╡мперська складова «укра©нсько© ЁдеологЁ©» та пострадянська бюрократЁя

ЛеонЁд СОЛОНЬКО — експерт Центру полЁтичного аналЁзу Ё консультування при журналЁ «ПолЁтична думка», кандидат фЁлософських наук

Успадкувавши вЁд ЁмперЁ© сво╨ панЁвне становище у системЁ суспЁльного подЁлу працЁ, використовуючи сво© можливостЁ щодо контролю всЁх соцЁальних ресурсЁв — як матерЁальних, так Ё духовних, «нова» стара бюрократЁя по сутЁ намага╨ться вЁдтворити ЁмперЁю в однЁй окремо взятЁй кра©нЁ й закрЁпити свЁй упривЁлейований статус навЁчно. ВЁд самого початку свого самостЁйного правлЁння, тобто правлЁння без оглядання на Москву, ©й доводиться дЁяти у дуже складнЁй ситуацЁ©. СуспЁльство тимчасом роздЁлене на три прошарки:

1) так званий радянський народ, який становить переважну частину нашого суспЁльства, житт╨вЁ цЁлЁ та прЁоритети якого залишилися практично тими самими, що й за часЁв Радянського Союзу. Иого життя за сво©м укладом так само фактично не змЁнилося, тЁльки стало набагато гЁршим. СповЁдуючи у сво©й масЁ патерналЁстичну громадову ЁдеологЁю, вони в усьому залежать вЁд держави, звЁдси ©хнЁ поступливЁсть Ё покЁрливЁсть долЁ;

2) новонароджуваний нацЁональний капЁталЁст, який сво©м Ёснуванням поступово легЁтиму╨ться як потенцЁйно незалежна вЁд бюрократЁ© соцЁальна сила. Проте наявнЁсть незалежного вЁд держави виробника багатств кида╨ виклик бюрократЁ© й мЁстить потенцЁйну загрозу соцЁально-економЁчнЁй системЁ, що постала в Укра©нЁ;

3) жерцЁ державно© машини, якЁ присвятили себе самовЁдданому служЁнню Ёнтересам держави як самоцЁлЁ. На прикладЁ РосЁйсько© ЁмперЁ© та Радянського Союзу добре простежуються головнЁ тенденцЁ© розвитку держави як самоцЁлЁ. Для тако© держави головними прЁоритетами ╨ територЁальна експансЁя та вЁйськова потужнЁсть. Саме з ними пов’язують Ё на ©хньому матерЁалЁ Ёнтерпретують сакральну суспЁльну мету.

Нова укра©нська держава незорЁ╨нтована на такЁ прЁоритети, Ё при цьому чиновники добре усвЁдомлюють принципове безсилля цЁ╨© держави у досягненнЁ таких цЁлей. ЗвЁдси певне пЁдсвЁдоме прагнення до компенсацЁ© комплексу державно© меншовартостЁ, яке виявля╨ться у суто символЁчних акцЁях.

НовЁ часи, проте, призвели до Ёстотних змЁн у ставленнЁ бюрократЁв до держави. На мЁсце самовЁдданого виконання священного обов’язку, за яке держава достатньо щедро винагороджувала сво©х вЁдданих слуг, прийшли тверезий розрахунок Ё ставлення до держави мов до дЁйно© корови. Проголошена ще Горбачовим свобода пЁдпри╨мництва насправдЁ означала свободу збагачення. ЛегЁтимЁзацЁя ЁндивЁдуального багатства зруйнувала найважливЁше табу ЁмперЁ©, зняла заборону на збагачення бюрократЁ©. ВЁдтодЁ чиновники починають збагачуватися ╨диним вЁдомим ©м способом — за рахунок держави. Створюються позЁрно пЁдпри╨мницькЁ структури, якЁ здЁйснюють перерозподЁл грошових потокЁв держави на користь конкретних представникЁв державно© машини. Це означа╨ крах попередньо© бюрократично© ЁдеологЁ© служЁння, якЁй залишають роль офЁцЁйного фасаду за яким прихована робота з особистого збагачення.

Незважаючи на немовби нове, але як Ё колись цинЁчне ставлення до сво╨© роботи, нова бюрократЁя не менш нЁж стара зацЁкавлена у змЁцненнЁ держави. ╡нша рЁч, що новий пЁдхЁд до держави як до устрою для особистого збагачення робить необхЁдним наголос на внутрЁшнЁ репресивнЁ механЁзми й послабля╨ агресивнЁ тенденцЁ© держави. ВсерединЁ укра©нсько© бюрократЁ© спЁвЁснують двЁ групи чиновникЁв: чиновники-традицЁоналЁсти — свого роду бюрократи-ЁдеалЁсти, якЁ як Ё колись готовЁ слугувати державЁ, та новЁ бюрократи, чиновники, якЁ використовують державу в сво©х особистих цЁлях, що в принципЁ обтяжене колЁзЁями всерединЁ бюрократичного спЁвтовариства, якЁ на феноменальному рЁвнЁ виглядяють як боротьба чесних з нечесними, прогресивних з реакцЁонерами тощо. Проте не слЁд тЁшити себе ЁлюзЁями. ╡нтереси нашо© держави протистоять Ёнтересам переважно© частини суспЁльства, незалежно вЁд того, чи то прагматики, чи то ЁдеалЁсти стоять бЁля керма державно© влади.

Здобуття Укра©ною незалежностЁ було по сутЁ бюрократичною революцЁ╨ю, в результатЁ яко© мЁсцева бюрократЁя дЁстала незалежнЁсть вЁд бюрократЁ© Ёмперського центру. Саме ця обставина ╨ головним суспЁльно-економЁчним змЁстом цЁ╨© подЁ©. Ми отримали незалежну державу (точнЁше, фрагмент старо© держави став незалежним), але не незалежне суспЁльство. Радше частина старого ╨диного суспЁльного простору, не набувши специфЁчностЁ, для Ёснування яко© потрЁбна незалежнЁсть, стала пЁдгрунтям, живильним бульйоном для чиновничого апарату, який зробився незалежним. Природно, що таке утворення призвело до руйнування та послаблення тЁ╨© частини ╨диного суспЁльства радянського типу, яке потрапило пЁд його виснажливу владу.

Фрагмент статтЁ, що друку╨ться в журналЁ «ПолЁтична думка» ╧1 2001р.