Про це в інтерв’ю Укрінформу заявила тимчасова виконувачка обов’язків глави представництва НАТО в Україні, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Вінета Кляйне.

Відповідаючи на запитання, яким чином Україна може поліпшити свій міжнародний імідж як країна, чиї євроатлантичні прагнення є незворотними, Кляйне зауважила, що такий імідж «зазвичай формується з різних складових».

«Три основні з них – це середовище, врядування та економіка», – сказала представниця Альянсу.

Вона пояснила, що у поняття «середовище» входять такі складові, як «гостинність місцевого населення, довкілля, кухня та культурні аспекти».

Щодо врядування, за словами Кляйне, мається на увазі, «наскільки країна надійна, коли йдеться про її внесок у життя міжнародного співтовариства». Також враховується, наскільки ефективною є судова реформа та справедливими — суди, додала директор ЦІНД НАТО.

«Тож все це стосується реформ», – наголосила Кляйне.

Вона додала, що імідж також ґрунтується на якості політичної структури, ефективності економіки та рівня свободи слова.

«Необхідно показати на практичних прикладах, що у країні забезпечено верховенство права; що (у випадку України) антикорупційні інституції діють ефективно; що реформи, за які Україна взяла на себе зобов’язання, дійсно впроваджуються», – заявила Кляйне.

Представниця НАТО наголосила і на важливості економічних аспектів: «Наскільки освічена та кваліфікована робоча сила; чи сприятливі, скажімо, умови для того, щоб іноземні компанії працювали в Україні».

«Я вважаю, потрібно показувати подібні приклади і робити кроки вперед», – зазначила Кляйне.

Вона окремо зупинилася на Стратегії публічної дипломатії України, спрямованої на побудову власних наративів.

«Ці наративи мають спиратися на конкретні дії і практичні кроки», – зауважила директор Центру інформації та документації НАТО.

Як повідомлялося, 24 березня Міністерство закордонних справ України затвердило Стратегію публічної дипломатії на 2021-2025 роки. У ній визначено сім основних напрямів публічної дипломатії: культурний, експертний, економічний, кулінарний, цифровий, науково-освітній та спортивний.