ПарламентськЁ вибори в Укра©нЁ : чинники впливу на електоральний вибЁр

ВЁккЁ ГеслЁ≈ доцент кафедри полЁтичних наук УнЁверситет штату Айова (США)

    ВЁдповЁдно до моделЁ ⌠голосування на пЁдставЁ вирЁшення партЁями прЁоритетних проблем■, позицЁ©, якЁ займають партЁ© з ключових питань, мають явно впливати на долю партЁй в ©хнЁй боротьбЁ за мЁсця у парламентЁ. На вЁдмЁну вЁд цього, якщо полЁтичнЁ партЁ© отримують пЁдтримку головним чином з боку певних культурних або ре╢Ёональних груп, тодЁ вибори будуть бЁльше схожЁ на опитування. ЗгЁдно з моделлю ⌠суспЁльного розмежування■, результати виборЁв вЁдбиватимуть демографЁчнЁ/культурнЁ розбЁжностЁ (характер ЁдентифЁкацЁ© особи Ёз такими групами), а не зважений вибЁр конкуруючих альтернатив у сферЁ зовнЁшньо© та внутрЁшньо© полЁтики або мЁж оцЁнками потенцЁалу кандидатЁв як лЁдерЁв.  

Можна дЁйти такого висновку: ставлення до полЁтичних проблем можуть еволюцЁонувати разом Ёз змЁнами у ставленнЁ до полЁтичних партЁй. Таким чином, динамЁка реагування населення на поведЁнку партЁй пов▓язана Ёз появою самих партЁй в полЁ певних полЁтичних питань, яке в свою чергу змЁню╨ться внаслЁдок дЁй та позицЁй партЁ©.

      Саме коло полЁтичних проблем, що турбують укра©нцЁв, вже достатньо з▓ясовано, однак ще не встановлено емпЁричних зв▓язкЁв мЁж позицЁями партЁй з окремих питань та характером поведЁнки виборцЁв. Ми не намага╨мося екстраполювати американську модель вза╨мовЁдносин мЁж ступенем близькостЁ думки виборця до позицЁ© партЁ© з певного питання та вибором голосувати за партЁю.

       В ситуацЁ© посткомунЁстичного суспЁльства можна очЁкувати, що характер пЁдтримки тЁ╨© чи тЁ╨© партЁ© ╨ навЁть ще бЁльш змЁнний Ё гнучкЁший, або, сказати б, узгоджений Ёз змЁнами у полЁтичному середовищЁ, зважаючи на брак ⌠передачЁ з поколЁння в поколЁння■ належностЁ до певно© партЁ© (Ёз ╨диним можливим винятком ≈ у вЁрностЁ КомунЁстичнЁй партЁ©, що може успадковуватися). Однак той факт, що ми визна╨мо Ёснування вЁдносно нестабЁльних партЁйних уподобань, не обов▓язково означа╨, що ми схильнЁ вважати становище виборцЁв у посткомунЁстичнЁй кра©нЁ унЁкальним або сутт╨во вЁдмЁнним вЁд Ёнших кра©н. Власне кажучи, нестабЁльнЁсть прихильностЁ до партЁй ╨ досить поширеною тенденцЁ╨ю.

       Вважа╨ться, що пЁд час економЁчного спаду виборцЁ бЁльше стурбованЁ страхуванням вЁд безробЁття, добробутом та подЁбними речами, Ё тому в перЁод економЁчних негараздЁв можуть схилитися до обрання лЁвого уряду, аби бути впевненими у тому, що саме в таких напрямках Ё в ©хнЁх Ёнтересах уряд дЁятиме в разЁ крайньо© необхЁдностЁ .

    Суб▓╨ктивнЁ уявлення виборцЁв про економЁчнЁ показники ≈ це промЁжна змЁнна, що пов▓язу╨ макроекономЁчнЁ умови та полЁтичнЁ уподобання виборцЁв. Тут аргументацЁя досить проста: залежно вЁд того, наскЁльки оптимЁстично налаштованЁ виборцЁ стосовно сво©х економЁчних перспектив та економЁчних перспектив кра©ни, вони можуть надати перевагу збереженню полЁтичного статусу кво Ё тим самим пЁдтримати чинний уряд . Основна гЁпотеза поляга╨ в тому, що позитивнЁ оцЁнки економЁчно© ситуацЁ© прямо корелюють з пЁдтримкою чинно© влади, тодЁ як економЁчний песимЁзм може призводити до ©© поразки. Загальне економЁчне становище ╨ потужнЁшим чинником впливу на рЁшення виборцЁв за кого голосувати, нЁж особисте фЁнансове становище.

    Ще однЁ╨ю проблемою, що спричиня╨ розкол укра©нського електорату, ╨ так зване ⌠росЁйське питання■. Чи повинна Укра©на домагатися повно© незалежностЁ чи ж ©й знову треба об▓╨днатися з РосЁ╨ю?  Президент Укра©ни ЛеонЁд Кучма докладав великих зусиль, аби переконати виборцЁв у тому, що не буде нЁяко© насильницько© укра©нЁзацЁ© етнЁчних росЁян Укра©ни, Ё що РосЁя надовго залишатиметь головним партнером Укра©ни. Разом з тим Президент Кучма досить неоднозначно говорить про те, що напрямок Укра©ни ≈ Ёнте╢рацЁя в ╙вропейський Союз та тЁсна багатостороння спЁвпраця з НАТО ≈ залишиться незмЁнним.

Вважа╨ться, що рацЁонально вмотивованЁ виборцЁ пЁдтримують ту партЁю, чия позицЁя з важливих питань ╨ найближчо© до ©хньо© власно©   ╡з зростанням рЁвня освЁченостЁ та поЁнформованостЁ виборцЁв характер вирЁшення прЁоритетних проблем, слЁд припустити, вЁдЁграватиме все значнЁшу роль у визначеннЁ того, за яку партЁю вони будуть голосувати.

     Проте необхЁдною передумовою ⌠рацЁонального■ голосування на пЁдставЁ характеру вирЁшення прЁоритетних проблем ╨ здатнЁсть виборцЁв бачити розбЁжностЁ мЁж партЁями у характерЁ вирЁшення прЁоритетних для виборцЁв проблем.

     ВиборцЁ на ЗаходЁ зрЁдка, а то й нЁколи не стикаються з проблемою укра©нського виборця. За тако© велико© кЁлькостЁ полЁтичних органЁзацЁй, що заповнили всю полЁтичну арену (зазначимо, що багато з них ╨ не достатньо розвиненими партЁями, а, радше, асоцЁацЁями виборцЁв на пЁдтримку окремих кандидатЁв), виборцям важко визначити зв▓язок сво╨© позицЁ© з певного прЁоритетного питання Ёз вЁдповЁдною позицЁ╨ю полЁтично© партЁ©.

     Якщо виборцЁ не впораються з таким обсягом ЁнформацЁ©, то може виникнути велика проблема. Ще одна проблема може виникнути тодЁ, коли позицЁ© певних партЁй з певних питань збЁгаються, Ё тодЁ виборцЁ не мають змоги розрЁзняти партЁ© на основЁ ©хнЁх передвиборних платформ.

    Проте Ёз стратегЁчних мЁркувань виборцЁ можуть зменшити кЁлькЁсть прийнятних альтернатив, поступово вЁдмовляючись вЁд непрохЁдних, на ©хню думку, кандидатЁв (у цьому разЁ ≈ партЁй). Якщо двЁ партЁ© мають подЁбнЁ платформи, то виборцЁ просто вибирають ту партЁю, яка, як вони вважають, ма╨ найкращий шанс пройти до парламенту. Для цього потрЁбне знання вЁдносно© сили партЁй на пЁдставЁ опитувань громадсько© думки. Таку вимогу щодо характеру поЁнформованостЁ виборцЁв все важче виконувати, оскЁльки все бЁльше партЁй бере участь у виборчих змаганнях .

     СлЁд також зазначити важливу роль головних лЁнЁй культурного розмежування в укра©нському суспЁльствЁ.  СлЁд вважати, що головнЁ культурнЁ вододЁли в укра©нському суспЁльствЁ Ё надалЁ прямо Ё опосередковано вЁдбиватимуться при вирЁшеннЁ виборцями питання, за кого голосувати, на пЁдставЁ ЁдентифЁкацЁ© з позицЁями з прЁоритетних питань. МешканцЁ захЁдно© Укра©ни, тЁ, хто говорять укра©нською, а не росЁйською мовою, та вЁруючЁ мають взагалЁ вЁдмЁннЁ вЁд сво©х вЁзавЁ позицЁ© щодо ⌠поляризувальних■ проблем укра©нського суспЁльства, проте такЁ впливи ЁдентифЁкацЁ© не замЁняють голосування на основЁ характеру вирЁшення партЁями прЁоритетних проблем.

      НевирЁшеним ╨ також питання ролЁ ЁдеологЁ© у визначеннЁ поведЁнки укра©нського виборця. НЁбито ж логЁчна гЁпотеза про те, що виборець пЁдтримуватиме ту партЁю, яка наголошу╨ на тому ЁдеологЁчному напрямЁ, що його пЁдтриму╨ виборець. Проте багато укра©нських громадян не хочуть ЁдентифЁкувати себе з якоюсь ЁдеологЁчною позицЁ╨ю, а стосовно тих, хто це робить, можна припустити, що на додаток до голосування на пЁдставЁ ЁдентифЁкацЁ© сво©х позицЁй при виборЁ, за кого голосувати, певну роль вЁдЁгра╨ також ЁдеологЁчна позицЁя.

Встановлено, що найЁмовЁрнЁшЁ учасники виборЁв — люди похилого вЁку, люди з кращою освЁтою, селяни, а не городяни, люди, що мають бЁльший склад сЁм▓©, люди, якЁ працюють на повну ставку, люди, якЁ загалом негативно оцЁнюють економЁчний стан держави, представники захЁдно© Укра©ни та люди, якЁ частЁше вЁдвЁдують церкву. Вже добре вЁдомо, що особи похилого вЁку та тЁ, якЁ мають кращу освЁту, бЁльше схильнЁ до участЁ у виборах  . Зв▓язок мЁж релЁгЁйнЁстю та участю у виборах було доведено стосовно Ёнших ситуацЁй  . Таким чином,   модель передбачення участЁ у виборах в Укра©нЁ подЁбна до пояснень участЁ у виборах в Ёнших кра©нах, хоча питання впливу на участь у виборах таких чинникЁв, як невдоволенЁсть економЁчною ситуацЁ╨ю, залиша╨ться досить суперечливим.

 ╡ншими важливими чинниками характеру голосування за партЁ© ╨ скорЁше за все особисте фЁнансове становище (прибуток сЁм▓©) та оцЁнки стану нацЁонально© економЁки (соцЁотропнЁ оцЁнки), ЁдеологЁчна позицЁя, оцЁнка кандидатЁв та джерела ЁнформацЁ© (рЁзнЁ впливи передвиборно© кампанЁ©). Ми вважа╨мо, що узгодженЁсть мЁж власною позицЁ╨ю виборця з прЁоритетних питань та опублЁкованою позицЁ╨ю полЁтичних партЁй ╨ досить надЁйним, проте не ╨диним показником, що дозволя╨ передбачати електоральний вибЁр  .

