Західнобалканська країна Боснія і Герцеговина знову опинилася у центрі європейських медіа

На порядку денному питання – чи вдасться врегулювати довготривалу кризу в державі та зберегти її цілісність або на карті Європи з’явиться ще одна, крім України, «гаряча точка» — БіГ.

1 лютого позачергове засідання Національної Скупштіни Республіки Сербській (один з двох ентитетів БіГ) схвалило 12 рішень щодо політико-економічної ситуації в БіГ. Важливе питання, криза почалася відразу після останніх загальних виборів в 2018 році. І саме боснійські серби, точніше їх представник в трьохчленній Президії БіГ Мілорад Додік,  спровокував цю кризу – гострі заяви про «недержаву БіГ», необхідність виходу РС з Боснії і Герцеговини, нарешті блокування діяльності Скупштіни та Ради Міністрів БіГ. Тоді Додіку «попало», як кажуть, – він в черговий раз опинився під санкціями США, в’їзд до ЄС став для нього практично не можливим, але Росія ще ширше відкрила свою калитку.

Здавалось  би депутати НСРС, нарешті, зрозуміли  — досить протистояння, досить кризи, пора працювати і треба одноголосно схвалювати всі 12 запропонованих місцевим Урядом (читай Додіком) рішень. Але вивчення рішень та хід сесії підводять нас до запитання: на що були націлені Додік та його Союз незалежних соціал-демократів — на врегулювання кризи або на подальше її загострення? 

Треба також взяти до уваги, що в РС продовжується так званий процес «повернення повноважень» ентитету повноважень, що суперечить Конституції БіГ та Дейтонським мирним угодам. Мова іде про намір  Додіка і Ко створити власну армію, судові органи та податкову систему.

Адже це Балкани, як казали мені друзі в Сараєво, Баня Луці, Подгориці…

Під час відкриття сесії стався скандал. Вперше, для схвалення урядових рішень ледве вистачило голосів: з 83 депутатів їх підтримали лише 50, навіть не вся додікова партія їх підтримала. А 30 опозиційних депутатів взагалі не взяли участі в голосуванні на знак протесту (гучний дзвіночок для Додіка, не всі його підтримують в РС). Но чому опозиція так скоїла?

Здавалося б – відміна від блокади центральних органів влади є на сьогодні нагальною потребою, також як з’ясування питань власності та оподаткування. Але диявол ховається у деталях.

Дійсно, членам Скупштіни та Ради міністрів БіГ від сербського народу дозволили приймати участь у роботі центральних органів. Але для цього висунуто дві умови, які ніяк не сприятиме стабілізації ситуації в країні.

Перша. Схвалив рішення про повернення до роботи в Сараєво, боснійські серби вирішили вимагати погодження всіх проектів законів и постанов Ради міністрів та Скупштіни  БіГ в Баня Лукі (столиця РС). Вимога дивна – для того представники РС і працюють в центральних органах єдиної держави, що б їх точка зору враховувалася в загальнодержавних рішення. Умова суперечить Конституції й Дейтонським мирним угодам.

Здається, крім усмішки та здивування ця умова нічого не викликає. Уявіть собі, щоб наші облради погоджували рішення Верховної Ради або Кабміну. Таке рішення НСРС є лише завуальованою спробою ще більше поглибити кризу  в БіГ. Хоча, саме таку федералізацію нав’язують Україні проросійські політики, да й формула Штанмайєра десь поряд.

До речі, навіть президент Сербії Александр Вучіч, який підтримує сербів «по всьому світу», наполегливо радив Додіку відмінити цю блокаду, від якої страждають і серби в БіГ. Але Додік «не здався», а його оточення та московська преса навіть назвали Вучіча зрадником.

