У ніч з 10 на 11 березня у знаменитому Версалі відбувся екстрений саміт лідерів ЄС, присвячений питанням, які поставила російська агресія проти України. Утім одним з найбільш спірних положень, що обговорювалися, стало питання щодо прагнення України вступити до ЄС форсованими темпами. Дискусія за закритими дверима щодо цього тривала 5 годин. Ухвалене рішення щодо нашої європерспективи звучить наступним чином:

«Європейська Рада визнала європейські прагнення та європейський вибір України, як зазначено в Угоді про асоціацію. 28 лютого 2022 року президент України, реалізуючи право України обирати свою долю, подав заявку України на вступ до Європейського Союзу. Рада ЄС без зволікань запропонувала Єврокомісії подати свій висновок щодо цієї заяви відповідно до відповідних положень Договорів ЄС. До винесення цього висновку вже відтепер ми будемо ще більше зміцнювати наші зв’язки та поглиблювати наше партнерство, щоб підтримати Україну на її європейському шляху. Україна належить до нашої європейської родини».

У рішенні, як відзначають експерти, є низка позитивних зсувів у порівнянні з попередніми формулюваннями, однак в ньому немає посилань на статтю 49 Договору ЄС щодо процедури приєднання, а також немає ані позитивних, ані негативних згадок про «пришвидшену процедуру вступу», якої прагнула Україна. Через це низка ЗМІ, вітчизняних в тому числі, свідомо чи ні, але спробували нагнати песимізму, замайорівши категоричними за тональністю заголовками: «Євросоюз абсолютно нічого не погодив щодо України», «ЄС не хоче прийматиме Україну до себе швидко», тощо.

Спробуємо з’ясувати, що ж насправді Україні приніс саміт у Версалі? Що з нашою подальшою євроінтеграцією, на якому етапі сьогодні перебуває цей процес?

«Про рішення, яке лідери ЄС ухвалили у Версалі, ще 16 днів тому можна було лише мріяти»

«Рішення саміту ЄС складається всього із п’яти пунктів, чотири з яких стосуються України. Ключові для нас – чотири абзаци передостаннього пункту. Якщо тлумачити їх загалом, виходячи при цьому з контексту, в якому ухвалювалося рішення, то висновок напрошується однозначний: ніякої зради немає. ЄС започаткував процедуру підготовки України до членства в ЄС», — коментує Укрінформу політолог-міжнародник, дипломат Вадим Трюхан.

Європейська Рада, по-перше, визнала європейський вибір України. По-друге, каже він, заявка на членство, підписана президентом України, НЕ ВІДКИНУТА, а, навпаки, сприйнята.

По-третє, Європейська Рада доручила Єврокомісії підготувати свій висновок щодо заявки України. Зрозуміло, що ця робота займе не один місяць, і, в умовах війни, буде доволі багато складнощів в комунікації.

«Однак процес перейшов із політичної – в технічну площину, і це беззаперечний позитив», — наголосив дипломат.

І, по-четверте…

«Фактично, лідери ЄС взяли на себе зобов’язання, не очікуючи висновку ЄК, значно посилити підтримку України. Декому, звичайно, хотілося б, щоби вже сьогодні був підписаний Акт про приєднання України до ЄС. Але так не буває. Слід чітко усвідомити, що про рішення, яке 10 березня ухвалили у Версалі, ще 16 днів тому можна було лише мріяти. І завдання України скористатися ним сповна, відкинувши будь-які натяки на невдоволення чи критику» — акцентує Вадим Трюхан.

«Маємо доволі непогане просування вперед»

«За підсумками саміту можна виокремити кілька надзвичайно позитивних для нас речей. По-перше, всі країни Європейського союзу різко та однозначно, тобто вже без будь-яких дипломатичних формулювань, засудили агресію росії проти України», — каже міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр. Володимир Огризко.

Засудження агресії рф вже стало нормою поведінки всіх європейських країн. Жаль, звісно, що лише зараз і при таких обставинах. 

По-друге, продовжує дипломат, всі країни ЄС сказали, що не лише не зменшать, а ще більше посилять тиск проти росії.

«Це означає, що санкції, які вони уже запровадили, не є останніми. І що найближчим часом вони будуть дивитися і думати, яким чином ці санкції можна зробити ще болючішими для російського режиму. Це, як мені видається, великий плюс», — підкреслив пан Огризко.

По-третє, всі країни ЄС одностайно сказали, що вони підтримували, підтримують і підтримуватимуть Україну – як зараз, так і в майбутньому.

«Вони сказали, що приймуть програми відбудови нашої держави після того, як війна завершиться. Вони сказали, що розроблять спеціальний план для реконструкції зруйнованих українських міст та сіл, а також інфраструктури», — додав експерт. 

По-четверте, в підсумковому документі саміту чітко і ясно сказано, що Україна належить до європейської сім’ї.

«Хоча, звісно, в самій заяві не сказано, що починається процес переговорів про вступ, але… Це означає, що Європейська рада, що глави держав визнають, що Україна – це політична, економічна, ідеологічна, історична, культурна територія Європи. І хоча, повторюся, немає прямого посилання на відповідні статті, зокрема на статтю 49 Договору ЄС щодо процедури приєднання, але є доручення Єврокомісії вивчити заявку України, яка подана і підписана главою нашої держави у відповідності з тими самими статтями, про які ми говоримо», — наголосив пан Огризко.

Отже, каже він, це рішення усіх країн-членів ЄС, яке означає, що – так, ми все підтвердили, ми все пообіцяли, ми засудили росію, а тепер – ми даємо доручення нашому виконавчому органу – фактично уряду Євросоюзу – розібратися з усіма правовими підставами, а також рекомендувати нам прийняти остаточне рішення.

«Це означає, що тепер українській дипломатії треба дуже серйозно «взятися» за Єврокомісію, за всіх єврокомісарів, треба провести з ними відповідну роботу по роз’ясненню того, що і чому ми, українці, хочемо, — зауважив дипломат. — Це не те, звісно, чого ми хотіли відразу, але, водночас, зовсім не те, що нам колись на таких самітах писали і говорили. Тож в підсумку, можна говорити про доволі непогане просування вперед. Думаю, якщо брати в пропорціях від бажаного – це 60/40. Не так уже й погано, як комусь може здаватися».

«Україна отримала «зелене світло». Рішення версальського саміту для нас уже є позитивним»

«Одразу після початку війни відбулося засідання Європарламенту, де було ухвалено історичне рішення по Україні. Зараз же європейські лідери думають, як це все реалізувати на практиці. Україна вимагала й, мабуть, обґрунтовано, прискореного членства в ЄС. І цю позицію, фактично, підтримує вся Східна Європа. Західна ж – більш обережна», — каже політолог-міжнародник Петро Олещук.

За його словами, існує ряд причин – від електоральних та економічних і до, загалом, банального побоювання що-небудь вирішувати під час активної фази бойових дій.

«Саме тому, ухвалене на версальському саміті рішення ЄС виявилося компромісним. Так, в ньому задекларовано європейську перспективу України. Так, вочевидь, це менше від того, на що ми розраховували. Втім, направду, це рішення для нас уже є позитивним, ми отримали «зелене світло». Раніше від подібних формулювань європейці в будь-яких спосіб старанно відмовлялися. Тому, в даному разі, я б не кричав про якусь надзвичайну перемогу, але й зраду так само б не шукав».

ЄС, продовжує пан Олещук, на сьогодні змушений в прискореному режимі адаптуватися до нових реалій.

«До речі, як цього і вимагала наша держава, питання України все ж відокремили від Грузії та Молдови. Гадаю, це варто сприймати як сигнал про те, що українське питання вирішуватиметься набагато швидше та позитивніше. Отже, відносно рішення ЄС – маю стриманий оптимізм», — додав експерт.

Принципові для України питання в ЄС вже ухвалено, а от щодо конкретних дат, термінів та наповнень – це все залишається питанням дискусії.

«Головне – що в ЄС уже зламано психологічний бар’єр відносно приналежності України до Європи», — наголошує Петро Олещук.

А тому – за підтримки багатьох наших союзників, а їх у нас в ЄС чимало, ми зможемо розвинути відповідний рух в напрямку повноцінного входження в європейську сім’ю.

Мирослав Ліскович. Київ