ПозицЁ© з певних прЁоритетних проблем ╨ найЁстотнЁшим моментом, який зумовлю╨ електоральний вибЁр . Якщо пЁдтримка певно© партЁ© залежатиме головним чином вЁд впливу референтних груп або ЁдентифЁкацЁ© з партЁ╨ю, що ймовЁрнЁше тодЁ, коли партЁ© матимуть вЁдносно подЁбнЁ платформи, то вЁдмова вЁд голосування за незначнЁ партЁ© Ёз стратегЁчних мЁркувань ста╨ малоймовЁрною. Це уточнення  врахову╨ велику роль, що ©© вЁдЁграють чинники культурно© ЁдентифЁкацЁ© в суспЁльствах, роздЁлених на основЁ релЁгЁ© або мови спЁлкування, проте це не зменшу╨ реальностЁ голосування на пЁдставЁ характеру позицЁй партЁй щодо шляхЁв вирЁшення прЁоритетних проблем тодЁ, коли електорату пропону╨ться чЁткий вибЁр (Ё нада╨ться повна ЁнформацЁя). Можна стверджувати, що цей висновок правильний стосовно значно© частини кра©н колишнього Радянського Союзу та СхЁдно© ╙вропи.

      ПЁдтримка партЁй базу╨ться на близькостЁ власних позицЁй виборця з прЁоритетних питань Ёз опублЁкованою полЁтичною платформою партЁ©. Тому тЁ позицЁ© з прЁоритетних питань, що насправдЁ вЁдбивають стЁйкЁ лЁнЁ© розмежування в укра©нському суспЁльствЁ, саме й становлять найвЁрогЁднЁшу основу деяких стЁйких характеристик розстановки партЁйних сил. Якою ж мЁрою позицЁ© з цих трьох головних проблем вЁдбивають такЁ лЁнЁ© розмежування? ╡ якою мЁрою позицЁ© з цих проблемних питань вЁдбивають короткотермЁновЁ чинники, такЁ, наприклад, як поточна економЁчна ситуацЁя в кра©нЁ? На цЁ запитання можна знайти вЁдповЁдь досить легко, здЁйснивши регресний аналЁз цих трьох позицЁй стосовно широкого кола соцЁодемографЁчних та ЁдентификацЁйних чинникЁв разом Ёз нашими стандартними прийомами оцЁнки економЁчно© ситуацЁ©.

    Стосовно запитання про те, чи в Укра©нЁ ма╨ бути одержавлена економЁка Ёз державною власнЁстю чи ж приватно-ринкова економЁка, найпомЁтнЁшим вида╨ться розрив поколЁнь: старшЁ люди становлять численну групу, яка переважно висловлю╨ться за централЁзоване планування та державну власнЁсть. ОскЁльки ефект поколЁнь пов▓язаний Ёз часовим параметром, то можна очЁкувати, що пЁдтримка ринкових перетворень поступово ставатиме типовою для укра©нського суспЁльства. Ще одним найкращим Ёндикатором позицЁ© щодо цЁ╨© проблеми ╨ фЁнансовий показник: соцЁотропнЁ оцЁнки та прибуток родини. Таким чином, якщо економЁчна ситуацЁя в Укра©нЁ покращуватиметься, то досить ймовЁрно, що й зростатиме пЁдтримка ринкових перетворень. Беручи до уваги цЁ чинники, можна стверджувати, що розподЁл кра©ни на захЁд та схЁд все-таки Ёсну╨: на сходЁ Укра©ни бЁльше схильнЁ до одержавлено© економЁки та державно© власностЁ, нЁж на заходЁ.

    Вплив чинникЁв ЁдентифЁкацЁ© помЁтнЁша, нЁж економЁчнЁ мЁркування, коли йдеться про вЁдносини з РосЁ╨ю, нЁж це було з вибором економЁчно© системи. Знову ж таки, спостерЁга╨ться розмежування мЁж молодими Ё старими, але разом з тим помЁтне розмежування мЁж вЁруючими та невЁруючими. Укра©номовне населення та мешканцЁ захЁдних ре╢ЁонЁв менше схильнЁ до думки про об▓╨днання з РосЁ╨ю. Це стЁйка Ё давня лЁнЁя суспЁльного розмежування. Стосовно проблеми Ёнте╢рацЁ© з ╙вропою, розмежування мЁж сходом Ё заходом кра©ни, соцЁотропнЁ оцЁнки та знову ж таки рЁзниця у вЁцЁ виявляються сталими Ёндикаторами позицЁ© з прЁоритетних проблем. В цЁлому виплива╨ висновок, що розмежування по лЁнЁ© ⌠схЁд-захЁд■ (що представлено не тЁльки в планЁ ре╢Ёону проживання, Ё в планЁ мови спЁлкування та релЁгЁйностЁ) все ще залиша╨ться помЁтним у межах всЁ╨© Укра©ни. Однак вЁдчутним також ╨ ефект поколЁнь. ЕкономЁчна ситуацЁя, яку можна вважати короткотермЁновим чинником, також вплива╨ на пЁдтримку реформ та на ставлення до зовнЁшнЁх вЁдносин.  

     Отже, так само, як Ё на виборах у ВеликобританЁ© та США, виборцЁ в Укра©нЁ голосують так, як можна очЁкувати на пЁдставЁ ©хнЁх позицЁй з прЁоритетних проблем. ПоведЁнка виборцЁв в Укра©нЁ не унЁкальна Ё не якесь певне ■посткомунЁстичне вЁдхилення■ вЁд поведЁнки виборцЁв на ЗаходЁ.

    Укра©нськЁ виборцЁ, незважали на змЁни у полЁтичних ЁнституцЁях, з якими вони стикаються, голосують так, як можна спрогнозувати на пЁдставЁ виявлення мотивацЁй щодо позицЁй з прЁоритетних питань та вЁдповЁдно до моделЁ лЁнЁй розмежування чи ЁдентифЁкацЁйною моделлю. СоцЁодемографЁчнЁ, мовнЁ та ре╢ЁональнЁ розбЁжностЁ ≈ прямо чи опосередковано ≈ насправдЁ-таки впливають на рЁшення виборцЁв через лЁнЁ© розмежування стосовно характеру вирЁшення проблем у суспЁльствЁ. Однак позицЁ© з прЁоритетних питань, що певною мЁрою залежать вЁд короткотермЁнових чинникЁв, таких, наприклад, як економЁчне становище, також виступають як незалежнЁ Ёндикатори характеру голосування в моделях вибору, за кого голосувати. Коли позицЁ© партЁй з певного кола проблем збЁгаються (тобто, коли партЁ© мають подЁбнЁ полЁтичнЁ платформи), ЁдентифЁкацЁйнЁ чинники та впливи перебЁгу передвиборно© кампанЁ© виступають ╨диними Ёндикаторами можливого голосування за ту чи ту партЁю. ╡дентифЁкацЁя виборцЁв за шкалою ⌠лЁвЁ-правЁ■ не ма╨ великого значення для багатьох укра©нських виборцЁв.

    ГолосуваннЁ на пЁдставЁ позицЁй з прЁоритетних проблем за тако© багатопартЁйно© системи часто призводить до кризи у парламентЁ. Жодна з провЁдних партЁй не ма╨ бЁльшостЁ у парламентЁ, достатньо© для того, аби впливати на нього з метою прийняття послЁдовно© законодавчо© програми економЁчного вЁдродження та полЁтичних реформ.

     Глибоко зачЁпа╨ громадян Укра©ни економЁчний спад в кра©нЁ. Люди, що негативно оцЁнюють економЁчне становище, найпершЁ схильнЁ до участЁ в голосуваннЁ, вони найменше схильнЁ пЁдтримувати ринковЁ реформи Ё ©х найменше влаштову╨ Ёнте╢рацЁя в ╙вропу. Таким чином, ринковЁ реформи не мають шансу на сприйняття або пЁдтримку бЁльшЁстю, якщо вони просто завдають занадто пекучого болю людям. Укра©нськЁ виборцЁ дЁють рацЁонально методом проб Ё помилок, коли схиляються до комунЁстЁв, оскЁльки це партЁя, що найкраще представля╨ ©хнЁ власнЁ Ёнтереси у найважливЁших сферах сьогоднЁшнього життя.

(фрагмент статтЁ «Голосування укра©нських виборцЁв з орЁ╨нтацЁ╨ю на шляхи вирЁшення партЁями прЁоритетних проблем «, «ПолЁтична думка» ╧ 3 2001)