Ухвалений законопроєкт не визначає джерел фінансування цих додаткових витрат, еквівалентних понад $4 млрд, а отже, може призвести до зростання бюджетного дефіциту в 2023 році.

Так вважає постійний представник Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Ваграм Степанян, пише «Інтерфакс-Україна».

“Пошук ресурсів такого масштабу, ймовірно, передбачатиме різкі короткострокові податкові заходи або істотні запозичення на внутрішньому фінансовому ринку, однак такі заходи практично неможливі без дуже негативного впливу на економіку та фінансовий ринок”, – сказав він.

Степанян додав, що позики для фінансування таких видатків можуть поставити під іще більшу загрозу стійкість боргу України, який уже перебуває під тиском.

Представник МВФ визнав, що потреби у фінансуванні бюджету під час війни і великі, і нестабільні. Водночас, зазначив він, у межах виконання програми EFF Україна прагне забезпечити фіскальну стійкість і передбачуваність бюджетної політики, зміненої під час COVID-19 і внаслідок війни.

“У цьому контексті влада взяла на себе зобов’язання відновити та посилити дію Статті 52 Бюджетного кодексу, яка визначає та регулює нормативно-правову базу та обставини, за яких до бюджету можуть вноситися зміни у частині і доходів, і частині видатків”, – нагадав Степанян.

Як повідомлялося, відновлення 52-ї статті Бюджетного кодексу є одним із 19 структурних маяків програми розширеного фінансування з МВФ. Узгоджений у рамках програми термін його виконання – до кінця травня.

“Це дуже важливо, щоб уряд контролював будь-які зміни до бюджету. Ризик ухвалення популістських рішень, які абсолютно не прораховані, надзвичайно високий”, – сказав міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” в середині квітня. Коментуючи зазначений вище законопроєкт, міністр зазначив, що “так зване повернення виплат – це не про інтереси армії, це кроки, які роблять нас вразливішими”.

Голова Нацбанку Андрій Пишний минулого тижня зазначив, що ухвалення цього законопроєкту “не дає позитивної конотації в наших розмовах із міжнародними партнерами”, оскільки “реалізація цього рішення досить істотно підвісить, у цьому випадку, домовленості, взяті в рамках меморандуму з Міжнародним валютним фондом”.

Наразі очікується голосування у ВР щодо постанови №8312, яка “блокує” законопроєкт №8312, внесеної депутатом Володимиром Цабалем.

Генштаб ЗСУ пояснював, що наразі додаткова грошова винагорода нараховується залежно від районів бойових дій і складності завдань, які виконують бійці: 100 тис. грн на місяць, як і раніше, збережено захисникам, котрі воюють безпосередньо на передньому краї, а 30 тис. виплачують військовим, котрі виконують завдання в районах бойових дій, але не беруть безпосередньої участі в боях із противником пропорційно до часу виконання, а також тим, хто перебуває на бойовому чергуванні та бере участь у відбитті повітряних нападів супротивника.

“Якщо військовослужбовці перебувають поза зоною бойових дій, у тилу, то додаткові бойові виплати їм не нараховуються. Водночас із 1 лютого 2023 року всім військовослужбовцям мінімальний розмір грошового забезпечення було підвищено до 20,1 тис. грн”, – зазначали в Генштабі.

Згідно з даними Мінфіну, касові видатки держбюджету на грошове утримання військовослужбовців у березні знизилися до 67,3 млрд грн порівняно з 76,9 млрд грн у лютому і 71,8 млрд грн у січні. У загальній структурі касових видатків грошове утримання військовослужбовців зменшилося до 29,9% з 33,8% у лютому і 39,0% у січні.