Тарас Кузьо
Україна має на двох потенційних політичних в’язнів менше, ніж авторитарна Білорусь. Це серйозно шкодить євроінтеграційним планам України і дає аргументи тим західним політикам, які пропонують ввести проти України такі ж санкції, що й проти Білорусі…

З часу акцій протесту проти результатів виборів у Білорусі більш ніж 40 опозиційних лідерів отримали кримінальні звинувачення. Близько 30 з них наразі перебувають під арештом; чотирьох уже засуджено до 3-4 років ув’язнення. В Україні 28 осіб уже є політичними в’язнями або можуть стати ними в разі отримання вироків у межах відкритих проти них кримінальних справ.

Таким чином, Україна має на двох потенційних політичних в’язнів менше, ніж авторитарна Білорусь. Це серйозно шкодить євроінтеграційним планам України і дає аргументи тим західним політикам, які пропонують ввести проти України такі ж санкції, що й проти Білорусі.

Кримінальні звинувачення, висунуті проти колишнього Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та членів її команди з часу обрання Віктора Януковича президентом більше року тому мають водночас політичний і комічний характер. Не будучи в змозі знайти справжні свідчення корупційних діянь уряду Тимошенко протягом 2007-2010 років, представники влади увімкнули свою фантазію і вигадали такі звинувачення, які як українці, так і представники країн Заходу справедливо вважають політично вмотивованими і, в той же час, комічними.

Нижче наведено п’ять прикладів того, як кримінальні звинувачення є водночас комічними та мотивованими бажанням особистої помсти. Це – добра ілюстрація того, що Україна, за влучним висловом колишнього чеського Президента Вацлава Гавела, є «диктатурою в рукавицях».

По-перше, це звинувачення проти пані Тимошенко в тому, що вона використали гроші, отримані від продажу квот викидів парникових газів у межах Кіотського протоколу, на виплату пенсій, а також купила фургони для медичних потреб. Ручний перерозподіл бюджетних коштів був нормою для всіх чотирнадцятьох українських урядів, а у випадку пані Тимошенко був ще й зумовлений глобальною фінансовою кризою, яка призвела до падіння українського ВВП на 15%. У свою чергу, японська влада не засудила її дії.

У той же час, звинувачення в тому, що медичні фургони було куплено з метою отримання голосів на президентських виборах 2010 року, неможливо довести, окрім як на рівні особистих суджень. Як зможе неупереджений суд довести, що таким чином уряд Тимошенко не прагнув покращити медичне забезпечення віддалених українських сіл? До того ж, усі пам’ятають, як у жовтні 2004 року, за кілька тижнів до дня президентських виборів, тодішній Прем’єр-міністр Віктор Янукович масово підняв пенсії.

Такі звинувачення виглядають комічними ще й тому, що команда Януковича не змогла відшукати справжніх свідчень корупції в уряді Тимошенко.

Другий набір комічних кримінальних звинувачень було висунуто проти колишнього Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, якого незаконно арештували в грудні 2010 року і з того часу тримають під арештом. Пана Луценка звинувачують у тому, що він платив кошти Міністерства внутрішніх справ своєму водієві, який продовжував працювати попри досягнення віку обов’язкового виходу на пенсію. Знову ж таки, така практика в Україні дуже поширена.

Насправді ж його ув’язнення є результатом особистої помсти деяких членів команди Януковича за те, що свого часу він намагався притягнути до відповідальності членів оточення Леоніда Кучми за зловживання владними повноваженнями, а також був ініціатором короткого ув’язнення теперішнього Віце-прем’єр-міністра Бориса Колеснікова. Подібна помста з боку пана Колеснікова була також спрямована проти автора книги «Донецька мафія» Бориса Пенчука, якого в 2009 році засудили до восьми років ув’язнення з конфіскацією майна.

Третє комічне звинувачення було висунуто проти Євгена Корнійчука, колишнього заступника Міністра юстиції в уряді Тимошенко та лідера Української соціал-демократичної партії, якого арештували в грудні 2010 року в день народження його дочки. Його звинувачують у тому, що він підготував експертне обґрунтування того, що юридична фірма «Magisters» є достатньо компетентною для представлення інтересів «Нафтогазу України».

Такі експертні обґрунтування є суто дорадчими і можуть бути як враховані, так і проігноровані; тому вони не є підставою для відкриття кримінальної справи. Звинувачення базуються на комічному порівнянні вартості послуг «Magisters» та значно нижчої вартості, яку запропонувала інша юридична фірма «Бондарчук і партнери».

Зрозуміло, що різні юридичні фірми мають різні розцінки. «Magisters» є міжнародною і однією з найбільших компаній в Україні, чого не можна сказати про «Бондарчук і партнери». У 2010 році «Magisters», зокрема, здобула нагороду «Юридичної фірми року в Росії та СНД» – найбільш престижну юридичну нагороду в Британії.

Натомість ці звинувачення є помстою представників газового лобі в команді Януковича за рішення уряду Тимошенко відібрати газ у компанії «РосУкрЕнерго» в 2009 році та водночас спробою тиску на тестя Корнійчука, голову Верховного суду Василя Онопенка.

При цьому кримінальні звинувачення проти урядовців висувають на диво асиметрично. У жовтні 2010 року американська компанія «Trout Cacheris» на замовлення діючого Прем’єр-міністра Миколи Азарова за 10 мільйонів доларів здійснила аудит діяльності уряду Тимошенко. Невже жодна українська фірма не змогла би провести цей аудит за меншу суму коштів українських платників податків?

Четверта комічна кримінальна справа відкрита проти одного з керівників підприємницьких акцій протесту осені 2010 року. Олега Ахтирського, коменданта палаткового містечка, було заарештовано в січні цього року за звинуваченнями в «умисному знищенні або пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах» (стаття 194 Кримінального кодексу). Ще один активіст, який перебуває під вартою до початку суду, Ігор Гаркавенко 1 березня розпочав голодний страйк.

Адвокат пана Гаркавенка Олег Левицький сказав «Радіо Свобода» (2 березня), що кримінальні звинувачення проти учасників підприємницьких акцій протесту «надумані» та політично вмотивовані. Пан Левицький додав, що якщо його клієнта звинувачують у тому, що він пошкодив гранітну плитку на Майдані незалежності, то такі ж звинувачення слід висунути і проти пана Януковича та Партії регіонів, які весною 2007 року, протестуючи проти розпуску парламенту, ставили свої палатки на тому ж місці. Крім того, варто відкрити кримінальні справи і проти учасників Помаранчевої революції, які жили в наметах протягом сімнадцяти днів протесту в 2004 році.

Київське відділення Міністерства внутрішніх справ вигадало сміховинне пояснення, згідно з яким у 2007 році проти представників Партії регіонів не було відкрито кримінальну справу, оскільки тоді ніхто з жителів Києва не висловив скаргу з приводу нанесених «збитків». Жодний західний уряд чи правозахисна організація не повірить у це, адже сьогодні дуже легко заплатити «стурбованим громадянам», щоб ті висловили свої скарги з приводу «пошкодженого майна».

Комічні кримінальні звинувачення засвідчують політичну нетолерантність команди Януковича та нехтування нею конституційним правом українських громадян на протест.

П’ятий приклад окреслює ідеологічні контури нинішньої влади, яка імітує Росію в намаганні реабілітувати тирана Йосипа Сталіна. Дев’ять учасників націоналістичної організації «Тризуб» Василь Лабайчук, Андрій Зануда, Едуард Андрющенко, Роман Хмара, Пилип Таран, Віталій Вишнюк, Юрій Пономаренко, Анатолій Онуфрійчук і Василь Абрамів із січня перебувають під арештом за обезголовлення пам’ятника Сталіну в Запоріжжі, встановленого в травні минулого року.

«Тризуб» узяв на себе відповідальність за обезголовлення монумента Сталіну та навіть розмістив в інтернеті відповідне відео. Проте його представники заперечують власну причетність до підриву обезголовленого пам’ятника трьома днями пізніше, що, на думку більшості експертів, було роботою Служби безпеки. Зрештою, навіщо членам «Тризубу» спочатку обезголовлювати монумент, а через два дні підривати його?

Якби в Німеччині було зведено пам’ятник Адольфу Гітлерові і молоді німці обезголовили чи навіть підірвали його, вони б стали національними героями, і їх би не звинувачували в «хуліганстві». Підрив монумента та ув’язнення дев’ятьох активістів «Тризубу» націлено на дискредитацію справжніх націоналістів, які перебувають в опозиції до команди Януковича, заради того, щоб розчистити місце для іншої націоналістичної партії «Свобода», яку, на думку більшості українців, фінансує Партія регіонів.

Помста, фарс, ув’язнення невинних людей та руйнування демократичних свобод. Команда Януковича не має жодного пієтету до європейських цінностей. Поки що Україна – це «Білорусь-light», проте влада взяла курс на встановлення повноцінного режиму білоруського зразка.