Тема заяложена, проте експлуатувати її можна буде ще довго. Руйнівний ефект від китайського проєкту очевидний: компанії змінюють напрацьовані роками алгоритми, а волосся на скронях їхніх акціонерів — свій колір. Стає світлішим. Як білий халат медсестри, що вводить тобі другу дозу Pfizer. Доживуть до світлого майбутнього не всі. Але більшість.

Источник: delo.ua

Я про компанії, звісно.

Досвід бізнесів постковідної епохи стане хрестоматійним синопсисом для сотень книг про «успішний успіх» під час тотального 5G. Перші з таких брошур уже ліплять «літературні негри» по всьому світу. Однією з головних тем цих талмудів стане «карантинне» управління персоналом. Тими людьми, яких зараз можна побачити тільки по той бік монітора корпоративного ноутбука, а не за перегородкою в орендованому «акваріумі» на Троєщині. Але як проконтролювати, чи співає вранці твій підлеглий гімн компанії? Або чи не жбурляє часом дротиками дартсу в мішень, намальовану на іконі зі святим бенефіціаром?

Під час хвилі параноїдального контролю головне не перегнути палицю. Бо кількість цінних кадрів, які працюють відразу на кілька контор, значно зросла саме під час пандемії. Їм звільнитися — як сертифікат про вакцинацію купити. Дуже просто. «Ринок претендента», — зітхають кадровики. «Ага», — тихо радіють претенденти.

Жорсткий менеджмент тепер не працює. Від слова «ніт». І ті камери, які закупили «есбешники» для контролю за настроєм і вагою офісного народонаселення (а є й таке!), — це вже просто непотрібні артефакти. Хіба що ситкоми для дорослих знімати. За донати.

Більшість серед тих, хто думав, що свята корпоративна ієрархія — це назавжди, за мить від того, щоб тріумфально спалювати методички великого і жахливого Джека Велча. Прямо у службовому туалеті. Без смолоскипової ходи. Принаймні поки що.

Але є порятунок, втішають HR-візіонери у своїх вимучених сторіз. Панацея в емпатії, мовляв. В емоційному менеджменті та мотивувальних системах. У вчасній усмішці у вебкамеру та функції «Покращити зовнішній вигляд» під час Zoom-нарад. У програмах перенавчання персоналу, які допоможуть людям зі старого доброго офлайну спокійно перезавантажитися в онлайн. А не на паперть жебрацьких бірж праці.

Новий номер «ТОП-100. Рейтинги найбільших» саме про цих лицарів табельного обліку та KPI. Про тих, хто намагається зберегти покерфейс в умовах невизначеності, глобальної зради та низької сатурації. На 160 шпальтах ми подаємо квінтесенцію досвіду тих, хто вижив і продовжує боротися за місце під крилом «чорного каченяти». Цей номер про те, як передові українські компанії ростили кадровий резерв, укомплектовували людьми нові бізнеси, вчили новим професіям і просто давали надію.

І зарплату.

Найкращі серед учасників цього номера стали фіналістами наших рейтингів «Найкращий бренд роботодавця», «Найкращий глобальний бренд роботодавця» та «Найкращий HRD». Так, це традиційні рейтинги нашого журналу, але саме сьогодні будь-які якісні прикметники до слова «роботодавець» стають чимось більшим.

Новою реальністю.