Друга умова. Додік відверто заявив, що повне повернення боснійських сербів до роботи можливо тільки за умови відміни закону щодо заперечення геноциду в Сребрениці, який ввів дію колишній Верховний представник  в БіГ Валентин Інцко. Серби вважають, що цей закон спрямований проти всіх сербів та звинувачує всіх сербів у масових вбивствах мусульман. Але це твердження є саме російським наративом, який нічого спільного зі згаданими законом не має. Саме Росія  в липні 2015 року наклала вето на проект резолюції Великої Британії, який засуджував різанину та закликав до примирення всіх народів в БіГ. А Інцко своїм законом не висував колективного звинувачень проти сербського народу.

Не викликає сумнівів, що подібні умови від НСРС не спрямовани на врегулювання кризи.

Ба більше. На цю сесію  вперше запросили лідерів партій двох інших конституційних народів – Бакіра Ізетбеговіча від бошняцької Партії демократичної дії та Драгана Човіча від  Хорватського демократичного союзу. Перший відмовився, справедливо заявив, що питання виходу з кризи в БіГ потрібно вирішувати не в Баня Луці, а в Сараєво, де розташовані центральні державні органи.

Виступ Човіча наробив шуму в регіоні. Він фактично підтримав заяви Додіка щодо виходу РС з єдиної держави, закликав сербських політиків продовжувати теперішню політику укріплення могутності ентитету. «Врятуйте сербів» — це було квінтесенцією виступу Човіча, але не ясно від кого врятувати.  Він також відкинув можливість забрати з Конституції та виборчого законодавства етнічний принцип, що є головним тормозом на досягнення єдності та припинення протистояння (Нагадаємо. БіГ збудована по етнічному принципу, де пріоритет мають три конституційних народи – бошняки, хорвати, серби і тільки вони можуть обиратися та бути обраними до представницьких та державних інституцій). Він категорично відкинув можливість побудови громадянської держави та навіть дозволив себе некоректні висловлювання на адресу бошняків. 

Виступ Човіча викликав різку критику і в Хорватії. Колишня прем’єрка Ядранка Косор охарактеризувала виступ «найбільшого хорватського шанувальника заперечників геноциду» як «нещастя та біду». Впливовий загребський портал Index.hr написав, що це мова «зрадника хорватів, Боснії і Герцеговини, християнських цінностей», а військовому злочинцю Радовану Караджічу «не буде  соромно» за виступ Човіча.

Дійсно, така промова стала не чим іншим як відмовою від діалогу, продовженням розпалювання міжнаціональної ворожнечі, ярким проявом захисту вузькопартійних та національних інтересів. І ніякі слова Човіча, що він нібито намагається захищати хорватів не зможуть спростувати цієї істини. Хорватський журналіст Гордан Духачек підмітив, що саме «при цьому захиснику хорватів їх число (в БіГ) скоротилося вдвічі»

Не дивно, що хорватський президент Зоран Мілановіч, шануватель Володимира Путіна, підтримує позицію і Човіча і Додіка, щодо босняків. Так і склалася веселенька компанія – Додік, Путін, Мілановіч, Човіч. Компанія, яка виступає проти єдності Боснії і Герцеговини, проти інституту  Високого представника в країні, проти стабілізації в країні та виходу з кризи.

І попереду – московіти. Мабуть для координації дій цієї групки російське посольство в БіГ для підтримки додікових сепаратистських слів та дій навіть відкрило свій офіс в Баня Луке, а в Петербургу діє якесь «представництво» РС, хоча зовнішня політика не є компетенцією ентитетів. Кремль все голосніше  та настирливіше намагається влізти в регіон, підтримуючи та розпалюючи будь-де тільки можливо вогнище нестабільності та ворожнечі. Росія, мій друг…

Не знаю – випадково або ні, но згадані рішення позачергової сесії НСРС, за суттю антидержавні, були схвалені наступного дня після завершення переговорів лідерів більшості партій БіГ за участі представників ЄС та США. На порядку денному було чимало питань, але головне – зміна виборчого законодавства, як ключ до виходу з кризи. І хоча конкретного результату не було досягнуто, важливе інше – всі зібралися за столом переговорів та три дні вели предметну дискусію та вирішили її продовжити. В імяч стабільності та миру в БіГ.

Володимир Цибульник

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства