Про це йдеться у щорічній доповіді «Міжнародна безпека та Естонія» Служби зовнішньої розвідки Естонії, окремі висновки якої публікує СЗР України, передає Укрінформ.

Як наголошують в естонській розвідці, одним з головних завдань російських спецслужб, крім збору розвідданих в інших країнах, є вплив на іноземне населення у стратегічних інтересах Кремля. Росія розглядає психологічну війну як частину всебічного інформаційного протистояння з ворогом (переважно західними країнами), яка триває як під час конфлікту, так і в мирний час.

«Згідно з російською доктриною, цілями психологічної війни є політичне керівництво, військові та їхні сім’ї, цивільне населення та певні конкретні цільові групи, такі, як етнічні та релігійні меншини, опозиційні групи та бізнесмени – в дружніх, нейтральних і ворожих зарубіжних країнах. Це означає, що потенційною мішенню є все населення світу за межами Росії», — йдеться у доповіді.

При цьому зазначається, що згідно з доктриною збройних сил РФ, дві інші складові “інформаційного протистояння” – це інформаційно-технічний вплив на іноземні країни (наприклад, за допомогою кібератак) та захист РФ від іноземних інформаційних операцій. За даними естонських розвідників, усі три російські спецслужби – ФСБ, СВР та ГРУ – беруть участь в операціях таємного впливу, кожна з яких має різну спрямованість.

Зокрема, у 2020 році англомовні інтернет-портали, що контролюються ГРУ (такі, як inforos.ru, infobrics.org та oneworld.press), поширювали неправдиву інформацію про пандемію COVID-19, щоб підірвати зусилля західних країн встановити контроль над поширенням вірусу, йдеться у документі.

Наголошується, що Росія продовжує залишатися головною загрозою безпеці для західних демократій й у кіберпросторі. «На додачу до шпигунства російські спецслужби активно використовують кіберпростір у своїх діях впливу, щоб спричиняти розколи в західних суспільствах, міждержавних відносинах та НАТО», — вважають у СЗР Естонії.

Там зазначають, що стратегічним пріоритетом Кремля є «сусідній регіон, де Україна й Білорусь мають пріоритетне значення для забезпечення сфери впливу Росії».

«Реінтеграція окупованого Донбасу в Україну на умовах, продиктованих Кремлем, є неприйнятною для української влади. Менше з тим, російська сторона продовжує грати на затягування часу, очікуючи, що невирішений конфлікт рано чи пізно змусить керівництво України піти на поступки», — заявили у СЗР Естонії.

При цьому, як наголошується, російська сторона дедалі більше звинувачує Україну у відході від Мінських домовленостей. Водночас окупаційні сили «мають танки, бронетехніку та ракетні комплекси у кількості, що можуть мати лише кілька європейських держав… Наявність такої загрози на окупованій території України як європейської держави є чітким сигналом щодо небажання Росії відмовитися від агресії», заявили в естонській зовнішній розвідці.

Також у доповіді наголошується, що Росія «всебічно підтримує проросійські сили в українському політикумі, які прагнуть домогтися визнання російського суверенітету над Кримом та вирішення конфлікту на Сході України на продиктованих Росією умовах».

Як повідомлялося, у «Національній оцінці загроз-2021», підготовленій спільно Департаментом державної безпеки і воєнною розвідкою Литовської Республіки, йдеться про те, що з моменту розвалу Радянського Союзу Росія використовує «заморожені конфлікти» для втручання у внутрішні справи сусідніх країн.