Ми можемо перетворити виклики цієї війни на можливості під час відновлення: зробити свою країну ефективнішою, зеленішою, більш сталою та безпечною

Британська The Guardian та японський NHK, американські CNN та Politico, французькі RFI та France 24, німецькі DW та ARD, міжнародні інформагенції Reuters та AP й навіть наднаціональні інтернет-платформи Yahoo та msn зробили публікації про участь України у СОР29. Загалом ідеться про понад сотню матеріалів у світових медіа. 

Зізнаюся, коли ми готувалися до СОР29, то одним з ризиків, які опрацьовувала команда Міндовкілля, був можливий брак уваги до України з боку медіа. Але ми мали важливу мету: розповісти світові про наслідки російської агресії для довкілля. Не тільки українського. Понад 180 мільйонів тонн парникових газів викинуто в атмосферу тільки через розв’язану росіянами війну. “Клімат не має кордонів”, – часто лунало на цій конференції. І це правда.

Підрив Каховської ГЕС, майже 140 тисяч квадратних кілометрів замінованих територій, 71 млрд доларів тільки довкіллєвих збитків… Наслідки повномасштабної російської збройної агресії були показані на стінах Українського павільйону – по суті величезного полотна в 120 квадратних метрів, розписаного художницею Олександрою Жумайловою.

Наш простір, за найскромнішими підрахунками, відвідали понад 7 тисяч людей. Це не рахуючи десятків високопосадовців зі США, Японії та країн Євросоюзу, представників Єврокомісії та керівників впливових міжнародних організацій. І кожному ми з командою приділяли належну увагу: спілкувалися, розповідали правду про Україну, дарували символічні сувеніри.

ЗВІДКИ ВЗЯТИ ГРОШІ НА ЗЕЛЕНЕ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ?

Водночас Україна їхала до Баку не лише, щоб розповісти світові про наслідки повномасштабної російської збройної агресії і просити допомоги в їх подоланні.

Близько півсотні подій відбулося в Українському павільйоні за 12 днів СОР29. І в багатьох, якщо не в більшості, був один важливий лейтмотив: ця жахлива війна обходиться Україні катастрофічними втратами, передусім людських життів. Але ми можемо перетворити виклики цієї війни на можливості під час відновлення: зробити свою країну ефективнішою, зеленішою, більш сталою та безпечною. 

А далі дискусії переходили в пошук відповіді на цілком практичне питання: де взяти на це гроші?  Тільки я взяла участь в двох десятках таких івентів, як в Українському павільйоні, так і за його межами.

У цьому контексті важливим стало приєднання України до Глобальної Платформи із пошуку партнерів Кліматичного Клубу. Її завдання – звести країни, що потребують підтримки, з міжнародними інвесторами та допомогти їм отримати доступ до новітніх технологій і так підтримати декарбонізацію промисловості.  

Інвестувати у зелене відновлення України готовий і великий міжнародний бізнес. Загалом же на ці потреби ми можемо залучити до $100 мільярдів тільки у вигляді зелених облігацій та інших фінансових інструментів для підтримки відновлення. 

УКРАЇНА – НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР ГЛОБАЛЬНИХ ЗУСИЛЬ

Але, певно, найважливіше, що на СОР29 Україна показала себе як надійний партнер глобальних кліматичних зусиль, що навіть попри повномасштабну російську війну виконує свої міжнародні зобов’язання.

Підтвердження цьому і ухвалений у жовтні рамковий кліматичний закон, який ставить за мету кліматичну нейтральність України до 2050 року. І активізація роботи системою торгівлі квотами на викиди та реформуванням оподаткування викидів двоокису вуглецю. І перегляд Національно визначеного внеску України до Паризької угоди. І зобов’язання в рамках Global Methane Pledge, щоб скоротити викиди метану на 30% до 2030 року.

Особливу увагу на Конференції привернув захід, де Україна представила перші елементи оновленої Стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року.  Важливо, що розробка цього документу не лише відповідає рекомендаціям Паризької угоди, але й є одним із критеріїв євроінтеграції України. І тут Єврокомісія справді високо оцінила наш прогрес.

Тут СОР став важливим майданчиком “звірити годинники” з Брюсселем. На одній з таких зустрічей наша делегація проінформувала партнерів про останні досягнення, а також заявила про амбіції вже наступного року відкрити переговори за Кластером 4. «Зелений порядок денний та стале з’єднання». 

Надзвичайно корисним для всього світу стане досвід України в обрахуванні довкіллєвих збитків, завданих війною. І перший крок у створенні надійної методики оцінки викидів парникових газів, пов’язаних із бойовими діями, був зроблений саме на СОР29. Відповідні інструкції – плід спільної праці Міндовкілля, ГО “Екодія” та нідерландського кліматолога Леннарда де Клерка. 

Це важливо, бо тільки зібрані належним чином дані зможуть стати незаперечними доказами в міжнародних судах. Так вдасться притягнути агресора до відповідальності і домогтися відшкодування збитків. 

А ще тільки на COP29 Україна представила понад 50 екологічних ініціатив держави, бізнесу та громадськості. Довгий час Україна була відома, як продовольчий кошик Європи. Тепер Україна може стати “інноваційним кошиком” Європи, зауважив на конференції керівник однієї з українських клін-тек компаній. 

Те ж саме стосується чистої енергетики, адже за рахунок вітрової, сонячної та водної генерації Україна потенційно може виробляти майже у 10 разів більше, ніж потрібно для забезпечення власних потреб.

У ПІДСУМКУ…

На СОР29 ухвалили одразу кілька важливих рішень. Одне з них –  збільшення колективної цілі кліматичного фінансування втричі – до 300 мільярдів доларів на рік до 2035. Ми прагнемо, щоб це також сприяло програмам зеленої енергетики та відновлення і для України.

Крім того, ухвалені довгоочікувані рішення за статтею 6 – ринкові механізми Паризької угоди, які вже можна вважати операціоналізованими. Україна підписала два меморандуми з Швейцарією та Японією і ці рішення допоможуть нам та іншим країнам у створенні національних законодавчих рамок для статті 6. 

Можливо, деякі теми Конференції ООН зі зміни клімату здаються нам далекими та другорядними. Особливо в умовах, коли Україна бореться проти агресора за виживання. Але зміна клімату стосується і нас. Крім того, довкіллєва політика – надзвичайно важлива складова європейської інтеграції України. А це вже – наш стратегічний пріоритет.

На таких заходах ухвалюються справді глобальні рішення, які вже незабаром будуть реалізовуватися в країнах, які під цими рішеннями підписалися. Нам треба готуватися до таких змін. І те, що участь в СОР29 взяла така велика кількість представників української влади, бізнесу та громадянського суспільства свідчить про те, що вони усвідомлюють цю необхідність.

Довкіллєва політика стає кроссекторальною і це не просто добре – цього не уникнути. «Зелені» стандарти повинні враховувати всі сектори української економіки і весь бізнес – від малих індивідуальних підприємців до потужних загальнонаціональних компаній всіх форм власності. І практично всіх видів діяльності.

Кроссекторальність, яку ми продемонстрували на СОР29, на практиці доводить: навіть попри повномасштабну російську війну ми демонструємо рішучість бути відповідальною країною цивілізованого світу.

Вікторія Киреєва, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів

Міндовкілля

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства