Рішення Конституційного трибуналу Польщі спричинило чергову політичну кризу в країні. Розслідування про офшори з Pandora Papers спричиняє цікаві політичні наслідки.

Лихоманка цін на газ на енергетичних хабах Європи спровокувала не лише звичне для Старого Світу «глибоке занепокоєння», але і активізацію Путіна. Президент Росії провів нараду з питань розвитку енергетики, під час якої сипав цифрами, дискредитував українську ГТС  та дав зрозуміти (за допомогою міністра палива та енергетики Алєксандра Новака), що ситуація стабілізується одразу після сертифікації та запуску в експлуатацію NordStream2. Натяк більш, ніж прозорий. Логіка Кремля, де прагнуть диктувати Європі власні правила енергетичної гри зрозуміла, куди менш зрозумілою є позиція європейських політичних лідерів. Поки вона обмежилася ініціативою Європейського Парламенту щодо проведення розслідування ситуації на газовому ринку ЄС та закликом президента Польщі Анджея Дуди провести обговорення ситуації з NordStream2 всередині НАТО.

Щоправда, польському президенту ближчим часом доведеться шукати відповіді на питання про шляхи виходу з чергової політичної кризи. 7 жовтня Конституційний трибунал Польщі ухвалив рішення про пріоритет національного законодавства над правом ЄС. Опозиційні сили (насамперед «Громадянська платформа» на чолі з Дональдом Туском) сприйняли це рішення як сигнал про підготовку до виходу Польщі з ЄС та розпочали кампанію протестів. Хоча представники правлячої партії «Право і справедливість» включно з  її лідером Ярославом Качинським неодноразово стверджували, що про жодний PolExit не йдеться, політичний casus belli виявився надто потужним. Опозиційні сили у Польщі не вперше за кілька останніх років обурюються рішеннями Конституційного трибуналу, відтак ця осінь знову буде гарячою.

Цікаві наслідки (непрямі, проте очевидні) спричинило розслідування про офшори Pandora Papers. У Чехії партія прем’єр-міністра Андрея Бабіша ANO втратила першість за підсумками парламентських виборів і – відповідно – право формувати наступний уряд. Госпіталізація президента Мілоша Земана спроможна пригальмувати переформатування влади, проте не зупинити його. На вимогу молодших партнерів по коаліції пішов у відставку федеральний канцлер Австрії Себастьян Курц, проти якого австрійські правоохоронці ведуть розслідування звинувачень у корупції.

P.S. Участь президентів Ізраїлю та Німеччини Іцхака Герцога та Франка-Вальтера Штайнмаєра у заходах з вшанування жертв Бабиного Яра дозволила Володимиру Зеленському провести з ними переговори, обговоривши розвиток двосторонніх взаємин. Дивним виглядає скасування виступу ізраїльського президента у Верховній Раді. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба не лише під час Варшавського безпекового форуму закликав відмовитися від правила «Не треба дратувати Росію», а й втілив свій заклик у життя, провівши у Львові переговори з турецьким колегою Мевлютом Чавушоглу.

Євген МАГДА, Інститут світової політики