Уже декілька тижнів не вщухають розмови про ризики масштабного наступу Росії на територію України. Начальник ГУР Кирило Буданов заявив, що вторгнення росіян може відбутись у січні-лютому одразу з кількох напрямків: через ділянки східних кордонів – як контрольовані, так і не підконтрольні Києву, – а також з Криму і Білорусі. Тобто, йтися може, зокрема, про Харків, де зосереджена значна частка військової промисловості України, або білоруський кордон, звідки – найкоротший шляхом до української столиці.

Західні медіа з посиланням на розвідку США надають схожу інформацію. Bloomberg пише, що Росія посилила дезінформаційні атаки проти України. Очевидно, РФ готує і агентів для дестабілізації ситуації в Україні, щоби легше займати території.

Що на все це кажуть у Кремлі? Все традиційно: «вы все врете» і, як завжди, винний Київ. «Ця істерика нагнітається штучно. (…) не можна виключати, що це камуфляж для прикриття агресивних помислів, які можуть мати місце в Києві. Маються на увазі бажання вирішити проблему південного сходу (України. – Ред.) силовими методами», – заявив прессек Путіна Дмітрій Пєсков.

Чи можливий масштабний наступ РФ? Скажемо так: прогнозувати «недоімперію» – марна справа. Від Путіна можна очікувати чого завгодно. Тож ключове на сьогодні питання – наскільки готове українське військо до найгіршого сценарію?

В коментарі Укрінформу військовий експерт Михайло Жирохов зазначив, що все залежатиме від масштабу. Якщо йдеться про якусь локальну операцію, то тут можливості ЗСУ більш ніж достатні. Якщо ж про повномасштабну війну…

«В будь-якому разі, зважаючи на розміри російської армії, нам буде дуже непросто. І перед українськими вояками стоятимуть два основні завдання: по-перше, протриматися скільки треба до того, як почнуться перемовини із Заходом або, простіше кажучи, РФ зупинить свої війська, а, по-друге, не втратити значні території», – підкреслив він.

«Якщо говорити про готовність української армії, то я її оцінюю на досить високому рівні. Ми вже не такі беззахисні, як у 2014 році. І це аксіома, – наголошує заступник директора Центру дослідження армії конверсії та роззброєння Михайло Самусь. – Однак … Повторюся у тисячний раз: критичними недоліками української системи оборони залишається протиракетна оборона та дефіцит засобів протидії агресору на морі».

Українські ВМС, продовжує він, можна буде вважати мінімально готовими до протидії РФ на рубежі 2023-24 років, коли ми отримаємо перший турецький корвет, два британські ракетні катери та американські «Марк VI».

«У нас також недостатньо ударних ракетних сил, які б могли стримувати РФ як в стратегічному, так і в оперативному планах», – додав пан Самусь.

Навіть попри те, що на початку 2021 року перший дивізіон крилатих ракет «Нептун» був прийнятий на озброєння ВМС ЗС України.

«Розбиваючи на компоненти можливу операцію РФ проти України… Наші сухопутні сили готові паралізувати наземний наступ ворога», – стверджує заступник директора ЦДАКР.

За останні роки ЗСУ отримали тисячі керованих ракет типу «Стугна» та «Корсар». Американці насичують українську армію своїми Javelin (лише протягом останніх двох місяців в Київ прибули чотири партії безпекової допомоги від США. – Ред.). А ще – в нас є ударні БПЛА Bayraktar тощо. Однак…

«Якщо почнеться широкомасштабна військова операція, то спершу РФ задіє засоби радіоелектронної боротьби, потім – ракетні удари, авіаційні підрозділи… І лише після цього – сухопутні війська, – наголошує військовий експерт, – Ракетні удари з усіх факторів становлять найбільшу загрозу. Тому що, якщо уявити, що протягом кількох годин сотні ракет будуть запущені по території України, проти критичних об’єктів державного і військового управління – це створить загрозу, що українські збройні сили втратять керованість. Нам треба нарощувати ПРО».

«Українські військові готові, причому готові до будь-якого сценарію. Власне, вони протягом останніх восьми років щодня це підтверджують. Одна з переваг України полягає в тому, що в нас є понад 200 тисяч людей, які пройшли війну. Певен, що десятки тисяч із них будуть готові за першим закликом стати до лав збройних сил. Це серйозна підготовлена сила. Ворог нас недооцінює», – доповнив директор Інституту світової політики Євген Магда.

До слова, що стосується підготовленої сили… Михайло Самусь окремо згадав про військову еліту держави – ССО ЗСУ.

«Це сила, яка дорівнює ракетній зброї. Сили спеціальних операцій можуть підготувати десятки, а то й сотні ДРГ й… тоді Путіну не позаздриш. Адже за одну добу наші ДРГ здатні залишити 2/3 РФ без електроенергії, без газу…», – підкреслив заступник директора ЦДАКР.

Отже, плануючи широкомасштабний наступ проти України, в Кремлі повинні зважити також і на цю обставину, і добре подумати про відповідні наслідки.

Між тим, зважаючи на деякі проблеми з нашими можливостями… Питаємо в експертів, що протягом найближчих місяців варто було б іще зробити для посилення обороноздатності України? Які є варіанти?

«По-перше, це реальний тиск з боку Заходу. Не обов’язково має йтися про запровадження санкцій проти РФ вже завтра. Це може бути просто якийсь сигнал, який передадуть Путіну напряму, сигнал, який свідчатиме про те, що, наприклад, ті ж США дійсно готові до «вбивства» російської економіки, – каже Михайло Жирохов. – Так уже було в 2014 році, коли президент Швейцарії приїхав до Кремля, щоб передати Путіну якесь послання. Що містилося в цьому посланні – невідомо. Але до повномасштабної війни тоді не дійшло».

Хоча, нагадаємо, Рада Федерації тоді надала Путіну дозвіл на введення військ на територію України.

«По-друге, Україна могла б звернутися до США з проханням розгорнути свою військову базу в Харкові, Сумах, Чернігові, тощо (наприкінці серпня ц.р. колишній спецпредставник Держдепартаменту США в Україні Курт Волкер в інтерв’ю Крим.Реалії висловив думку, що Штати, на запрошення України, цілком могли б розмістити на нашій території тренувальний підрозділ. – Ред.). Це було б величезним ступором для росіян. Незважаючи на те, що говорить Путін, що написав у своїй статті Сурков і так далі – в Москві не готові до війни з НАТО, тому що НАТО їх просто розчавить», – переконує військовий експерт.

В цьому контексті він згадав про країни Балтії та Польщу, які, попри те, що теж знаходяться поряд з РФ, ніколи не будуть прямо атаковані Росією.

«Чи готові американці до такого кроку (розгорнути в Україні військову базу. – Ред.)? Скажемо так, протягом останніх тижнів і США, і Велика Британія неодноразово заявляли про готовність надати нам допомогу в разі загострення. Британське видання The Mirror нещодавно писало, що Об’єднане королівство може перекинути в Україну до 600 своїх військовослужбовців через загрозу вторгнення Росії. Але все це, звісно, потребує часу, протягом якого, повторюся, наші військові повинні протриматися, повинні вистояти під ударом росіян», – підкреслив Михайло Жирохов.

Нарешті, по-третє…

«Крім допомоги західних партнерів, треба розпочати реалізацію плану оборони. Що, зрештою, вже це робиться. Наша армія вже переводиться на режим військового часу. З 24 листопада починається місячний призов оперативного резерву першої черги, у військових термінах це називається прихованою мобілізацією (перша черга ОР – це головна «ударна сила», люди, що мають досвід участі у бойових діях, – Ред.)», – наголосив експерт.

До слова, міністр оборони Олексій Резніков напередодні заявив, що в разі атаки з боку РФ, Україна призве близько 200 тисяч резервістів. Він також нагадав, що з 1 січня набуде чинності Закон про національний спротив: «У нас є розуміння територіальної оборони, у нас понад 200 тисяч в резерві українців і українок. Які пройшли через фронт та мають відповідний досвід. Вони добровільно погодилися бути в цьому резерві, вони, по суті, військовозобов’язані».

Своєю чергою відомий волонтер, військовий Мирослав Гай вкотре повторив про ключовий для нас фактор – повітря. За його словами, російська авіація не має жодних шансів у зіткненні з авіацією НАТО, і Путін боїться створювати приводи для втручання Заходу. Зрештою, саме тому Росія не наважилася застосувати авіацію в 2014 році.

«Якщо наші партнери допоможуть перекрити повітря… Україна зможе реалізувати найкращі якості наших сухопутних сил. Застосування артилерії за умови захисту з повітря обмежить активні дії наземних сил противника. Тут же – нам потрібно додатково закупити ПТРК. Це можуть бути, приміром, «Стугни» українського виробництва, тому що вони достатньо якісні, зрештою, вони обійдуться нам дешевше за американські Javelin, – вважає пан Гай. – Нам потрібно додатково закупити протикорабельні комплекси «Нептун». Якщо ми говоримо про реальне посилення обороноздатності, то Україні потрібно хоча б три таких дивізіони. Нарешті, Україна має робити все можливе, аби нарешті досягнути домовленостей по системах ПРО. Якщо більшість засобів з цього переліку в найближчі тижні/місяці Україна отримає, то, думаю, в такому разі наша обороноздатність стане для РФ тим шматком, яким вона остаточно подавиться».

«Серед першочергових кроків має бути, по-перше, перерозподіл бюджетних коштів на військові потреби. По-друге, це організація максимально інтенсивних візитів в Україну представників дипломатії НАТО, США, Великої Британії та Канади. Сьогодні ми повинні діяти максимально показово і максимально підкреслено, але при цьому, як устиг заявити глава МЗС Дмитро Кулеба, не забувати, що Україна не готується і не буде ні на кого нападати. Доповню: як і не має жодних намірів капітулювати. По-третє, Україні потрібна реальна політична єдність. На даний момент, з цим у нас проблеми. Ну і, по-четверте, ми всі повинні бути свідомі того, що НАТО не піде на відкритий військовий конфлікт з РФ, воювати за нас ніхто не буде. Але, водночас, НАТО може суттєво прискорити поставки озброєнь, боєприпасів, амуніції», – підкреслив Євген Магда.

Що стосується поставок… Як повідомляє CNN, посилаючись на свої джерела в американському уряді, крім збільшення об’ємів по вже затвердженій номенклатурі, адміністрація США розглядає можливість відправки до України додаткової зброї. Зокрема, йдеться про ще більшу кількість комплексів Javelin, міномети, і навіть закуплені в РФ для передачі Афганістану гелікоптери Мі-17 (наших пілотів під ці вертушки навіть перевчати сильно не треба. – Ред.). А ще – ПЗРК Stinger – саме ці портативні засоби ППО, передані американцями у 80-х роках минулого століття афганським моджахедам, значною мірою обумовили поразку Радянської Армії у тій Афганській війні.

Коли чекати поставки такого добра в Україну?

На офіційному рівні якісь заяви із цього приводу відсутні. На думку експертів, плани Вашингтона про озброєння України, які «зливаються» в пресу – швидше попередження для РФ. Водночас, вони також не виключають того, що в разі спроби вторгнення – ці плани будуть реалізовані впродовж лічених днів.

Мирослав Ліскович. Київ