Уночі на 4 березня команда Дональда Трампа видала нові політичні рішення щодо України – Пентагону наказано призупинити всю військову допомогу Україні. Йдеться про зброю, яка вже транспортується літаками та кораблями або й очікує в транзитних зонах у Польщі.

Рік тому, коли Конгрес США з подачі того ж Трампа, який ще не був президентом, протягом кількох місяців не міг проголосувати за пакет допомоги для союзників (України, зокрема), український фронт цей дефіцит дуже відчував – втратами і людськими, і територіальними. ОПК України відтоді зробив помітний ривок в розвитку, та чи можна сказати, що до нових складнощів ми підійшли готовими.

Аналітики називають кілька больових точок в озброєнні, технічному оснащенні військ, для яких американська допомога була критичною. Ми запитали, які є способи їх «лікувати», якщо доведеться терміново шукати заміну усім американським технологіям і послугам. Принаймні, ці ризики визнають і не ігнорують навіть європейські партнери – так, стало відомо, що на рівні Європейської комісії з’ясовують, як забезпечити нас супутниковим зв’язком, якщо Ілон Маск одноосібним рішенням таки перекриє доступ до мережі Starlink. Попри нещодавні запевнення, що співпраці нічого загрожує.

БЕЗПРЕЦЕДЕНТНИХ ВИКЛИКІВ – МІНІМУМ 3

Допомога США дещо переоцінена в ЗМІ, але важлива, вважає Сергій Рахманін, депутат ВР, член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. «Якщо США повністю відмовляться від допомоги Україні, це буде критично, але не катастрофічно – за умови, що частину відсутності цієї допомоги компенсує Україна власними внутрішніми резервами, а частину – Європа», сказав він днями під час ефіру на каналі NV в Youtube. Зокрема, якщо покращити рівень організації урядових структур і знайти належне фінансування, то силами власного ОПК можна було б закрити значно більшу частину потреб, ніж це робиться сьогодні. Але є «важкозамінні» речі – системи ППО «Петріот» і ракети до них, розвіддані та супутниковий зв’язок.

Що таке жити у передчутті, що ось-ось закінчаться ресурси для фронту, ми добре знаємо. Та коли рік тому конгресмени пів року не могли домовитися про пакет допомоги Україні (трампісти відверто блокували це рішення) мова йшла лише про різні види озброєння. Боєприпаси для реактивних систем HIMARS, артилерійські снаряди калібру 155 мм і 105 мм, протирадарні ракети HARM, «Джавеліни», безпілотники тощо. Та не існувало ризику відключення України від розвідданих, а систем HIMARS, ATACMS — від навігації, від якої ми критично залежимо, пояснює військовий експерт Сергій Грабський. «Неможливо порівнювати ситуацію тодішню з нинішньою. Америка поставила нас в безпрецедентні умови, в яких ще ніхто у світі не знаходився, їх нема з чим порівняти», говорить він.

Оцінювати ситуацію взагалі складніше, бо як ніколи у політиці став важливий людський фактор. Як писав ресурс WSJ, Джо Байден перед тим, як піти з посади, подбав про забезпечення постачання зброї Україні до 2026 року. Його адміністрація підписала контракти з оборонними підприємствами США на закупівлю боєприпасів, засобів протиповітряної оборони, транспортних засобів та іншого обладнання для нас. «Програми, що вже законтрактовані, оплачені мають бути виконані за законом. Але Дональд Трамп всупереч логіці й законодавству, відсутності відповідних повноважень може тиснути, вимагати припинити поставки», — говорить експерт. Власне, допомогу і за цією програмою теж «поставили на паузу».

А ми навіть оцінити ці втрати не зможемо, бо не знаємо обсягів чи термінів, обумовлених у тих контрактах. «Прогнозувати наслідки за рахунок тих самих непередбачуваних факторів – теж, — говорить Грабський. – Але ми не панікуємо, розбираємося в ситуації і робимо все можливе, щоб мінімізувати потенційні втрати».

