Візит президента Володимира Зеленського у США відбуватиметься в непрості для адміністрації Джо Байдена часи. Зустрічі у Вашингтоні заплановано на 31 серпня — 1 вересня.

31-го президенти зустрінуться віч-на-віч, також очікуються міжвідомчі переговори членів делегації в оборонній, енергетичній, торговельно-економічній сферах.

Крім того, Зеленський зустрінеться з окремими законодавцями, хоча та той час обидві палати Конгресу перебуватимуть на канікулах.

2-3 вересня заплановано відвідання штату Каліфорнія, де президент виступить у Стенфордському університеті на тему двосторонніх відносин України й США. Також повідомлялося про відвідання Кремнієвої долини, компанії Ілона Маска «Тесла».

АФГАНСЬКЕ ТЛО

31 серпня увага всього світу буде прикута до Афганістану, оскільки саме цього дня очікується завершення операції з виведення американських військ, яке на думку експертів, проходить майже за найгіршим сценарієм із усіх можливих.

Весь безлад з терактами й ажіотажем довкола аеропорту Кабула зумовлений тим, що виходу військ з Афганістану не передувала евакуація громадян Америки та афганців, які співпрацювали зі США.

Сотні тисяч одиниць американської зброї через розвал афганської армії, яку підтримували США, опинилися в руках Талібану. Це, зокрема, літаки, бойові вертольоти Black Hawks, бронетехніка, величезна кількість вогнепальної зброї. І США не змогли ліквідувати цю зброю.

Багато говорять про нехтування Вашингтоном інформації, яка надходила по розвідувальних та дипломатичних каналах про наближення катастрофи.

…Усе це спричинило складну внутрішньополітичну ситуацію, яку часто називають «афганською кризою», адже республіканці вже вимагають прибрати з Білого дому радників, котрі радять казна-що, і навіть погрожують імпічментом.

Варіанти розвитку подій можуть бути різні, але схоже, що у будь-якому разі афганський фактор стане невід’ємною частиною історії правління нинішньої адміністрації, котрий випоминатимуть їй ще довго.

Очевидно, що для України та президента Зеленського візит до США – надважлива подія, покликана посилити як позиції України у світі, так і позиції самого Зеленського всередині країни. А ще – перегорнути малоприємну сторінку в історії відносин, коли Україну зробили чинником політичних розбірок між республіканцями та демократами.

Українська сторона доволі стримано коментує майбутній візит. Імовірно, тому, що така важлива для нас подія може бути затінена в інформаційному просторі повідомленнями та коментарями про події в Афганістані. А наростання внутрішньополітичної кризи у США може вплинути на загальний настрій приймаючої сторони, адже драйву такі події ніколи не додають.

Проте, з другого боку, американській адміністрації потрібні й якісь проблиски світла в «темному царстві» невдач та прорахунків.

То чому б Україні не стати тим «проблиском»?

Хіба на афганському тлі не очевидною виглядає ефективність надання військової допомоги нашій країні, яка в сотні разів менша, від тієї, що йшла в Афганістан?

Як написав у газеті «Вашингтон пост» Майкл Макфол, експосол США в Росії, директор Інституту міжнародних досліджень Фрімана Споглі у Стенфордскому університеті, де під час візиту й відбудеться виступ президента Зеленського, підтримка України стає особливо важливою після повернення до влади талібів у Афганістані та в зв’язку з намірами Байдена провести цього й наступного року саміти з питань демократії.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба переконаний, що візит президента України до Вашингтона стане «історією успіху» завдяки системній роботі української та американської сторін з його підготовки.

СТРАТЕГІЧНЕ ПАРТНЕРСТВО

Як розповів міністр, сторони обговорюватимуть три блоки питань: політичний, економічний та безпековий.

Політичний блок передбачає розгляд питань, що стосуються стратегічного партнерства.

«У нас зі Сполученими Штатами з 2008 року стратегічне партнерство, – сказав Дмитро Кулеба. – Безумовно, за цей час усе змінилося, і це стратегічне партнерство потрібно вивести на новий рівень».

Очевидно, ідеться про пожвавлення роботи українсько-американської Комісії стратегічного партнерства, яка не збиралася вже протягом трьох років, та активізації на її базі всіх двосторонніх контактів.

Окрім того, на думку Макфола, Байден і Зеленський могли б розвинути досягнутий прогрес, оголосивши про створення нової двосторонньої комісії з поглиблення демократичних і ринкових реформ, які б спиралися на громадянське суспільство і приватний сектор в обох країнах. Ця ініціатива розширить участь США в програмі демократичних і ринкових реформ, вважає він.

Найважливішим у поїздці Зеленського, вважає колишній спецпредставник Держдепу з питань України Курт Волкер, буде «прагнення зафіксувати, що США та Україна працюють як справжні стратегічні партнери, знаходяться по один бік столу, розглядають проблеми та вирішують їх разом». 

СПІВПРАЦЯ В ОБОРОНІ ТА ВІЙСЬКОВА ДОПОМОГА

Другий блок, безпековий, охоплює широке коло питань, яке стосується військової допомоги Україні, членства в НАТО, а також загроз, пов’язаних із завершенням будівництва «Північного потоку-2».

«Усі розуміємо, що це протидія російському агресору, питання Донбасу, питання Криму, куди і як будемо рухатися. Ми будемо обговорювати кілька дуже конкретних ідей, не можу поки що ними поділитися. Розмова з цього питання була предметна», – зазначив Кулеба.

Раніше міністр оборони Андрій Таран заявляв, що у Вашингтоні очікується підписання двосторонніх документів в оборонній сфері. 

Наразі спливає термін дії Концепції розвитку партнерства між Міноборони України та Пентагоном, підписаної у вересні 2016-го і розрахованої на п’ять років, на основі якої досі будувалася співпраця. Тому можна очікувати на подібний базовий документ на наступний період.

«З 2014 року українці ведуть пряму боротьбу проти Путіна і його довірених осіб, – нагадує Макфол. – Байден повинен відзначити Україну як найважливішого партнера з безпеки в Європі й оголосити про нову велику військову допомогу… Цей пакет має бути зосереджений на оборонній зброї, включати більшу кількість протитанкових ракетних комплексів, а також модернізовані радари для підвищення їх ефективності». Зрештою, він не єдиний американський експерт, який вважає, що військова допомога від США може бути й більшою. Утім, це великою мірою питання до української сторони на переговорах, зокрема з доведення справжньої доцільності та ефективності її використання. Окрім того, хоч про це й зарано говорити, певне «вікно можливостей» щодо розмірів військової допомоги партнерам США, у тому числі й Україні, у подальшому може створити і закінчення військової місії Сполучених Штатів у Афганістані. З іншого боку, військова допомога США Україні не може бути безмежною і, наскільки відомо, в американської сторони є й такий аргумент, що треба бути реалістами, і у Росії завжди буде більше зброї, ніж в України.

НАТО, МИРНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ І ПІВНІЧНИЙ ПОТІК-2

Питання членства України в НАТО – одне з ключових, яке президент Зеленський наполегливо порушує на різних рівнях.

Як відомо, США весь час повторюють, що двері Альянсу для нас завжди відчинені, але якоїсь конкретики щодо наближення України до членства, у тому числі щодо Плану дій з набуття членства (ПДЧ), не пропонують, вважаючи, очевидно, що серед союзників по НАТО немає консенсусу з цього питання.

На переконання Волкера, на сьогодні План дій щодо членства виглядає радше перешкодою, аніж шляхом, оскільки певні країни експлуатують питання ПДЧ, заявляючи, що Україна повинна його отримати, але зараз не може це зробити. Це загалом відповідає концепції, яку доводилося чути й з інших джерел, про те, що метою України має бути не ПДЧ – він є лише інструментом, – а саме членство у НАТО.

Що ж має стати альтернативою ПДЧ? На думку Волкера, Київ і Вашингтон мають розпочати відверту розмову про те, як США можуть «просунути вперед питання прагнень України до НАТО».

Україна уже давно домагається активнішої участі США в урегулюванні російсько-українського конфлікту, у тому числі залучення до Нормандського процесу. Напевно, й американці були б не проти, та будь-яка зміна формату потребує згоди всіх учасників. Для Росії участь американців означала б очевидний програш, тож чи піде вона на розширення кола учасників «Норманді»?

Щодо «Північного потоку-2», то Україна розглядає його як серйозну загрозу своїй безпеці й покладається на підтримку США.

