Відновлювані джерела харчування: як Nestle будує стійку аграрну екосистему в Україні
Зміни клімату, харчова безпека, точне, стійке та відновлювальне землеробство — ці словосполучення з’явилися в лексиконі українських аграріїв буквально вчора і поки є лише поодинокими ініціативами, які губляться на тлі «середніх підходів» до вирощування різних культур. При цьому, Україна вже зіткнулася з наслідками глобального підвищення температури на планеті — це показав 2020 рік, коли частина врожаю була знищена засухами після аномально сухої зими 2019-20 років.
Источник: delo.ua
Таким чином, стає зрозуміло, що «зелений курс», який пропагує Європа, не просто вигадка, а спроба допомогти людству впоратися з посиленням екстремумів, яке несе за собою глобальне потепління.
На щастя, в Україні вже є приклади нового типу землеробства. Не просто стійкого, але й відновлюваного, яке дозволить відновити ґрунти, повернути біорізноманіття та, звичайно ж, скоротити викиди СО2. Компанія Nestle з партнерами в 2017 році почала імплементувати в Україні програму RISE (Response-Inducing Sustainability Evaluation, програма оцінки сталого розвитку господарств), яку розробив Бернський університет. Разом з українськими вченими з Сумського аграрного університету вони три роки адаптували її під українські реалії, після чого провели дослідження в восьми господарствах, які вже впроваджують практики відновлювального землеробства.
Сільськогосподарське підприємство «Михайлівське» в Кіровоградській області (є частиною холдингу «Зернарі») — це 2400 гектарів, на яких зараз висівають озиму пшеницю. Згодом з цієї пшениці зроблять борошно, яке стане основою для вермішелі швидкого приготування під відомими брендами Nestle Мівіна та Maggi. Швейцарський харчової гігант — одна зі світових корпорацій, яка взяла на себе зобов’язання щодо скорочення СО2 і планує досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року. Українська «дочка», відповідно, також слідує даним цілям, тому робить все, щоб знизити викиди по всіх ланцюгах виробництва.
Зараз розподіл генерації СО2 в структурі Nestle Україна виглядає наступним чином: 62% — це інгредієнти (весь процес виробництва, вирощування, збір, переробка); 18% — упаковка; 10% — робота локальних виробництв; 5% — логістика; 4% — ритейл; 1% — переробка. Як видно, левова частка викидів припадає саме на аграрну сферу.
Існує поетапна стратегія досягнення нульових викидів СО2 до 2050 року. У 2018 році структура агровиробництва компанії генерувала 135 200 тонн вуглекислого газу. За планом, в 2021 році компанія повинна була вийти на 125 тисяч тонн, але випередила показники і отримала 121 800 тонн СО2. В 2025 році потрібно знизити рівень СО2 до 90 тисяч тонн, в 2030 — до 65 тисяч тон і, нарешті, в 2050 році компанія стане кліматично нейтральною.
«Nestle запустила нову ініціативу, яка полягає в створенні регенеративних систем продуктів, — каже генеральний директор Nestle в Україні і Молдові Алессандро Дзанеллі. — Перш за все, мова йде про те, як побудувати партнерські відносини по всій мережі, по ланцюжках виробництва, щоб це допомагало відновленню біоресурсів. Компанія працює над тим, щоб зменшити викиди СО2 на 50% до 2030 року, а до 50 року стати кліматично нейтральними. Оскільки дві третини викидів СО2 в нашій компанії припадають на сільське господарство, нам необхідно працювати в рамках відновлюваних систем продуктів харчування з партнерами «.
Відновлюване сільське господарство — це відновлення багатства ґрунтів, підтримка біорізноманіття, відновлення водних ресурсів. У цю систему компанія планує інвестувати 1,3 мільярда доларів протягом найближчих п’яти років.
Процес, за фактом, вже стартував: раніше Nestle запустила програму «Господар», яка локалізувала постачальників. Новий етап дозволить постачальникам стати максимально «зеленими». «В рамках відновлюваного сільського господарства в Україні беруть участь вісім місцевих постачальників Nestle, які роблять для нас борошно, приправи для продуктів харчування і насіння», — уточнює Дзанеллі.
Точне землеробство дозволяє визначити «ліки» для поля
Для холдингу «Зернарі» Nestle — це 20-25% всіх поставок. Тому українським аграріям важливо, щоб стратегічний партнер і ключовий клієнт в регіоні бачив, що сільське господарство відповідає найсучаснішим світовим практикам.
«Донедавна ми з Nestle контролювали якість продукту і безпеку, від сировини, пшениці до борошна. Але нинішній проект — це інший рівень. Це бажання йти далі, давати людям більше і брати на себе відповідальність вищу, ніж в звичайних бізнес-процесах, — каже співзасновник «ТОВ «ТД «Зернарі» Іван Мірошниченко. — Це інвестування великих коштів у виробництво, поліпшення якості ґрунту, повернення його родючості, збереження вологи в ґрунті «.
За словами Мірошниченка, до точного землеробства компанія прийшла вже давно: до цього їх змусили зміни клімату. «Наш регіон вже вважається зоною ризикованого землеробства. Ми змушені приділяти час і увагу збереженню вологи, це частина нашої конкурентоспроможності, — каже підприємець. — Ми займаємося точним землеробством. Це технології, які тільки приходять в Україну. Найбільше вони поширені в США, менше — в Європі. Якщо говорити простими словами, це індивідуальне ставлення до кожної частини поля, де технологія повинна дати оптимальне співвідношення родючості залежно від потенціалу ґрунту. Скільки потрібно насіння, з якою щільністю висівати, скільки добрив, засобів захисту «.
При цьому, впевнений аграрій, технології точного землеробства необхідно розвивати у всій країні. «Уявіть собі лікарню. У одного пацієнта болить голова. У іншого — серце. У третього — рука. І всім їм дають одну і ту ж таблетку. У нас в сільському господарстві відбувається те ж саме: використовуються певні середні норми добрив, насіння, захисту. Але кожне поле має свій діагноз. І точне землеробство — це окремі ліки. Ми використовуємо мінімальні клітини в два гектари, — підкреслює Мірошниченко. — Ця технологія розкрила багато для нас самих, ми зрозуміли, що у нас за поля. Залежно від стану, розуміємо, який потрібен гібрид, які добрива. Це вже IT-продукт, робота з великими базами даних «.
Відновити грунт простіше, ніж створити з нуля
В цілому ж, питання сталого землеробства навіть ширше, ніж здається, і від нього дійсно може залежати здатність України залишатися аграрною країною в майбутньому. За останні сто років, каже Іван Мірошниченко, в нашій країні знищено 50% гумусу. Якщо його не починати відновлювати, можна ще років 20 протриматися за рахунок внесення на кожен квадратний метр поля величезної кількості добрив, однак після закінчення даного терміну земля буде непридатна для сільського господарства через вміст величезної кількості солей.
За словами агронома проектів Nestle в Україні Андрія Сюмки, відновити гумус в ґрунтах, в яких він раніше існував, простіше, ніж створювати цю екосистему з нуля.
Згідно з розрахунками, пояснює Андрій Сюмка, зараз сільськогосподарське підприємство «Михайлівське», яке входить в холдинг «Зернарі», виробляє 283 кг викидів СО2 на одну тонну вирощеного зерна. Це нижче, ніж в середньому по Україні та Західній Європі — там показник досягає 400 кг.
Актуальна RISE-модель (спеціальний інструмент розроблений Бернським університетом і дозволяє оцінити рівень стійкості агровиробника), дає господарству 65,8 балів. Найкраще, відповідно до цієї моделі, справи йдуть з показниками «Енергія і клімат» (91 бал), «Управління фермерським господарством» (88 балів), «Умови праці» (81 бал). Найгірше — з біорізноманіттям, тут всього 19 балів, однак цей показник завжди низький для фермерських господарств по цілком логічним причинам: досить складно підтримувати біорізноманіття, якщо вирощуєш певний набір сільськогосподарських культур.
Відповідно, це хороший старт для того, щоб починати програму відновлюваного землеробства. «Зараз ми працюємо над дорожніми картами: це відмова від оранки, фокусування на покривних культурах. На розуміння зрушень закладено 3 роки, тому що ґрунт — це живий об’єкт, який не може дати миттєву відповідь», — говорить Сюмка.