ОЧІ ТА ВУХА НА ФРОНТІ

Якщо є чутки та натяки, то одного дня може статися й реальне відключення від системи супутникового зв’язку. Тож минулого тижня депутат Європарламенту Крістоф Грудлер у листі до виконавчої влади ЄС закликав її терміново «оцінити всі можливі альтернативні супутникові рішення, які ЄС може запропонувати Україні» замість Starlink. Речник Єврокомісії Томас Реньє вже розповідав, що Київ цікавився Govsatcom – об’єднаною мережею наявних національних урядових супутникових систем ЄС, та IRIS² (нове сузір’я, має запрацювати у 2030-х роках). За словами Грудлера, щоб мати тимчасове рішення до завершення робіт з IRIS², планується прискорити розгортання Govsatcom вже цього року. І тоді система запропонує Києву «попередні державні послуги». Як варіант, розглядається можливість використання комерційних потужностей супутників Eutelsat, Hispasat або SES, які вже знаходяться на геостаціонарній орбіті, або ж сузір’я OneWeb.

Через відключення Старлінків весь зв’язок в армії, звісно, не обвалиться – основні канали зв’язку для управління військом резервуються оптоволокном, радіорелейними лініями тощо, пояснює голова ГО «Центр радіотехнологій» Сергій  «Флеш» Бескрестнов. Зв’язок з бригадами залишиться, найбільше постраждають віддалені точки РЕБ, РЕР (радіоелектронна розвідка) та сфера застосування безпілотників (і частково артилеристи). «Всі наші пілоти, які автономно на різних ділянках фронту транслюють відео, розвіддані не зможуть більше цього робити, — пояснює фахівець з радіотехнологій. – Проблема виникне з підрозділами, які знаходяться поза межею досяжності ретрансляторів (у лісах тощо)». Але вже не перший тиждень поспіль і Генштаб, і командири різних підрозділів всебічно опрацьовують усі можливі варіанти ефективної заміни Starlink, каже експерт. І в багатьох випадках технічні рішення буде знайдено. Ними можуть бути, наприклад, лінії радіорелейного зв’язку, WiFi-мости, модеми LTE 4G, місцями – оптоволоконний зв’язок, використання систем інших комерційних супутників. «На Курському напрямку Старлінк не працює, але ж ми ведемо там бойові дії, і росіяни теж воюють без нього, — зауважує експерт. – Тобто цілком можливо діяти без цієї системи, хоч і складніше». Складніше і значно дорожче: якщо Старлінк коштує 500 доларів, то альтернативні комплекти супутникового інтернету – від 2-10 до 50-60 тисяч доларів.

Звісно, потрібна певна підготовка – наприклад, необхідно збільшити ємності мереж операторів мобільного зв’язку деяких базових станцій. Якщо всі Сили оборони раптом перейдуть на LTE 4G, мережа не витримає навантаження, пояснює Бескрестнов. «Над цим працюють і, сподіваюся, на різних рівнях готуються до розв’язання проблеми.

Щоправда, далеко не всі підрозділи перейдуть на LTE 4G: на першій-другій лінії оборони просто немає робочих вишок мобільних операторів, а отже, і зв’язку. Наразі тільки Старлінки дозволяли їм воювати не наосліп.

Ці системи масово застосовуються військовими – за деякими даними, їх у Сил оборони налічується вже 100-160 тисяч. Та часто Старлінки використовують не для військових цілей. «Значна (якщо не більша) їх частина оплачується самими бійцями і потрібна для зв’язку з родинами, — пояснює Флеш. – На деяких ділянках це єдиний спосіб його тримати. І це теж важлива роль Старлінк, бо психологічно дуже важко без підтримки рідних людей».

На думку Сергія Бескрестнова, навряд SpaceX відключить Україні цей зв’язок. Все-таки десятки мільйонів доларів на місяць на дорозі не валяються, та й частина систем підключена за контрактами Пентагону і їх так просто, як комерційні, не вимкнеш. «Я побоююсь, що може статися інше – США знімуть санкції з РФ і SpaceX почне надавати послуги на її території, — говорить технічний блогер. – Ми дуже швидко втратимо величезну тактичну перевагу, бо бюджету у росіян вистачить, щоб заполонити Старлінками своє військо». Армія ворога буде значно краще управлятися і воювати. Сценарій цілком реальний – для Ілона Маска це означатиме появу нового величезного ринку, в кілька разів прибутковішого, ніж український.

Справи у Маска-бізнесмена останнім часом не блискучі: акції Tesla втратили 40% своєї вартості з кінця 2024 року, повідомляє Bloomberg. Головна причина — різкий спад продажів електромобілів у Європі (майже вдвічі). Трейдери дедалі більше сумніваються в здатності компанії втримати позиції на ринку електромобілів. Інвестори занепокоєні політичною активністю Маска – мовляв, мільярдер приділяє забагато уваги політиці, а не конкурентам. Вважається, що одна з причин кризи продажів у Європі — негативна реакція споживачів на втручання Ілона Маска в політику регіону. Продажі Tesla впали (частка ринку знизилась з 14% до 4%), хоча загалом німецький ринок електромобілів у січні виріс більш ніж на 50% в річному обчисленні. Тобто дії Маска-політика недешево коштують його бізнесу. Хтозна, чи зважиться він на додачу ще й зіпсувати репутацію SpaceX відключенням від послуг сотні тисяч користувачів. Та з огляду на його готовність навіть вивести Штати з НАТО та ООН – чому й ні.

ЧАС ЗАПУСКАТИ СУПУТНИКИ

Неможливо поки оцінити, наскільки вплине на наші можливості відключення систем розвідки і обміну інформацією, говорить Сергій Грабський. Наразі інформації про скасування співпраці у цій сфері немає, але ще ж не вечір. «Можемо тільки здогадуватися, чим діляться з нами партнери — ця інформація закрита», — говорить Бескрестнов, військовий експерт в галузі радіотехнологій.

Але на рівні пересічного українця ці дані помітні сигналами повітряної тривоги. Так, інформація про запуски ракет на ранньому етапі надавалася партнерами. «Про те, що злітають «Тушки» десь на Енгельсі чи під Мурманськом, або «Іскандер» готується до запуску, переводиться в стан бойової готовності у Воронезькій області, — наводить приклади Флеш. – Без цієї інформації буде важко». Бо зараз у випадку запуска «Іскандера» маємо кілька хвилин, щоб пройти в укриття, а то і їх не буде – дуже малий час підльоту, можна навіть не встигнути дати сигнал тривоги. «В МО вже придбали право доступу до супутникового угруповання радіолокаційного типу (йдеться про контракт із компанією ICEYE восени 2024 року – Ред) – це аналог «супутника Притули» («народний супутник» ICEYE, право доступу у 2022 році придбав Фонд Сергія Притули – Ред)», — розповідає Бескрестнов. Це відкриє дещо ширші порівняно з «народним супутником» можливості, певні дані зможемо отримувати й самі. «Але – не стежити з неба за всією територією РФ онлайн 24/7».

Від непевності у рішеннях Штатів європейці також змінюють сценарії. «Деякі західні країни вже почали обмежувати обмін інформацією з США, щоб не сталося витоку, — говорить експерт. – Ніхто не може спрогнозувати, що далі станеться, але превентивних заходів вжили». Та компенсувати американські розвіддані європейські партнери повною мірою не в змозі. Раніше вони самі користувалися американськими даними в рамках міждержавної військової інтеграції НАТО, пояснює Грабський. Якщо США забажають, Велика Британія, Німеччина стануть повністю беззахисними — настільки залежать від американців в питаннях космосу, розвідданих, роботи РЛС тощо, говорить авіаційний експерт Костянтин Криволап. Хіба що Франція майже автономна – ще за часів Шарля де Голля почала розбудовувати свій ВПК так, щоб мінімально залежати від інших країн.

«Європейці жили під прикриттям американської парасольки, не переймаючись, що передачу інформації можуть в будь-який момент припинити, — розповідає експерт. – Потреби не було, тож не створювали паралельні дублюючі структури з власними супутниками і відповідним персоналом».

Тепер же щоб створити супутник-шпигун з певним набором функцій, програмним забезпеченням для нього і підготувати фахівців, можливо, знадобляться роки і мільярди доларів. За деякими даними, понад мільярд, наприклад, коштував США у 2021 році запуск засекреченого супутника-шпигуна, що належав Національному розвідувальному управлінню, з бази ВПС Ванденберг в Каліфорнії. Переоцінити домінантну роль США у космосі загалом важко. За даними експертів Union of Concerned Scientists («Спілка стурбованих вчених», некомерційна організація, закликає до відмови від випробувань ядерної зброї та заборони космічної зброї – Ред), рік тому на орбіті нараховувалося усього 7650 супутників. Серед них 5184 належали США (Китаю – 628, РФ – 181), з них урядових – 167, військових – 246.

А Велика Британія, наприклад, перший супутник-шпигун запустила лише у серпні 2024 року, повідомлялося на сайті британського уряду. І теж – з бази у Каліфорнії, за допомогою компанії SpaceX. «Як показала війна в Україні, використання космосу має вирішальне значення для військових операцій. Tyche є першим супутником, який буде запущено в рамках космічної програми розвідки і спостереження Міністерства оборони», — зазначали у Міноборони Британії. Характерно, що перший розвідувальний супутник КНДР на той момент крутився на орбіті вже приблизно рік і у 2024-му тамтешні любителі космосу планували запустити ще три шпигуни. Бо мали більше мотивації, ресурсів і помічників, ймовірно.

А ще нам від американців надходила інформація щодо наявності живих шпигунів, застосування армією РФ нових технологій. «Неможливо оцінити, у що може вилитися втрата цих даних», — говорить Бескрестнов.

ППО – НАЙВРАЗЛИВІША ТОЧКА

Наразі найпалкіші дискусії точаться навколо альтернатив американським системам Patriot. Їх, власне, майже немає. Нестачу боєприпасів насамперед відчують авіація і протиповітряна оборона, в ефірі Київ24 розповів авіаексперт Валерій Романенко.

За його словами, якусь частину американської зброї за рік нам вдасться замістити французькою (антирадарні ракети, авіабомби), англійською (ракети середньої дальності) і власною (мова про «Трембіту», яка виконує функції HIMARS). Але – не ракети для NASAMS та Patriot. NASAMS доведеться менше використовувати або ж робити ставку на німецькі комплекси IRIS-T, міркував експерт. Звісно, за умови, що європейці наростять обсяги виробництва і цих комплексів, і інших видів озброєння, бо вони дуже низькі як для нашої інтенсивності бойових дій. А от ситуацію з ракетами до Patriot Романенко назвав «тупиковою»: німці лише з листопада минулого року почали виробляти ракети до цього ЗРК (але не спеціальні антиракети). Антиракети виробляє Японія, та досі нічого подібного Україні вона не постачала.

«Європа може хіба що підкинути власні Patriot, що тримають на озброєнні — якщо на те буде дозвіл США», — говорить Костянтин Криволап. Але з ракетами дійсно погано. Росіяни здатні виробляти на місяць близько 18 аеробалістичних ракет «Кинджал» та «Іскандер-М» (на більше не вистачає комплектуючих, санкції таки діють). «Саме тих, що серйозно нам загрожують: не кажу про ХА-122, які не виробляються нові, а наявні – старіють і стають непридатними», — уточнює авіаційний експерт. Щоб збити 18 таких ракет, потрібно мінімум удвічі більше ракет для Patriot – 35-36. «А їх стільки у світі не виробляється. Тож питання ракет до цих комплексів як було складним та напруженим, таким і лишається», — говорить Криволап. Як і проблема нестачі самих комплексів, зауважує він. Кількість їх така, що дозволяє забезпечити балістичний захист хіба що столиці. «Більше постійних точок захисту від балістики нема. Один комплекс, ймовірно, іноді гастролює гарячими точками», — міркує пан Костянтин.

Джо Байден в останні тижні на посаді намагався максимально забезпечити Україну саме цими життєво необхідними ракетами, нагадує експерт. І певну кількість законтрактував, щоб вистачило надовго (постачання озброєння за програмою USAI розраховано до 2026 або й 2027 року, пише портал Defense Express). Яка частка контрактів за USAI вже виконана – невідомо, над рештою – загроза повного, не тимчасового зриву. «Буде важко – скажімо так, менш комфортно, гірше, ніж наразі, — говорить Костянтин Криволап. – Але це не катастрофа і не призведе до нашої капітуляції. Гадаю, за тиждень-два ситуація проясниться».

Тетяна Негода, Київ

Перше фото зі сторінки Дональда Трампа  у Фейсбук