Як передає Укрінформ, про це він зазначив в інтерв’ю журналістам після виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Гуманітарна політика».

“Все, щоб підтримати нашу мову, я вважаю зроблено. Є якісь речі несправедливі з точки зору міжнародної спільноти, з точки зору Венеціанської комісії, деяких країн щодо закону про мову. Такого, щоб всі були задоволені, ніколи не буде”, — сказав він.

На думку Зеленського, питання мови є чутливим в українському суспільстві і його не просто піднімають.

“Росія постійно шукає момент, що наїхали на російську мову, як би це підсвітити і про це сказати”, — наголосив він.

Також Президент підкреслив, що російська мова не є власністю Росії.

Висловлюючись щодо запровадження мовних квот на українських телеканалах, Зеленський зазначив, що на момент ухвалення закону у 2019 році “не зовсім підтримував такий підхід”.

“Я говорив, що це питання має вивчатися. Щоб генерувати якісний україномовний контент, ми повинні вкладати в це гроші. Треба з тих, хто робить україномовний контент, п’ять років не брати податків. І ви побачите, яким це стане поштовхом”, — сказав президент.

Крім того, він вважає, що деякі норми закону про мову виписані суперечливо.

“Пам’ятаєте, скільки було зловживань з приводу, якщо я говоритиму на вулиці російською мовою, то мене будуть штрафувати? Це не є правдою, але деякі норми так виписані, що це дає можливість дійсно про це говорити. Тебе не штрафують, якщо ти розмовляєш, але дає можливість… Я вважаю, що деякі речі повинні бути абсолютно чіткими, зрозумілими”, — сказав Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності 16 липня 2019 року.

16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Відповідно до цієї статті, державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема, підприємства, установи та організації усіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб’єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Закон про мову оскаржується у Конституційному суді. 21 червня 2019 року до КСУ надійшло подання 51 народного депутата щодо конституційності закону.

7 липня 2020 року Велика палата КСУ розпочала розгляд справи про конституційність закону про мову.

Один з авторів подання, народний депутат 7-8-го скликань від «Опозиційного блоку» Олександр Долженков на засіданні заявив, що закон був ухвалений із порушенням процедури, а також, нібито, дискримінує нацменшини.