Штаб-квартиру ООН у Нью-Йорку 27–28 жовтня відвідав заступник керівника Офісу Президента України Андрій Сибіга. Він провів переговори з посадовцями організації, зокрема із заступницею генерального секретаря з політичних питань і розбудови миру Розмарі Дікарло та помічницею генсека з прав людини Ільзе Брандс Керіс. Саме в ці дні на розгляд Генеральної асамблеї було винесено проєкти резолюцій щодо ситуації з дотриманням прав людини в окупованому Криму, а також мілітаризації півострова й частин Чорного та Азовського морів.

Кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку поставив панові Сибізі кілька запитань.

— Андрію Івановичу, ви щойно вийшли зі штаб-квартири ООН. Про що там говорили?

— Так, мав зустрічі, під час яких обговорював, зокрема, дві резолюції щодо Криму, внесені сьогодні на розгляд Генеральної асамблеї. Ідеться передусім про оновлену, скажу більше – посилену резолюцію щодо ситуації з правами людини в окупованому Криму.

Розмовляли в ООН також про сприяння у звільненні незаконно утримуваних Росією громадян України, список яких раніше було передано генеральному секретареві. Порушували питання щодо останніх арештів у Криму, зокрема заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, який після участі в Кримській платформі та повернення додому був заарештований окупаційною владою. Обговорювалася також можливість здійснення візиту генерального секретаря ООН в Україну.

— Коли?

— Ну, було б дивно, якби ви цього не спитали…

Коли настане час і буде предметне наповнення такого візиту, над чим працюють і наше Постійне представництво при ООН, і Міністерство закордонних справ.

…Я також ознайомив співбесідників з розвитком ситуації на сході України, розповів про ті виклики, що постають перед нашою державою у зв’язку з добудовою «Північного потоку-2». Зустрів повне розуміння того, що це справді безпековий виклик – і не лише для України, а й для цілого регіону.

— Чи буде тема Кримської платформи включена до резолюції щодо ситуації з правами людини в окупованому Криму?

— Так, безумно. У цій посиленій резолюції, яку внесено на розгляд Генасамблеї, міститься положення щодо Кримської платформи.

— То можна сказати, що в разі її ухвалення це буде перший документ ООН, який офіційно спиратиметься на Кримську платформу?

— В офіційних документах – так.

Крім того, резолюція міститиме додаткові положення щодо кримських татар як корінного народу України.

— Відповідно до закону про корінні народи?

— Так… Ще в ній засуджуватимуться перепис населення російською владою, залучення молоді до військових навчань на окупованій території.

Ми також говорили про результати саміту перших леді, що відбувся в серпні в Києві. Одним із документів, ухвалених за результатами цього саміту, була заява щодо захисту прав жінок і дівчат у зонах конфлікту. Вона засвідчила, як швидко відреагувала українська сторона на виклики, що постали у зв’язку з евакуацією з Афганістану. Наша країна вивезла звідти понад 700 осіб, і серед урятованих була родина Сахри Карімі – відомої афганської кінорежисерки, яка була запрошена на саміт, що проходив тоді в Києві, де вона виступила з промовою. Якраз ухвалення відповідної заяви стало негайною реакцією на це.

— Крім ООН, які ще зустрічі ви мали?

— Я мав честь відвідати головні осередки українські громади у Нью-Йорку. Це дало мені змогу ще раз пересвідчитися у величезному потенціалі й можливостях цих надзвичайно організованих об’єднань українців. Зокрема, у Нью-Йорку я побував в Українському інституті Америки, Українському музеї, у Нью-Джерсі відвідав пантеон видатних постатей української історії.

— Як відомо, невдовзі після тривалої перерви збереться Комісія стратегічного партнерства України та США, де буде ухвалено оновлену Хартію стратегічного партнерства. Уточніть, коли саме збереться ця комісія та які істотні зміни передбачатиме документ?

— Комісія збереться в першій половині листопада. Ми зараз перебуваємо в активній стадії напрацювання змістовного наповнення цього засідання, де ключовим, безумовно, буде ухвалення оновленої Хартії стратегічного партнерства. Нині триває процес узгодження позицій між сторонами.

Про це, як відомо, домовилися президенти України і США під час нещодавнього візиту Володимира Зеленського до Вашингтона. Вважаю цей візит етапним, адже він справді започаткував нові можливості в нашому двосторонньому порядку денному, з фокусом на оборонно-безпекову сферу. Продовженням цього став візит до Києва міністра оборони США Ллойда Остіна. Ми зараз теж активно працюємо з наповнення тієї стратегічної оборонної угоди, яка була підписана в рамках візиту Президента України до США.

Нагадаю, під час цього візиту започатковано стратегічний енергетичний діалог. У спільній заяві зафіксовано позицію сторін щодо лібералізації торгівлі. На практиці це означає нові можливості щодо доступу до ринків США й розширення на них номенклатури українських товарів. Також ішлося про співробітництво в ядерній енергетиці, протидію «Північному потоку-2», співпрацю в космічній сфері. До речі, Володимир Зеленський був першим Президентом України, який відвідав штаб-квартиру космічного агентства НАСА, де відбулися важливі перемовини щодо можливої участі Україна в космічних проєктах.

Одне слово, усе йде за планом, і комісія невдовзі збереться на своє засідання.

— Адміністрація США заявляла, що «Північний потік-2» не повинен стати новою зброєю Кремля, але ми бачимо, що він нею став. Яких кроків ми очікуємо від наших американських партнерів для протидії енергетичному шантажу з боку Москви?

— Так, ми вже бачимо практичне використання «Північного потоку-2» як геополітичної зброї…

Ми перебуваємо в постійному контакті і з американською, і з німецькою сторонами. Ці країни призначили відповідних спецпредставників. Україна ініціювала консультації з Європейським Союзом щодо загроз і ризиків, пов’язаних з «Північним потоком-2», для енергетичної безпеки Європейського континенту. Указом Президента України створено відповідну група, яка напрацьовує інструментарій – від юридичного до політичного – для протидії цьому проєктові.

— Росія уникає зустрічей у Нормандському форматі, зокрема й на рівні МЗС. Як можна вплинути на її позицію? Чи можливо залучити американських партнерів до переговорного процесу, про що неодноразово заявляв Президент Зеленський?

— Ми не та сторона, яка блокує мирний процес. У нас спільна позиція з Німеччиною і Францією щодо так званого кластерного підходу. Тобто йдеться про поєднання різних підходів, різних форматів для врегулювання ситуації.

— Як ви вже згадували, Володимир Зеленський передав списки близько 450 полонених і президентові США Джо Байдену, і генсеку ООН Антоніу Гутеррешу. На яку підтримку ми розраховуємо?

— Ми сподіваємося на підтримку всіх наших партнерів щодо тиску на Росію, аби на батьківщину повернулися всі незаконно утримувані громадяни… Це питання порушується на всіх зустрічах і на всіх рівнях. На сьогодні поки що зрушень у цьому питанні немає. Тож ми далі активно працюємо з нашими партнерами для досягнення бажаного результату.

Володимир Ільченко, Нью-Йорк

Фото автора