Напад СБУшників на прикордонників: ганьба, яку не залишають просто так
В інциденті з прикордонним нарядом, як у краплі води, відобразилися нагальні проблеми «людини зі зброєю» в Україні, які потребують вирішення
Інцидент з нападом співробітників Служби безпеки на українських прикордонників в Сумській області, який відбувся в ніч на 18 липня, досі залишається однією, з найобговорюваніших подій тижня. Повторювати відомі всім факти не будемо (для тих, хто досі не в курсі справ, пропонуємо перейти за цим посиланням), утім коротко про нові деталі сьогоднішнього дня – все ж повідомимо. А саме: суд відпустив під цілодобовий домашній двох підозрюваних СБУшників, яким Державне бюро розслідувань раніше повідомило про підозру у заволодінні вогнепальною зброєю шляхом зловживання службовим становищем організованою групою, поєднаному з насильством, та в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень (ч. 3 ст. 262, ч. 2 ст. 345 КК України).
Але видається, що цього мало. Бо тепер – ключове: що після такого інциденту просто зобов’язані зробити керівні органи Державної прикордонної служби та СБУ, які заходи мають бути вжиті як до прикордонників, які здали зброю, так і до тих, які нею заволоділи?
Волонтер, заступника голови Ради резервістів, Мирослав Гай в коментарі Укрінформу заявив: «Це демонстрація геть неналежної бойової підготовки прикордонників, яких обеззброїла група осіб напідпитку».
Тому, наголошує він, прикордонники мають отримати догани, понести покарання за втрату зброї, а командири загону, до якого належали отак підготовлені військові, мають бути пониженні. «Групі відпочиваючих СБУШників потрібно висловити «усну подяку» за належну бойову підготовку та виявлення недоліків у бойовій підготовці прикордонних військ, але виписати догани за невміння діяти скритно та тихо», — продовжує волонтер. І додає, що якщо вже прикордонники самі віддали їм табельну зброю, то «не варто було її викидати в лісі, а оформити належним чином, як знайдену».
ДБР затримало двох співробітників СБУ / Фото: ДБР
Нарешті, людину, яка вирішила написати про інцидент на офіційних сторінках Прикордонної служби, Мирослав Гай пропонує звільнити. «А командирам обох відомств варто попрацювати над виправленням недоліків у власних підрозділах. Бо в Україні війна, взагалі-то», — наголосив він.
«В законах України та інших нормативних документах, які регламентують застосування зброї, є достатньо правових норм, які потрібно застосовувати і для працівників СБУ, які заволоділи зброєю, і до прикордонників, які цю зброю втратили», — коментує військовий експерт, екс-речник Генерального штабу ЗСУ Влад Волошин.
За його словами, після цього інциденту керівництво усіх силових структур має посилити заходи щодо виконання вимог «збройового» законодавства й, у першу чергу, звернути увагу на питання втрати зброї та незаконного заволодіння нею. «Особливу увагу приділити моментам несення служби зі зброєю – варта, охорона, конвої тощо», — додав пан Волошин.
«Є версія, що нібито СБУшники, які це зробили, були добряче напідпитку і, головне, були знайомі із тими прикордонниками. Це схоже на правду. Чому? А тому, що пояснює сам факт відібрання зброї у наряду, який попри вимогу статуту не застосував зброю на ураження маючи факт нападу на наряд», — розповідає військовий експерт Анатолій Кравчук.
Щодо висновків…Наряд прикордонників, каже експерт, має бути жорстоко покараний – аж до звільнення та порушення кримінального провадження щодо грубого порушення вимог до службових осіб під час несення бойового чергування в зв’язку з тим, що це відбулося на кордоні з країною-агресором. «Щодо СБУшників заходи мають бути не менше суровими. Єдине – що вони, скоріш за все, не були при виконанні службових обов’язків. Разом з тим, їх зухвалі дії грубо дискредитують всю службу, а тому потребують на ретельне та неупереджене розслідування із подальшими дуже суворими висновками. Бо вони дискредитували всю службу в цілому, нанісши їй суттєві іміджеві втрати», — вважає пан Кравчук.
Своєю чергою генерал-майор, колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун запевняє, що співробітники спецслужби нерідко вважають себе вище закону. «Мовляв, у мене в кишені «корочка», я такий увесь із себе офіцер, а тому можу качати права…», — каже він.
