Про це повідомив під час пресконференції в Укрінформі на тему: «Кроки до деокупації Криму: перші результати роботи Кримської платформи» експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко. 

Зупинившись на військовому аспекті дій РФ, Риженко наголосив: «Ми намагались показати, що Чорноморський флот Росії — це проєктор її сили в Середземне море, в Північну Африку, Близький Схід для протидії НАТО, США, Великій Британії, а ті сили, які вони тримають в Чорному морі, становлять серйозну загрозу для країн Європи», — наголосив Риженко.

Він зупинився на ймовірних сценаріях військових дій, до яких може вдатись Росія, та виокремив чотири з них.

«Уже в квітні один зі сценаріїв підтвердився під час ескалації військових дій РФ в Криму. Перше – це амфібійна операція РФ проти України на фоні загального стратегічного наступу зі сходу України. Це висадка десанту в районі Бессарабії для захоплення південних областей України і позбавлення її доступу до моря. Поєднання Придністров’я з РФ через коридор півдня України. Це такий самий масований сценарій», — зазначив він, додавши, що експерти представили графіки та вказали, в якій фазі зараз перебуває РФ, готуючи цей сценарій.

Другий сценарій, за словами експерта, стосується силового відновлення Росією постачання дніпровської води до Криму. «Ми розглянули варіант як це може бути зроблено, і скажу, що в квітні Росія відпрацювала тактичні епізоди як це робити якраз з Кримського півострова, як захопити необхідну інфраструктуру. Військових сил уже вистачає у Росії, щоб це зробити», — вважає він.

Третій сценарій стосується перетворення Азовського моря в російське озеро. «На жаль, в 2003 році ми підписали угоду з Росією про спільне використання Азовського моря і Керченської протоки як внутрішніх вод, і цей правовий статус значно обмежує нашу спроможність застосовувати силу. Ми цього договору притримувались, РФ його особливо останнім часом постійно порушує», — розповів Риженко та повідомив, що автори дослідження описали як може діяти РФ для того, щоб остаточно закрити Азовське море для України, які будуть наслідки таких кроків і що потрібно робити у такому випадку.

Четвертий сценарій, на думку експертів, полягає у російській силовій експансії в Середземному морі. Вони надали основні напрямки роботи, яку Росія зараз проводить, зокрема, в Сирії та на півночі Африки з такими країнами, як Лівія, Єгипет та ін.

Для мінімізації ризиків вказаних сценаріїв експерти надали також п’ять рекомендації. Зокрема, Україна повинна мати чітку міжнародно-правову позицію щодо відновлення суверенітету України відповідно до норм міжнародного права, а саме провести ревізію міжнародних угод з Росією, які були нею порушені під час анексії Криму в 2014 році. Необхідно працювати над відповідним українським законодавством та прийняти закон про внутрішні води та територіальне море України із визначенням координат серединної лінії у морському просторі між Україною та РФ.

Крім того, експерти радять створити дієву міжвідомчу координацію державних структур України для адекватного реагування на комплексні виклики національній безпеці з морського напрямку.

У Центрі оборонних стратегій також пропонують розбудовувати військові спроможності ВМС ЗСУ разом з морськими частина Держприкордонслужби, що буде ключовим інструментом забезпечення морської безпеки і суверенітету України на морі.

Кроки до деокупації Криму: перші результати роботи Кримської платформи / Фото: Олена Худякова, Укрінформ

Останнім пунктом експерти закликають сформувати міжнародну підтримку, аби допомогти в питаннях набуття ВМС ЗСУ та морськими частина Держприкрдонслужби необхідних спроможностей.

Підсумовуючи виступ Риженко наголосив, що аналіз, проведений групою експертів, засвідчив дуже високу вірогідність сценарію відновлення постачання дніпровської води до Криму.

Як повідомляв Укрінформ, 12 березня постійна представниця США при ООН Лінда Томас-Грінфілд під час виступу на засіданні ООН по Криму за формулою «Арріа» заявила, що окупація Росією Кримського півострова є не лише проблемою України, це становить загрозу всій міжнародній безпеці через спроби РФ силою змінити встановлені кордони, а також небезпечну мілітаризацію окупованого півострова.