Як передає Укрінформ, зауваження комітету, зокрема, стосуються порушень прав людини на територіях, тимчасово окупованих РФ, низької представленості жінок у центральних та місцевих органах влади, дискримінації етнічних меншин, ЛГБТ-спільнот, внутрішньо переміщених осіб та інвалідів, захисту населення в зоні збройного конфлікту на сході України, випадків катувань та жорстокого поводження з боку правоохоронних органів, тривалого утримання під вартою підозрюваних до судових вироків, переслідування журналістів і правозахисників тощо.

Так, комітет «стурбований збереженням насильства щодо жінок», а також «із занепокоєнням відзначає низький рівень звітності та судового переслідування й засудження осіб», винних у цьому.

Україні рекомендовано активізувати зусилля з проведення «ретельного та неупередженого» розслідування порушень прав людини під час протестів на Майдані в січні – лютому 2014-го, а також в Одесі у травні 2014 року. Зокрема, йдеться про вбивство 13 співробітників правоохоронних органів. Жертвам і родичам загиблих має бути виплачено належну компенсацію.

Комітет звертає увагу на необхідність «розслідування та притягнення до відповідальності за серйозні порушення прав людини в контексті збройних конфліктів», у тому числі стосовно «неофіційного слідчого ізолятора в Харкові» у 2014–2016 роках.

У документі вказується на «систематичні недоліки» в розслідувані справ щодо убивств журналістів Олеся Бузини у 2015 році, Павла Шеремета у 2016-му та Вадима Комарова у 2019 році.

Відзначається, що Комітет «стурбований повідомленнями, які вказують на акти корупції, нецільове використання державних ресурсів та відсутність прозорості у фінансуванні виборчих кампаній», а також на недостатній контроль за витрачанням коштів на вибори.

Окреме занепокоєння правозахисного органу викликає рішення Верховного суду України від 18 вересня 2018 року, яке «підриває реалізацію позицій Комітету на національному рівні». Відповідно, більшість раніше висловлених позицій Комітету не були реалізовані.

В ухвалі ВСУ (провадження № 13-53зво18) зазначається: «Аналіз… міжнародно-правових норм дає підстави для висновку, що Комітет з прав людини ООН не є судовою установою, його міркування за формою та змістом не є судовими рішеннями та з правової точки зору мають для держав не обов’язковий, а рекомендаційний характер».

Нагадаємо: комітет ООН з прав людини, що складається з 18 експертів, проводить щороку сесії для розгляду періодичних доповідей від держав, які підписали Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, щодо дотримання норм цього документа. Як правило, кожна держава подає доповідь раз на чотири роки.

Комітет з прав людини, на відміну від Ради ООН з прав людини, є експертним органом, який займається лише питаннями дотримання Пакту.

 Фото: Alexandros Michailidis/Shutterstock