Олександр Мотиль
На жаль  для Януковича, він не може дозволити собі сидіти склавши руки і випити пива, розслабившись… В економіці країни — безлад, його популярність майже нульова, і люди більше не бояться сказати «ні» бандитам , котрі керують країною.

Як ви можете пояснити приголомшливу неузгодженість режиму Януковича? Вони безтурботно поступилися росіянам в квітні 2010, підписуючи Харківську угоду, але вони грайливі стосовно вступу до Митного Союзу з Росією. Вони домагаються інтеграції з Європейським союзом, але грубо порушують європейські правові стандарти, переслідуючи своїх політичних опонентів. Вони оголошують антикорупційну боротьбу, але утримують фантастичні вілли і безсоромно зловживають тендерами. Вони ухвалюють закон про свободу інформації, але звужують свободу преси. За таких обставин, хто може бути певен, що нещодавнє парламентське схвалення щодо зони вільної торгівлі з ЄС має незворотний рух до Європи?

Є три можливих пояснення цієї невідповідності. Давайте подивимося на них, в порядку зростання їх вірогідності.

Припустімо, що це не приклади непослідовності, але глибокого розуму. Відповідно, президент Янукович і його команда точно знають, що вони роблять: вони намагаються знайти баланс між конкуруючими інтересами і пріоритетами, проводячи центристську політику тільки заради інтересів України. Звучить правдоподібно? Можливо у відносинах з Росією через Харківські угоди Янукович спробував зберегти гарні стосунки з Кремлем і грайливість щодо Митного союзу є виправданням перед страхом потрапити в обійми Кремлю. Проте це обгрунтування просто не працює для інших прикладів неузгодженості.

Якщо Ви серйозно ставитеся до ЄС, ви не станете арештовувати вашого колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, тримати його у в’язниці протягом майже півроку, і реагувати байдуже до його ризикованого для життя голодування, з якого він лише вийшов. Це черствість або дурість. Або те й інше. При цьому ви не реагуєте на стурбованість з приводу сфабрикованих звинувачень на адресу колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.

Розглянемо друге пояснення. Непослідовність може бути симптомом нездатності визнати протиріччя, як протиріччя. Це вказує на нездатність мислити логічно і розуміти, що А і мінус А-несумісні. Звучить правдоподібно?

Ні Янукович, ні його міністри не є геніями. Ба більше, всі вони є членами Донецької політичної еліти, корені якої поширюються на радянські часи, і чий менталітет ще радянський. Незважаючи на безперервні радянські виклики марксистської діалектики,стратеги СРСР і тактики не відчували протиріччя. Зрештою, все, що вони робили, було, за визначенням, правильне і кожного разу при зміні лінії Комуністичної партії, за визначенням, теж було правильне.

Ця зарозумілість і невігластво однаково характерно для людей Януковича. Вони мають рацію, навіть тоді, коли вони не праві. Так навіщо турбуватися про суперечності, які не можуть за визначенням бути суперечностями?

Третє пояснення є простим і вірогідно найпереконливішим. Відповідно, «режим» не є недоладними, суперечливим, тому що «режим» не ухвалює рішення як унітарний актор. Замість цього, різні фракції чи можновладці рухаються різними напрямками, внаслідок чого «режим» виглядає не однобічним.

Проросійські фракції погоджуються на Харківські угоди і віддають право базування в Севастополі ЧФ , а проукраїнські фракції намагаються відтягнути Україну від Митного союзу до ЄС.

Безкомпромісні прихильники жорсткої авторитарної лінії розправляються з Луценком і Тимошенко, в той час як квазідемократи домагаються ЄС і вимагають антикорупційних заходів і свободи інформації. Звучить правдоподібно?

Безумовно, але це пояснення є також найменш привабливим і найбільш тривожним для Януковича. Це означає, що, незважаючи на величезні повноваження, Президент України не хоче або не може контролювати своїх підлеглих.

І якщо Янукович справді втратив контроль над розділеним режимом його недоладність та уразливість будуть лише зростати.

Недоладні режими не можуть бути ефективними і схильні до розпаду.

На жаль, для Януковича, він не може дозволити собі сидіти склавши руки і випити пива, розслабившись… В економіці країни — безлад, його популярність майже нульова, і люди більше не бояться сказати «ні» бандитам , котрі керують країною. Сміливий вибір і радикальні реформи дійсно необхідні. І Янукович по суті має два шляхи вибору. Він може вибрати статус корумпованого, недемократичного васала Росії або він може спробувати приєднатися до Європи і світової економіки в боротьбі за демократію та модернізацію економіки. Перший вибір значить стати ще однією Білоруссю.Другий вибір означає стати ще однією Польщею. Але ви не можете бути обома одночасно. Також Ви не можете зробити сальто вперед і назад між Росією, авторитаризмом та корупцією , з одного боку, і демократією та порядком з іншого. Ви повинні вибрати раз і назавжди, не тільки заради логіки, а тому, що щодовше ви чекаєте, то більше суперечностей множиться, суспільство стає зліше і, найімовірніше, ваш режим зазнає краху.

Джерело: http://www.worldaffairsjournal.org/new/blogs/motyl/Regime_Incoherence_in_Yanukovychs_Ukraine