Прикордонну зону, продовжує пан Ягун, вони люблять використовувати як хочуть – влаштовують там «королівські» полювання, різного штибу «відпочинки» тощо: «Їх просто треба поставити на місце. Така поведінка – неприпустима. Співробітник спецслужб повинен розуміти свій статус, а також, в першу чергу, має зробити все, щоб його не могли ідентифікували як співробітника спецслужби. Це апріорі завжди так було і лише за такої умови він вважається професіоналом. Але коли перше, що він робить – це «світить» посвідченням і починає щось доказувати…»
Щодо прикордонників, то, за словами генерал-майора, їхні дії не те, що непрофесійні, вони… «Не знаю, хто їх готував, які інструктажі проводив, зокрема, з питань використання зброї в разі небезпеки, але випускати таких людей на виконання завдань по охороні держкордону – неправильно. Я веду до того, що є устав, який дозволяє застосовувати зброю. І поки когось не поранять або не застрелять – на кордоні порядку не варто чекати. Так, звучить дуже жорстоко, але іншого шляху немає», — стверджує пан Ягун. І наголошує: «Подивіться, що коїться на кордоні з Білоруссю – в Рівненські та Житомирській областях, де йде нелегальний видобуток бурштину. Там, фактично, утворилися свої республіки, туди навіть поліція не може заїхати – все без контролю. Тому, якщо один раз поставиш на місце, як то кажуть, мордою в болото, тоді все стане на свої місця. А оця толерантність…»
Нехай би ці «браві» СБУшники, каже пан Ягун, спробували щось подібне втнути з ізраїльськими прикордонниками, які спочатку стріляють, а вже потім – з’ясовують.
«Тепер щодо керівництва. По-перше, не треба піднімати галас, а вирішувати це питання таким чином, щоби цю інформацію не міг використати ворог. Не може бути в інформаційному полі такого, що дві силові структури між собою воюють або щось не поділили», — акцентує колишній заступник голови СБУ.
Зрештою, експерт поставив іще одне питання: як співробітники СБУ узагалі туди потрапили? «Виходить, що хтось із прикордонної служби дозволив їм пройти межу, дозволив перебувати в цій зоні. Тож, зокрема, і про це треба питати в керівництва СБУ, яка дозволяє подібні речі своїм співробітникам. Про це ж треба питати в керівництва Держприкордонслужби на місцях: хто дозволяє перебувати в прикордонній зоні людям, як там не повинні бути», — зауважив Віктор Ягун.
Насамкінець, він також згадав про реформу СБУ: «Надіюся, що найближчим часом відповідний закон буде ухвалений, і що після цього подібних інцидентів більше не буде, ну, або їх значно поменшає. А щодо прикордонної служби… Гадаю, зараз слушно підняли питання про її перебування в системі МВС. Втім, побачимо».
Військовий експерт Михайло Жирохов погоджується з усіма попередніми висновками, утім вважає, що проблема набагато глибша. «І, насамперед, ця проблема – в головах. До чого я веду? У нас досі є така ситуація, коли якийсь прокурор або «матьорий» СБУшник має набагато більше можливостей для того, аби захистити себе. Натомість, ті прикордонники, які не застосовували зброю, хоча по уставу мали право це зробити, вони просто не були впевнені у тому, що держава їх захистить. Лише погляньте, як розвиваються події: ще буквально вчора йшлося про трьох нападників, а вже сьогодні – про двох. Чому? А тому що третій – це начальник відділу, в якого, припускаю, є якісь знайомства або інші неофіційні моменти, що дозволили вивести його з під удару. Тому прикордонники, яким, судячи з фото, десь 23-25 років, вирішили, що краще не опиратися, не ризикувати й – не використовувати зброю, навіть якщо це буде постріл у повітря. Знов таки – чому? А тому, що вони розуміли, що є величезна ймовірність того, що їх, врешті-решт, коли справа дійде до суду, можуть ще й винними зробити. Мовляв, це не СБУшники на них напали, а вони – на СБУшників. Розумієте про що я?»
Експерт наголошує, що в жодному разі не намагається когось виправдати, просто… «Це комплексна проблема. Ми ж чудово знаємо, в якому стані знаходиться нереформована українська судова система, які рішення виносяться. А якщо ми говоримо про людей у погонах, то вони зовсім не захищені. Тому… Має бути показовий судовий процес, на якому не стрілочники, а конкретні порушники, з конкретними прізвищами отримають реальні терміни. В такому випадку прикордонник, співробітник СБУ, солдат ЗСУ – знатимуть, що за їхніми спинами держава», — підкреслив експерт.
Мирослав Ліскович. Київ