Аналітики проаналізували економічну активність в Україні під час воєнних дій.

Зазначається, що частка українських компаній, чий оборот перевищує 50% довоєнного рівня, у вересні досягла вже 80%, порівняно з 58% у травні.

“Економіка країни повільно і важко адаптувалася до війни і, здається, знову зростає… Зернова угода, укладена в липні під егідою ООН, дозволяє Україні експортувати сільськогосподарську продукцію; відтоді вивезено не менше 7,8 млн. тонн зерна. Цього року країна очікує врожай у розмірі 65-70 млн тонн, що на третину нижче за довоєнний рівень, але цілком пристойний результат, враховуючи обставини… Оскільки продукти харчування можуть доставлятися морським транспортом, залізничні потужності вивільняються для експорту металів”, – йдеться у статті.

Видання відзначає і “хорошу фінансову політику” у воєнний час в Україні. Зокрема, в тому, що вдалося уникнути “банкопаду”.

“Банки вступили у війну добре капіталізовані завдяки консолідації та очищенню після 2014 року. Цифрові навички, відточені під час пандемії COVID-19, допомогли їм працювати у важких умовах. Незалежність НБУ, встановлена ​​в ході реформ після 2014 року, допомогла запобігти банкрутству”, – сказано у матеріалі.

Аналітики наголошують на важливості для України продовження зернової угоди, термін дії якої спливає 19 листопада. Але в Росії говорять про можливість припинити угоду.

“Кремль скаржиться, що його експорту добрив перешкоджають західні санкції, і хоче, щоб Україна знову відкрила трубопровід аміаку з Росії до порту Південний, розташований за 20 км на північний схід від Одеси. Українські чиновники побоюються, що такі вимоги є приводом для скасування угоди”, – зазначає видання.

Крім того, аналітики радять Україні підвищити деякі податки, що дасть змогу більш ефективно боротися з дефіцитом бюджету.