Про це заявила в коментарі Укрінформу співзасновниця Міжнародного центру української перемоги (ICUV), членкиня правління ЦПК Олена Галушка.

«Таке бачення точно було два роки тому. Я б сказала, що тоді воно було мейнстримом. Зараз воно змінюється. Все ще є партнери, які це розглядають так, але їх кількість уже менше», – сказала вона, відмовившись назвати такі країни.

Галушка пояснила, що партнери України не є монолітними і навіть усередині однієї країни окремі міністерства можуть виступати за більшу підтримку нашої держави, ніж очільник уряду.

«Різні стейкхолдери мають різне бачення питання. Але воно (думка про можливість обговорення з Кремлем долі заморожених активів – ред.) вийшло з мейнстриму і це прийнято в декларації Групі семи та в рішенні ЄС», – наголосила діячка.

Експертне середовище також шукає шляхи зменшення корупційних ризиків при передачі коштів Україні. За словами співзасновниці ICUV, партнерам пропонують створити банк, який буде спільно керуватися ними й Україною за моделлю банку KfW, створеного в рамках плану Маршалла для відновлення Німеччини після Другої світової війни.

Як повідомлялося, у відповідь на російську агресію проти України ЄС застосував проти країни-агресора вже 14 пакетів економічних та індивідуальних санкцій. Обмежувальні заходи ЄС включають блокування у банківських установах ЄС суверенних активів російського Центробанку.

Після початку агресії РФ проти України, за різними оцінками, від 260 до 300 мільярдів євро активів ЦБ РФ були заблоковані у формі цінних паперів та готівки у юрисдикції партнерів по G7, а також у Євросоюзі та в Австралії. Понад дві третини цих заморожених активів перебувають на території ЄС.

Країни «Групи семи» ухвалили рішення до кінця 2024 року надати Україні кредит на 50 млрд дол. за рахунок використання заморожених російських активів. Це американський кредит, але він може бути доповнений європейськими грошима або національними внесками.

Фото: rpr.org.ua