Як повідомляє Укрінформу, таку думку в інтерв’ю The Guardian висловив колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен.

“Якщо НАТО не зможе досягти згоди стосовно чіткого плану зближення з Україною, існує ймовірність, що окремі країни можуть вдатися до дій. Відомо, що Польща дуже залучена до надання Україні конкретної допомоги. Я б не виключав можливість того, що Польща на національній основі візьме ще більшу участь у цьому контексті, а за нею — і країни Балтії, можливо навіть із введенням військ”, — сказав Расмуссен.

На його переконання, Україна обов’язково має отримати від партнерів письмові безпекові гарантії поза рамками НАТО і бажано — до саміту у Вільнюсі. Йдеться про обмін розвідувальними даними, спільні військові навчання, нарощування виробництва зброї, сумісність з Альянсом та постачання озброєння у масштабах, достатніх для стримування подальших нападів Росії.

За словами колишнього генсека, “після повільного початку, ці ідеї набирають темпів”, зокрема у Франції.

При цьому Расмуссен звернув увагу, що самих лише безпекових гарантій для України буде недостатньо.

“Деякі союзники по НАТО можуть підтримувати безпекові гарантії, аби насправді уникнути справжнього обговорення прагнень України до повноправного членства. Вони сподіваються, що надавши такі гарантії, зможуть уникнути цього питання. Навряд чи це можливо… Я розмовляв із кількома лідерами східноєвропейських держав, й існує група твердих центрально- й східноєвропейських союзників, які прагнуть бодай чіткого плану членства України в НАТО”, — підсумував Расмуссен.

Нагадаємо: колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен виконує роль співголови Групи з питань міжнародних безпекових гарантій для України.

Саміт глав держав і урядів НАТО відбудеться у Вільнюсі 11–12 липня.

Фото: Shutterstock