняті сьогодні, визначатимуть безпеку Європи завтра. Ми ясно бачимо, як складається зараз ситуація з безпеки. Ми бачимо великий тиск на Україну, щоб вона пішла на переговори. З іншого боку, ми бачимо, що Путін не має жодного наміру йти на поступки, він лише підвищує свої вимоги та погрожує європейській безпеці. Ми маємо бути дуже чіткими щодо заходів, які маємо використати. Насамперед, це зміцнення позицій України. Ми маємо працювати разом — Європа, США й Україна — для досягнення тривалого та справедливого миру, а також прийняти пакет безпекових гарантій», — наголосив Будріс.

«Ми очікуємо від України безумовної позиції (щодо миру – ред.) і бачимо, наскільки багато умов надходить із боку Путіна. Тож ми бачимо його реальні наміри. У путінських імперіалістичних планах немає місця для миру, це очевидно. Його дії демонструють це більше за слова», — додав литовський урядовець.

Він виклав п’ять елементів, які, з точки зору Литви, можуть допомогти досягненню сталого та справедливого миру в Україні.

«Передусім, це довготривала та стабільна військова підтримка для України – на цей рік 40 мільярдів (євро) мінімум, і просто зараз. Другий елемент – це європейські війська в Україні, за американської підтримки. Ми розглядаємо це як необхідний елемент. Третя складова – продовження тиску на Росію через санкції та через вилучення заморожених активів. Четвертий елемент — це відповідальність, що означає не лише юридичну відповідальність, але також репарації. П’ятий елемент – прискорення входження України до ЄС . Ми бачимо дату 1 січня 2030 року як таку, яку ми можемо досягти спільними зусиллями», — зазначив міністр закордонних справ Литви.

Він окремо наголосив на тому, що наразі Литва не бачить жодного простору для дебатів навколо скасування санкцій проти Росії. Навпаки, ЄС має продовжити підготовку 17-го пакету обмежувальних заходів, який має включати санкції проти російського експорту скрапленого газу (LNG), нафти та нафтопродуктів, щоб суттєво скоротити фінансові надходження до Росії.

«В тому, що стосується заморожених активів, знову, це не правова справа, це політична справа. Зараз для нас настав час діяти», — сказав Будріс.

Він підкреслив, що мир в Україні має передбачати посилення військової допомоги та гарантії її безпеки у майбутньому. Будь-які мирні переговори, за словами литовського міністра, мають включати дотримання суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України. У цьому контексті гарантії безпеки для України будуть також гарантіями для європейської безпеки.

«В тому, що стосується прийняття рішень… Ми всі бачимо, що ми є заручниками однієї країни у цій ситуації, коли йдеться про майбутнє Європи. Це дійсно небезпечно. Ми говоримо про екзистенційні інтереси Європи і не можемо дозволити собі перетворюватися на заручників тієї або іншої країни», — вважає Будріс.

Як повідомлялося, 17 березня у Брюсселі відбувається Рада міністрів ЄС із закордонних справ, одним з головних питань якої є продовження допомоги Україні та пошук шляхів для завершення війни, для досягнення справедливого та тривалого миру.

 Фото: LRT nuotr