Як зазначила посол України Оксана Маркарова, в України і США немає розбіжностей в оцінці «Північного потоку-2» як геополітичного проєкту Російської Федерації. У цьому питанні Україну підтримують обидві політичні сили – і республіканці, й демократи. Більше того, тема України – одна з небагатьох, яка сьогодні об’єднує обидві партії в Конгресі, як влучно висловився Кулеба. У що конкретне виллється така позиція Вашингтона під час візиту Зеленського, поки що невідомо.

Раніше президент України підкреслював, що тема «Північного потоку-2» – серед пріоритетних у порядку денному його зустрічі з президентом США. «Це довгий шлях, навіть якщо до повного завершення «Північного потоку-2» залишається 1% робіт. Одна справа – побудувати газопровід, а інша – запустити його, на це потрібен час. Необхідно дотримуватися норм міжнародного права та міжнародних енергетичних стандартів. Потрібно враховувати також гарантії. Ми використаємо час для захисту власних інтересів», – казав Зеленський. За його словами, навіть після закінчення будівництва трубопроводу є імовірність, що він не запрацює.

Радниця міністра енергетики Олена Зеркаль пояснювала, що «є питання щодо того, чи буде сертифікований Nord Stream 2 AG як оператор». «У самій угоді Німеччина каже про те, що дотримуватиметься духу та букви європейського законодавства щодо застосування всіх норм та вимог третього енергетичного пакету ЄС», – сказала вона. Зеркаль уточнила, що «Північний потік-2» був поданий на сертифікацію як оператор. «Він не є відокремлений від Газпрому. І фактично це порушує законодавство ЄС».

ЕКОНОМІКА ТА ІНВЕСТИЦІЇ

Третій блок стосується питань економіки, зокрема американських інвестицій в Україну.

Кулеба зазначив, що наша країна має намір заявити про готовність до збільшення частки американських інвестицій в українську економіку.

«Ми можемо побудувати дуже ефективне партнерство з американським бізнесом й американськими фінансовими установами. Готуємо до візиту конкретні проєкти з назвами, цифрами, терміном реалізації, які передамо на розгляд американської сторони», – сказав міністр.

Судячи з усього, економічний блок також охоплює відвідання Кремнієвої долини та очікувані домовленості про співпрацю з підприємством – лідером електромобільної індустрії.

А ЧОГО ХОЧУТЬ АМЕРИКАНЦІ

На переговорах обидві сторони чогось очікують одна від одної. Чого ж хочуть від нас у Білому домі?

У посиленні стратегічного партнерства однаково зацікавлені й у Києві, й у Вашингтоні. Водночас, як завжди, хочуть почути певні зобов’язання від української сторони про те, що демократичні процеси та реформи триватимуть і поглиблюватимуться.

Та, як зазначає Макфол у згадуваній публікації, Україні є з чим їхати до США.

Вона ухвалила історичний закон про земельну реформу. Запроваджує електронне урядування. Парламент прийняв новий закон про корінні народи України. Просуває великий пакет судових реформ, який отримав схвалення Венеціанської комісії. Влада здійснила позитивні кадрові зміни в Генеральній прокуратурі й домоглася значного прогресу в роботі Національного антикорупційного бюро.

В Україні проходять вільні, справедливі та конкурентні вибори, нагадує експерт. Вона підтримує громадянське суспільство й розвиває конкуренцію серед приватних медіа-компаній, дарма що багато з них належить олігархам.

Після «початкового коливання», вважає Макфол, Зеленський почав діяти більш рішуче. Його рішення заборонити проросійські телеканали й висунути звинувачення стосовно їхнього власника і союзника Путіна Віктора Медведчука в державній зраді «було сміливим вчинком, який потребує підтримки США». Те саме стосується його дій щодо олігарха Ігоря Коломойського. «Ці зусилля з повалення олігархічної влади потребують заохочення», – переконаний експерт.

І в США, судячи з усього, чекають, коли Верховна Рада уже з вересня візьметься за продовження цієї роботи.

Підтримка України потрібна не лише Україні, а й самим Сполученим Штатам, нинішній адміністрації, вважають американські експерти. Ексзаступник Генсека НАТО Александр Вершбоу нещодавно опублікував статтю з промовистою назвою «Байден може утвердити знову своє лідерство, підтримуючи Україну в її протистоянні з Росією». Експерт переконаний, що президент США має використати зустріч із Зеленським, «щоб продемонструвати готовність Америки посилити свою підтримку України та захистити заснований на правилах міжнародний порядок».

Володимир Ільченко, Нью-Йорк