Літак Ан-26 на борту з курсантами-льотчиками Харківського національного університету Повітряних сил, що розбився 25 вересня під Чугуєвом Харківської області, не був справний. Це основна версія слідства. Однак, є й інші версії: помилка екіпажу, помилка керівництва польоту, неналежна підготовка літака, а також не виключена диверсія літака.

Курсанти, яких навчали штурманській справі, в день трагедії робили штатний політ на Ан-26 в районі Чугуєва Харківської області. За штурвалом перебував командир екіпажу майор Богдан Кишеня. За плечима у досвідченого льотчика було близько 800 годин нальоту. Він сотні разів сідав на рідний аеродром в Чугуєві і знав його околиці назубок. Незважаючи на те, що літаку було 43 роки, на ньому все ще можна було літати, хоча машина звичайно ж вже застаріла і капремонт проходила в останній раз в середині 1990-х.

Завданням тренувального польоту було підняти і посадити кілька разів літак з курсантам. У екіпажу був дозвіл на 10 польотів, шостий політ закінчився для всіх трагедію. Серед двадцяти курсантів вижив тільки один. Ан-26 піднявся в небо 25 вересня о 20:35, а через три хвилини командир відзвітував диспетчеру про несправність лівого двигуна. О 20:40 борт попросив дозвіл на посадку. Командир екіпажу спокійно зміг би посадити літак з одним двигуном, однак, все пішло не за планом. О 20:45 літак включив посадкові вогні, і пішов на зниження, але раптом відбувся крен вліво і машина врізалася в лісосмугу біля автотраси всього в кілометрі від аеродрому.

Міністр оборони Андрій Таран стверджує, що двигун в літаку не відмовляв, відмовив якийсь датчик. Слідство ще перевіряє цю версію. Також не виключено, що до цієї трагедії має відношення Росія. Для РФ важливо, щоб світ не купував українські Ан, тому авіакатастрофа могла бути організована. Однак, це всього лише припущення, які не мають підтвердження.

Нагадаємо, виживший під Чугуєвом курсант В'ячеслав Золочівський розповів, що врятувало його життя в авіакатастрофі.