Потужний удар Польщі по Північному потоку
Рішенням Суду ЄС відхилено скаргу Німеччини
Добра новина! Польща завдала потужного удару по німецьких і європейських у цілому посіпаках путінських газових потоків! Рішенням Суду ЄС відхилено скаргу Німеччини на польські правові дії по обмеженню використання газопроводу-відводу (OPAL) від Північного потоку-1 відповідно до чинного енергетичного законодавства ЄС.
Якщо винести за дужки історію суперечки та юридичну казуїстику, то це рішення означає, що існуючий ПП1 може використовуватись тільки на 50% потужності. Ухвала Суду ЄС кладе край польсько-німецькій суперечці, яка триває з 2016 року.

Газпром останніми роками пафосно відзначав, що він використовує ПП1 не на 100%, а значно більше. Так, наприклад, у 2020 році було протранспортовано 59,2 млрд куб.м при проєктній потужності в 55 млрд, тобто 107,6%. Відтепер має бути тільки 50%.
Показово, що в ухвалі Суд ЄС прямо відзначив, що відповідно до статті 194(1) TFEU (Treaty on the Functioning of the European Union, Договір про функціонування ЄС – прим. моя) політика Європейського Союзу в енергетиці має на меті діяти в дусі солідарності між державами-членами, забезпечити функціонування енергетичного ринку та безпеки енергопостачання в ЄС. Суд зазначає, що принцип солідарності є основним принципом права ЄС (!).

Це рішення автоматично тягне аналогічні наслідки і для Північного потоку-2. Але, звісно, не потрібно мати ілюзій стосовно того, що російсько-німецький тандем припинить зусилля по нищенню енергетичної солідарності ЄС і з пошуку нових варіантів в обхід законодавства ЄС.
Отже, польська сторона не зупинялась у своїх зусиллях з приведення функціонування ПП1 у відповідність до законодавства ЄС. Солідарними з польськими були дії Литви та Латвії, як країн-членів ЄС. Також і Нафтогаз доклав своїх зусиль, хоча його можливості вплинути були скромними, бо Україна не є членом ЄС.

Тому тепер потрібно спільними польсько-українсько-литовсько-латвійськими зусиллями продовжити протидіяти ПП2 тут у Європі. На тому березі Атлантики теж не все втрачено. Припускаю, що фрау Меркель була не така радісна, як на фото Газпром-шоу з пуску ПП1 у 2011 році, адже перед самою зустріччю з «дядечком Джо» Суд ЄС нагадав їй про верховенство права!

Михайло Гончар
FB
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства